Прокурор МКС, який видав ордер на арешт Путіна, опинився під санкціями США

Сполучені Штати розширили свої санкції проти Міжнародного кримінального суду й на прокурора Каріма Хана, який видав ордер на арешт Путіна.

Про це йдеться в додатку до указу президента США Дональда Трампа.

Указ про санкції опублікували на сайті Білого дому 6 лютого, а 11 лютого його доповнили імʼям Каріма Хана. Санкції передбачають заморожування американських активів фігурантів списку і заборону на вʼїзд до США для них та їхніх родин.

У Міжнародному кримінальному суді зреагували на санкції проти Хана і висловили жаль з цього приводу.

«Суд обіцяє продовжувати виконувати свій судовий мандат в інтересах мільйонів невинних жертв жорстокостей», — написали в пресслужбі.

І закликали 125 держав-учасниць, громадянське суспільство та всі країни світу обʼєднатися за міжнародне правосуддя.

Що передувало

Президент США Дональд Трамп 6 лютого підписав указ про санкції проти МКС, звинувачуючи його в «неналежних діях» проти Сполучених Штатів, Ізраїлю та інших американських союзників.

Указ передбачає фінансові санкції та візові обмеження проти посадовців МКС, які допомагали в розслідуваннях проти американців й ізраїльтян, а також проти членів їхніх родин.

Міжнародний кримінальний суд зреагував на санкції США проти своїх працівників і заявив, що це завадить незалежній і неупередженій роботі. Водночас суд «твердо підтримує свій персонал».

• Міжнародний кримінальний суд — єдиний у світі, що має право та юрисдикцію переслідувати голів держав за найтяжчі злочини. МКС розслідує примусову депортацію українських дітей та атаки росіян на цивільну інфраструктуру. Він 17 березня 2023 року видав ордери на арешт Путіна, уповноваженої з прав дитини у РФ Марії Львової-Бєлової. Їх звинувачують у тому, що вони керували депортацією українських дітей до Росії — це воєнний злочин.
• Також МКС 24 червня 2024 року видав ордер на арешт колишнього міністра оборони РФ Сергія Шойгу і начальника Генштабу РФ Валерія Герасимова. А 5 березня 2024 року МКС видав ордери на арешт командувачів дальньої авіації РФ Сергія Кобилаша та Чорноморського флоту Віктора Соколова.