Компартія Китаю дозволила мати трьох дітей, але тепер багато китайців не хочуть навіть одного. Чоловіки обирають вазектомію, а жінки бояться, що їх звільнять через вагітність

У понеділок, 31 травня, уряд Китаю дозволив подружнім парам мати трьох дітей. Це чергове послаблення державної політики контролю народжуваності з 2016 року, коли китайцям дозволили мати другу дитину. Усе через те, що згідно з останнім переписом населення, молоді стало значно менше, а нація почала поступово старіти. Це наслідки жорсткої державної політики «Одна сімʼя — одна дитина», яка діяла з початку 1980-х. Однак за цей час менталітет людей, особливо молоді, дуже змінився. Тепер багато хто не хоче народжувати навіть одну дитину. Передусім тому, що це дорого. Тому багато молодих пар надають перевагу життю за принципом «подвійний дохід, без дітей». Чоловіки до 30 років вважають за краще зробити вазектомію. А жінки обирають карʼєру. Адже за ці роки в китайській корпоративній культурі зміцнилася гендерна дискримінація, коли вагітних жінок понижували на посаді або навіть звільняли з роботи. «Бабель» розповідає про те, чому нове послаблення Компартії Китаю, найімовірніше, не зможе підвищити народжуваність і як змінилося ставлення молодого покоління до традиційної сімʼї.

Політика «однієї дитини» в Китаї за майже 40 років змінила світогляд людей

Першу кампанію з планування народжуваності китайська влада почала ще в середині 1950-х. За справу взялася державна пропаганда, яка просувала гасло «пізно, рідко, мало» — пізні шлюби, більше часу між народженням, скорочення складу сімʼї. Але очікуваного ефекту кампанія не принесла.

Тоді Компартія Китаю перейшла від переконань до заборони. У 1979 році стартувала політика «Одна сімʼя — одна дитина», щоб уповільнити збільшення кількості населення в період швидкого економічного зростання. Парам офіційно заборонили народжувати більш ніж одну дитину. За порушення людей штрафували, звільняли з роботи або змушували робити аборти. А в 1982 році положення про державну політику контролю народжуваності навіть внесли до нової Конституції КНР.

Зрештою нація поступово почала старіти — молоді стало значно менше, а людей працездатного віку не вистачало. Особливо постраждали ті регіони, влада яких ревно впроваджувала партійну політику «однієї дитини». Однією з таких була провінція Цзянсу. Тепер із 880 тисяч населення понад 40 відсотків — люди віком від 60 років. А в іншій провінції Хейлунцзян дітей, молодших за 14 років, — усього 10 відсотків населення. Школи не можуть набрати нових учнів, зате зростає попит на будинки для людей похилого віку.

Негативні наслідки політики «однієї дитини» влада усвідомила тільки під 2016 рік і дозволила китайцям народжувати двох дітей. Це трохи підвищило народжуваність, але за кілька років вона знову почала падати. У 2019 році в Китаї зафіксували найнижчу народжуваність за всю історію країни. А нещодавно оприлюднені дані перепису населення Китаю за останні 10 років показали, що люди віком від 65 років наразі становлять 13,5 відсотка жителів країни.

Після результатів останнього перепису населення Компартія дозволила сімʼям народжувати і третю дитину. Але китайські демографи кажуть, що вже занадто пізно. Жорстка політика «однієї дитини» за майже 40 років змінила світогляд людей. Однодітні сімʼї стали нормою, незважаючи на послаблення обмежень на народження в останні роки. Ті, хто десятиліттями безуспішно домагався від влади дозволу мати ще хоча б одну дитину, вже змирилися. А молодь усе більше робить ставку на карʼєру і вважає за краще взагалі не мати дітей.

Жінки не хочуть народжувати через дискримінацію на роботі

Дискримінація під час вагітності поширена в корпоративній культурі Китаю. Жінок часто звільняють або понижують на посаді після того, як вони кажуть своєму начальникові, що чекають дитину. Декого навіть змушують підписувати контракти з обіцянкою не завагітніти протягом певного періоду на новій роботі. Усе це вочевидь не робить для жінок привабливою перспективу народжувати навіть одну дитину.

Влада давно обіцяє з цим боротися. Але єдиним реальним зрушенням за останні пʼять років став закон, який збільшив оплачувану відпустку у звʼязку з вагітністю приблизно до 160 днів. У 2019 році уряд намагався заборонити роботодавцям запитувати жінок про їхній сімейний стан і плани щодо дітей. Але на практиці це не спрацювало.

У понеділок, 31 травня, уряд дозволив народжувати третю дитину і вчергове пообіцяв «захистити законні права та інтереси жінок у сфері зайнятості». Цього ж дня менеджера середньої ланки технологічної компанії в Пекіні, 35-річну Лі Лі, викликав керівник. Днями він дізнався, що Лі вагітна другою дитиною і тепер хотів уточнити, скільки вона планує пробути в декретній відпустці. Вона швидко запевнила, що її не буде всього лише три місяці і що вона може потім попрацювати додатково, якщо буде потрібно.

Лі вважає таке ставлення несправедливим, однак із розумінням ставиться до побоювань свого керівника. Адже вона теж проводить співбесіди з потенційними кандидатами і сама часто ставить собі питання, чи не піде незабаром новий співробітник у декретну відпустку. Що стосується нових послаблень щодо народжуваності, то Лі не збирається народжувати третю дитину, навіть якщо влада запропонує додаткові виплати.

«Вийти заміж і народити дітей — вже давно не єдиний шлях для жінок», — говорить 38-річна Луо Дань з Пекіну. У них із хлопцем є кілька кішок, а дітей вони не планують.

Усе більше чоловіків хочуть зробити вазектомію, але тепер це не так просто

Більшість китайців чули про стерилізацію в контексті ранньої державної політики планування сімʼї. Тоді жінок частіше примусово стерилізували, але іноді й чоловіків відправляли на вазектомію.

Тепер же все більше китайців до 30 років хочуть зробити вазектомію. Але сьогодні це не так просто. Двадцятидевʼятирічний Цзянь намагався зробити вазектомію приблизно в шести лікарнях, але всі вони йому відмовили. Усе через те, що він не зміг надати «довідку про планування сімʼї» — офіційний документ, в якому вказується сімейний стан людини і кількість дітей. Лікарі говорили йому приблизно так: «Оскільки ви не одружені і у вас немає дітей, ви відкрито виступаєте проти політики держави щодо народжуваності». Зрештою Цзяню все ж вдалося зробити операцію в одній із провінційних клінік.

Крім того, добровільна стерилізація, особливо для молодого неодруженого чоловіка, все ще вважається культурним табу в патріархальному суспільстві Китаю. Тому багато хто приховує це від своїх родичів і друзів.

З цього приводу в суспільстві досі існують різні хибні уявлення. Цзянь розмістив докладний звіт про свою процедуру на форумі на популярній китайській пошуковій системі Baidu. Він каже, що хоче змінити думку людей про те, що вазектомія — це те ж саме, що кастрація. А у відповідь він часто отримує коментарі на кшталт: «Я захоплююся вами, не кожен чоловік зважиться приставити ніж до власного пеніса».

Китайська молодь вважає за краще жити за принципом «подвійний дохід, без дітей»

Термін для життєвої позиції Double Income, No Kids (Подвійний дохід, без дітей) зʼявився у США ще у 1980-х. Його суть така: бездітна пара, в якій обидва партнери мають дохід, витрачає весь заробіток на себе.

У Китаї це стало популярним відносно нещодавно, особливо серед молоді. Головні причини: зростання витрат на тлі економічних проблем, нестача і дорожнеча житла, дорога освіта. Крім того, у Китаї слабо розвинена сфера послуг із догляду за дітьми, що змушує багато молодих пар покладатися на своїх батьків.

На китайських форумах DINK нерідко можна зустріти коментарі на кшталт: «Я дуже не люблю дітей, я навіть можу сказати, що я ненавиджу їх. Я знаю, як їх складно виростити! Зусилля не пропорційні прибутку!» Хвань, 24-річний аспірант з обчислювальної техніки з міста Усі, познайомився зі своєю дівчиною на одному з таких форумів.

Хвань розповів, як спробував підрахувати, скільки часу дитина зможе його забезпечувати після витрат на виховання й освіту. Вийшло близько 10 років, і Хвань вирішив, що воно того не варте. Він уже зробив вазектомію, а на старість вони з дівчиною планують виїхати з Китаю, до країни з більш розвиненою системою соціального захисту населення — наприклад, до Ісландії або Нової Зеландії.

Якщо хочете підтримати «Бабель», то для ваших донатів немає жодних обмежень.