FT: Європейські лідери цього тижня зустрінуться у Парижі для обговорень гарантій безпеки для України

Європейські лідери зустрінуться в Парижі 4 вересня на запрошення президента Франції Емманюеля Макрона, щоб продовжити обговорення гарантій безпеки для України.

Про це пише Financial Times з посиланням на трьох дипломатів, які ознайомлені з планами.

Мова про зустріч канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера, генсека НАТО Марка Рютте та голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.

Очільниця Єврокомісії в інтервʼю FT заявила, що європейські столиці готують «досить чіткі плани» щодо можливого розміщення військ в Україні після завершення війни. За словами Урсули фон дер Ляєн, ці гарантії безпеки матимуть повну підтримку з боку США.

Фон дер Ляєн уточнила, що мова йде про багатонаціональне розміщення військ з американською підтримкою.

«Президент Трамп запевнив нас, що буде американська присутність у рамках цієї підтримки. Це звучало чітко й неодноразово повторювалося», — сказала вона, проте не уточнила, про яку саме присутність США йде мова.

За її словами, вже існує «чітка дорожня карта» таких кроків, яку узгодили під час зустрічі у Білому домі.

Гарантії безпеки для України

На перемовинах у Вашингтоні за участі Трампа, Зеленського і низки європейських лідерів 18 серпня питання гарантій української безпеки було ключовим. Зокрема, премʼєрка Італії Джорджа Мелоні заявила, що сторони почнуть з розгляду гарантій на кшталт гарантій статті 5 статуту НАТО.

Після зустрічі Трамп написав, що сторони обговорювали, які гарантії нададуть різні європейські країни за координації США.

Зеленський заявив про пакет українських пропозицій щодо закупівлі американської зброї на $90 мільярдів — вони мають стати частиною гарантій безпеки.

Згодом держсекретар США Марко Рубіо заявив, що після завершення війни Україна матиме право укладати угоди про безпеку не лише зі Штатами та країнами Європи. Вашингтон зараз працює над цим.

WSJ також писало, що саме Рубіо може очолити робочу групу, яка працюватиме над проєктом безпекових гарантій для України. Вона складатиметься з радників з нацбезпеки та представників НАТО. Гарантії безпеки міститимуть такі компоненти: військова присутність, протиповітряна оборона, озброєння та моніторинг припинення бойових дій.

Президент Володимир Зеленський назвав три ключові блоки гарантій безпеки для України:

• Армія. Достатнє фінансування армії у нинішній її чисельності, забезпечення її зброєю.
• НАТО. Підтримка країн-партнерів у разі нової агресії у форматі на кшталт 5 статті Статуту НАТО.
• Санкції проти Росії. У цей же блок входить використання заморожених російських активів для відновлення України.

Дональд Трамп 20 серпня заявляв, що Вашингтон готовий надати авіаційну підтримку Україні, якщо потенційну мирну угоду з Росією укладуть.

А джерела Bloomberg повідомляли, що близько 10 країн готові направити свої сили в Україну як гарантію безпеки в межах майбутньої мирної угоди. Зокрема, Велика Британія та Франція готові відправити сотні своїх солдатів, яких розмістять в Україні, але подалі від фронту.

Politico писало, що Польща й Німеччина заявили, що не зацікавлені в розгортанні своїх військ в Україні, тоді як невелика Естонія навіть пообіцяла надати частину контингенту.

А Франція та Велика Британія, ймовірно, становитимуть основу іноземного військового контингенту — вони переконують інші країни надати військову допомогу. Але це схвилювало членів НАТО, які межують із Росією, зокрема Польщу. Там непокояться, що країна залишиться вразливою перед можливим нападом.

Відкритим також залишається питання кількості військових, потрібних для патрулювання такої зони. Обговорюються різні варіанти — від 4 тисяч до близько 60 тисяч військових. Але країни поки що не дали жодних зобов’язань.

Один із європейських чиновників каже, що союзники утримуються від публічних заяв про кількість військ, очікуючи на ключові деталі. Серед питань — правила застосування сили для військ НАТО на передовій, сценарії реагування на можливу ескалацію з боку Росії та чи знадобляться країни-посередники, якщо Кремль виступить проти присутності сил Альянсу у буферній зоні.