Депутати підтримали реформу Рахункової палати у другому читанні. Чому це важливо

Депутати Верховної Ради України 30 жовтня прийняли в цілому реформу Рахункової палати.

Про це повідомляє парламентар від «Голосу» Ярослав Железняк.

Законопроєкт № 10044-д підтримало 240 депутатів. Усі правки затвердили, додав Железняк. Документ пропонує перелік ключових змін, зокрема:

• прозорий конкурс для відбору нових членів Палати. Голос міжнародних експертів буде вирішальним;
• політична й фінансова незалежність держоргану;
• зменшення кількості членів Палати з 13 до 11;
• розширення повноважень РП на аудит коштів місцевих бюджетів, державних підприємств та позабюджетних фондів (наприклад, Пенсійного фонду);
• зовнішнє оцінювання незалежними експертами з міжнародним досвідом аудиту кожні п’ять років;
• налагодження роботи відповідно до стандартів INTOSAI;
• зобовʼязання профільних комітетів Ради розглядати звіти Рахункової палати та слідкувати за дотриманням її рекомендацій.

Як повідомила очільниця комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, до другого читання вони з колегами додали до проєкту закону такі положення:

• оцінювання самої Рахункової палати раз на три роки експертами INTOSAI (подібно до аудиту НАБУ);
• фінансовий аудит РП;
• розширення мандата Палати на аудит бюджетних коштів, що використовують апеляційні й місцеві суди;
• виправлення норми про аудит Нацбанку (Рахункова перевірятиме лише адміністративні витрати НБУ, щоб не знецінювати незалежність регулятора);
• уточнення стосовно відкритості до медіа та суспільства експертів, які відбиратимуть кандидатів на посади членів РП. Вони вестимуть онлайн-трансляцію та публікуватимуть всі анонси та рішення;
• нарахування зарплат керівництву та аудиторам РП за моделлю закону «Про НАБУ».

Якщо закон підпише президент, зарплата секретаря Палати, його заступника та інших співробітників складатиметься з чотирьох частин. Це посадовий оклад, доплата за спеціальне звання для держаудиторів, доплата за роботу з державною таємницею, премія (її розмір не може перевищувати 30% посадового окладу).

Голова Рахункової палати отримуватиме фінансову винагороду у розмірі 55 прожиткових мінімумів для працездатних людей. Тобто йдеться про суму 166 540 гривень на місяць. На посаді очільника органу з січня 2024 року перебуває Ольга Піщанська. Її заступник отримуватиме оклад в розмірі 50 прожиткових мінімумів — 151 400 гривень. Посаду з квітня обіймає Сергій Ключка.

Для порівняння наразі зарплата голови Палати оцінювалася у 30 прожиткових мінімумів (90 840 гривень), заступника — 27 (81 756 гривень). Інші члени РП отримували винагороду у 25 прожиткових мінімумів щомісячно (75 700 гривень).

Рахункова палата — це орган контролю за надходженням і використанням бюджетних коштів. Він відповідальний і за нагляд за міжнародною допомогою. Ухвалення перелічених правил було вимогою фінансування України на понад $2 млрд з боку Міжнародного валютного фонду та США.

• Напередодні МВФ оновив меморандум про економічну та фінансову політику в межах пʼятого перегляду кредитної програми. За новими вимогами до кінця грудня 2024 Україна мала здійснити низку реформ, серед яких — ухвалити закон про перезавантаження Рахункової палати. До цього були інші структурні маяки, які стосувалися митниці і Бюро економічної безпеки (БЕБ).
• Президент України Володимир Зеленський 17 жовтня підписав закон № 6490-д про перезавантаження митниці. Документ передбачає прозорий конкурс на посаду голови Державної митної служби і його політичну незалежність. Також пропонувалося розпочати перевірки на доброчесність і моніторинг способу життя, опитування посадовців митниці із застосуванням поліграфа.
• Влітку цього ж року парламент ухвалив законопроєкт № 10439 про перезавантаження БЕБ. Норма передбачає обовʼязкову переатестацію співробітників, а також встановлює, що визначальний голос при відборі та переатестації співробітників матимуть міжнародні партнери. Володимир Зеленський підписав проєкт закону 28 червня 2024 року, він набрав чинності на початку липня.

Авторка: Анастасія Могилевець