Кабмін вирішив регулювати ціни на бензин і багатьом це не подобається. А в інших країнах теж так роблять? Ще й як! Ось приклади з трьох різних континентів — з протестами, інфляцією і реформами

З 15 травня Кабмін України запустив держрегулювання роздрібних цін на бензин і дизельне паливо. Того ж дня низка мереж автозаправок припинила продавати преміальний бензин. Продажі поновилися після того, як в уряді пояснили, що на ці види палива обмеження не поширюються. Таке рішення розкритикували і колишні чиновники, і Європейська Бізнес Асоціація — вона назвала такі методи «неприйнятними в цивілізованій європейській країні». «Бабель» зібрав три яскраві нещодавні приклади держрегулювання або спроби держави втрутитися в ринок палива. У Венесуелі це закінчилося крахом економіки, гіперінфляцією та політичною кризою, у Франції — масовими протестами, сутичками і погромами, а в Саудівській Аравії — новою програмою зі зменшення залежності економіки країни від нафти.

Венесуела, 2016 рік

Передісторія: Ціни на бензин у Венесуелі не змінювалися приблизно 20 років. У 1989 і 1996 році підвищення цін на бензин спровокувало національні протести. Це допомогло прийти до влади соціалісту Уго Чавесу в 1999 році. Побоюючись повторення заворушень, Чавес штучно стримував ціни усі 14 років свого перебування при владі. За таким же сценарієм пішов і його наступник Ніколас Мадуро в 2013 році.

Причини: У 2014 році світові ціни на нафту, основний експортний товар Венесуели, різко впали. Економіка країни опинилася на межі дефолту. До кінця 2015 року інфляція виросла до 180 відсотків. У 2016 році Мадуро заявив, що «капіталісти розвʼязали проти Венесуели економічну війну», тому він змушений запровадити надзвичайний стан і підвищити ціни на бензин приблизно в 60 разів — до 0,6 долара за літр.

Підсумки: Сенсу в цьому було мало. На держсубсидії нафтовим компаніям усе одно йшли десятки мільярдів доларів. Щоб компенсувати втрати, Мадуро вирішив друкувати більше національної валюти — болівара. Щоправда, друкувати довелося за кордоном, а це потребувало додаткових витрат. До 2018 року ВВП Венесуели впав на 18 відсотків, а рівень інфляції став одним з найвищих у світовій історії — майже 1,7 мільйона відсотків. Усе це призвело до дефіциту продовольства, ліків і товарів першої необхідності. Економічна криза переросла в політичну. На початку 2019 року опозиція на чолі з головою парламенту Венесуели Хуаном Гуайдо спробувала усунути Мадуро від влади. Це спровокувало масштабні протести по всій країні за участю поліції і армії.

Франція, 2018 рік

Передісторія: Коли Емманюель Макрон прийшов до влади в травні 2017 року, він поставив екологію в центр свого порядку денного. Щоб стимулювати розробки в царині екологічно чистого палива та відновлювальної енергетики, а також щоб знизити залежність економіки країни від цін на нафту, він вирішив підвищити податки на паливо.

Причини: Протягом 2017—2018 років ціни на бензин у Франції зросли приблизно на 20 відсотків. А на наступний, 2019 рік уряд запланував чергове підвищення «зеленого» податку на паливо. У листопаді 2018 року численне невдоволення переросло в масові акції, які отримали назву «протести «жовтих жилетів». Для Франції це унікальне явище, вперше протести спонтанно організовувалися в соцмережах і не мали конкретного лідера.

Підсумки: У грудні 2018 року уряд скасував підвищення податків на паливо, але було вже пізно. Протести, які почалися через підвищення цін на бензин, швидко поширилися по всій країні і обросли новими вимогами: від зниження податків і підвищення зарплат до відставки президента і уряду. На акції вийшли сотні тисяч людей, протести переросли в сутички з поліцією, погроми магазинів і підпали автомобілів. У сутичках постраждали майже 4,5 тисячі людей, 11 — загинули в ході протестів. Масові акції відбувались аж до кінця 2019 року. І навіть у березні 2020-го, незважаючи на пандемію коронавірусу, на протести вийшли кілька сотень «жовтих жилетів».

Саудівська Аравія, 2016

Передісторія: Саудівська Аравія посідає провідні місця з видобутку нафти в світі, а її економіка більш ніж на 90 відсотків залежить від нафтового експорту. Держава контролює і видобуток нафти, і ціни на бензин в країні. І на те, щоб підтримувати ціни на низькому рівні, з бюджету йдуть десятки мільярдів доларів на рік.

Причини: Падіння цін на нафту в 2014 році теж вдарило по Саудівській Аравії, але, звісно, не так, як по Венесуелі. І все ж восени 2015-го король Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауд представив пакет заходів з економії, наприклад, заборонив чиновникам купувати нові автомобілі та скасував будівництво кількох футбольних стадіонів. А країні вперше з 2007 року довелося вийти на зовнішній ринок позик.

Підсумки: Ціни на бензин так само субсидіювалися державою, щоправда, довелося їх підвищити з 0,16 до 0,24 долара за літр. Але в королівській родині Саудівської Аравії зрештою дійшли висновку, що час поступово знижувати залежність економіки країни від нафти. І в 2016 році спадкоємний принц Мохаммед бін Салман представив Saudi Vision 2030 — план з диверсифікації економіки, тобто освоєння нових видів виробництва, виходу на нові ринки збуту і розвитку охорони здоровʼя, освіти, інфраструктури, відпочинку і туризму. А на початку 2021-го принц оголосив, що в рамках цього плану в Саудівській Аравії побудують нове екомісто без автомобілів.

Ми жодним чином не обмежуємо ваші донати і будемо раді будь-якій допомозі.