У травні головою «Суспільного» (найімовірніше) стане Микола Чернотицький. У нього реально є підтримка Зураба Аласанії та номінально 2 млрд гривень. Яких ще реформ йому не вистачає — інтервʼю

До 1 травня наглядова рада національного мовника «Суспільне» має обрати нового голову правління. У попереднього — Зураба Аласанії — закінчується контракт. На конкурс подали документи 15 претендентів. Головний серед них — нинішній член правління Микола Чернотицький. Він уже був виконувачем обовʼязків голови у 2019 році, коли з Аласанією достроково розірвали контракт. Чернотицький почав працювати, ще коли НТКУ не була «Суспільним» — у 2014 році. Відділенню в Сумах, яким він керував, першому з 24 філій вдалося після реформування налагодити роботу за стандартами. Після цього Зураб запросив його до Києва працювати у правлінні, де Чернотицький відповідав за регіони. Незважаючи на реформу, мовнику жодного разу не виділили з бюджету необхідні 2,2 мільярда гривень на рік. Усі ці роки Аласанія люто сперечався з владою про те, що для «Суспільного» важливіше: влада говорила — рейтинги, Зураб — місія. Щоб продовжити реформи, Чернотицький пішов вчитися на МВА, зібрав команду однодумців і разом з ними написав програму розвитку на найближчі чотири роки. Головний редактор «Бабеля» зустрівся з Чернотицьким, щоб обговорити деталі нового великого плану, дізнатися, скільки коштуватимуть реформи та коли виростуть рейтинги каналу «UA: Перший» — головного каналу «Суспільного».

Команда

Ти написав пост, що висуватимешся на посаду глави правління. У ньому згадав пʼятьох людей — це команда, яку ти бачиш у правлінні. Хто за що в ній відповідає і чому саме ці люди?

Ми кілька років працюємо разом. Знаємо сильні та слабкі сторони одне одного, знаємо, що нам робити далі. Ярослав Лодигін відповідає за телек. Діма Хоркін відповідає за радіо. Тетяна Кисельчук відповідатиме за діджитал і новини. Родіон Кочубей відповідає за операційну діяльність. Інна Гребенюк відповідає за стратегію, комунікації, GR, юридичні питання.

Хоркін, Лодигін, Кисельчук і Гребенюк давно з тобою працюють. А хто такий Родіон Кочубей?

Кандидат економічних наук, власник видавництва «Університетська книга» в Сумах, мій колишній колега і давній знайомий. У нього великий досвід в операційній діяльності, і я б хотів, щоб він застосував його в нашій компанії.

Знайомий із Сум. А чому не нинішній фінансовий директор Лілія Стиренко? Вона давно працює в компанії.

Її раз вже шеф [Зураб Аласанія] подавав [як кандидата у члени правління] у вересні 2019 року. Вона не пройшла. Вона займає посаду фіндиректора і на ній дуже ефективна. Для компанії буде корисно, щоб на внутрішні процеси подивилася людина не з компанії — вона бачитиме все під іншим кутом і зможе працювати більш ефективно.

У кожного кандидата на главу правління повинна бути стратегія розвитку компанії. Що написано у твоїй?

Це називається «Програма розвитку». Те, які результати через чотири роки я готовий надати, і фокус, під яким я бачу подальший розвиток компанії.

І який у тебе фокус?

Фокуси два. Перший — це якісні новини, а другий — виробництво контенту за принципом digital first.

Ти маєш на увазі якісні теленовини?

Усі новини на всіх платформах. Теле-, радіо- та діджитал — це способи доставки новин до нашого споживача.

Ти говориш digital first. У вас зараз дуже хороші показники відвідуваності новинного сайту — чотири мільйони унікальних користувачів. Скільки людей в команді, хто реально робить сайт?

Я точну цифру не скажу, там кілька десятків людей, які сидять у центральному офісі. Ще по чотири людини в діджиталі в кожній філії. Діджитал новинний добре розрісся. Це та історія, яка буде тільки нарощувати потенціал.

Рейтинги

Коли ви постите звіти про те, скільки вас подивилися і почитали, то здається, що ви змішали охоплення з Facebook із часткою в телевізорі та додали туди кількість користувачів Telegram. Багато хто не розуміє.

Андрій Боборикін, директор з цифрового маркетингу, може розкласти кожну цифру на запчастини. Я думаю, що про це краще з ним говорити.

Ти в пості написав: «Ми зробили все, що задумували». Тобі здається, що за чотири роки роботи на «Суспільному» ви все реалізували, домоглися, чого хотіли?

За більшістю напрямів, напевно, так. Чи можна зробити ще більш ефективно з такими вихідними даними? Можливо. Але було багато різних факторів [які заважали]: недофінансування, звільнення Зураба. Взагалі, згадайте що було на каналі «UA: Перший» у 2013 році. Згадайте, що було у 2015-му, і подивіться, що зараз. Я памʼятаю закупний бюджет компанії на контент у 2017 році — це було кілька сотень тисяч гривень на весь «UA: Перший». Як із сірників і жолудів зробити контент і сітку? Зараз ця сума інша — кілька десятків мільйонів гривень.

Так, сума збільшилася. Я читав матеріали різних ЗМІ про «Суспільне», один із заголовків був такий: «Дають багато грошей, і ніхто не дивиться».

На жаль, усі продовжують думати, що «Суспільне» — це тільки «UA: Перший» і більше нічого. Але це ще й радіо, це діджитал, це регіони. А ще це набір неефективних, енерговитратних приміщень 1960—1970-х років. Той же «олівець», який зʼїдає шалені гроші тільки на одне утримання. Але якщо порівнювати бюджет «UA: Першого» і того ж каналу «Дім», то в «UA: Першого» він менший.

На утримання «олівця» йде багато грошей. Звичайно, побудувати таку вежу із двома батареями внизу треба було додуматися. Може, усе це потрібно продати та переїхати?

Нам за законом заборонено відчужувати майно. Ось тобі «щастя» — і живи з ним.

Ви здаєте приміщення в оренду. Памʼятаю, у 2018 році заходиш на роботу, а там ларьок з ковбасою відразу на вході.

Ось бачиш! Це ж прекрасно! У регіонах ми багато приміщень здаємо в оренду. У нас доходи від оренди ростуть. Не набагато, але ось за минулий рік це було близько 20 мільйонів гривень. Орендує VeteranHub, наприклад, є якісь адвокати в регіонах. У Львові взагалі Високий Замок, чудово — художні студії, дитячі музичні гуртки.

Повернемося до бюджету. Який він у каналу?

Я підраховував за минулий рік — близько 250—270 мільйонів гривень. Це взагалі на все: зарплати, трансляції, контент, невеликий аутсорс.

У вас дуже класно злетіло радіо, діджитал злетів, а телебачення так і не злетіло.

Телевізор дорожчий, вимагає більше часу і більше ресурсів.

Наприклад, ти стаєш главою правління, скільки тобі потрібно ресурсів, щоб телевізор злетів? Щоб виросла частка. Яка вона зараз?

Обʼєктивно і чесно: «UA: Перший» ніколи не увійде до першої шістки телеканалів. Це неможливо. Телеканал «Україна» за 14 років став першим. Це при тому, що мав великі гнучкі ресурси і не мав тих процедур, які є у нас. До того ж ще велике питання, що буде з телеком за десять років?

До першої шістки не ввійде. Але член правління Ярослав Лодигін говорив, що ви збираєтеся знімати серіали, як у Netflix і Amazon.

У нас в лютому була хороша зустріч з великими продакшенами — з Film.ua, «плюсами». Ми обговорювали співпрацю. Виявилося, що для цього треба внести зміни до постанов Кабміну. Сьогодні закон такий: щоб компанії зробити з нами ко-продакшн, треба роки зо два оббивати пороги Кабміну. Ми напрацювали пакет змін, віддали його продакшенам, щоб продавлювати з двох сторін. Це ж буде він-він: ми дамо гроші на ринок і отримаємо якісний контент, який і допоможе збільшити частку.

У вас була ідея — релонч. Рік тому Зураб нам розписував його детально. Робили-робили релонч і тепер вирішили від нього відмовитися. Як це сталося?

Поки ця історія поставлена на паузу. Чому? Ми отримали результати двох серйозних досліджень, і вони кажуть, що наш глядач не готовий до релончу. Тобто глядачі просто підуть, а нових ми ще не підберемо.

А що мало входити в релонч, що так налякало б глядачів?

Це, по суті, зміна одягу, зміна назви каналу. Але у нас є дуже великі труднощі із зовнішньої рекламною кампанією, з просуванням. Просто переназвати канал і більше нічого не поміняти — це трошки не те, тому ми поки зупинили процес.

Регіони

Зараз управлінні ти відповідаєш за регіони. Тобі не здається, що там все відстає: передачі та команди слабкіші. Ще здається, що регіони дуже ображаються на центр, мітинги влаштовують, а центр не звертає уваги на те, що вони там хочуть і роблять. Між вами непорозуміння. Ситуація змінюється?

Сьогодні комунікації між Києвом і регіонами досить ефективні. До того ж ресурси, які ми зараз вкладаємо в регіони, збільшилися. Раніше це було два мільйони гривень, тепер 36 мільйонів. Плюс із новинами налагоджена історія, діджитал розширюється. Буває, щось хтось не зрозумів, когось перепитав і щось зробив по-іншому, але це для великої корпорації цілком нормально. Але, наприклад, велика кількість відвідувачів сайту — це синергія всіх філій. Кожна команда, у кожному регіоні робить свій внесок, а в результаті ми отримуємо хороший результат. Хочу, щоб ми в цьому напрямку і продовжували йти.

У вас були проблеми з донбаською філією. Зараз її колишній менеджер Андрій Шаповалов судиться із «Суспільним» після свого звільнення. Ви вкладаєте у філію гроші, а охоплення у неї таке саме, як у нового телеканалу «Дім», — 3,5 глядача.

Зараз трошки прикро стало.

Ну, правда. Ти приїжджаєш, наприклад, у Станицю — там ловить «Новороссия ТВ», але при цьому не показують українські канали. Це ж і ваша відповідальність, що ви нічого не зробили в донбаській філії та вона погана?

Тут дві проблеми. Перша: мовлення каналів там — це вже історія про технологію і про державну політику. Там потрібно глушилки ставити, частоти брати. Ми ніколи там не відмовлялися ні з радіо, ні з телеком заходити на якісь нові мультиплекси, щоб максимально бути доступними для глядачів. Друга: що стосується тематичної складової, то ресурсів у донбаську філію ми вкладаємо більше, аніж в інші, це правда. Чи треба ще більше? Треба. Контентно хлопці на місці знають краще. Там є продюсер, є шеф-редактори, якщо у них є якісь ідеї — звичайно, ми їх підтримуємо. Плюс філію трусило: коли йшов Шаповалов, то забрав частину людей. І суди теж заважають.

А у тебе є якась філія, якою ти просто пишаєшся? Тільки не називай свої рідні Суми.

Мені подобається, як працює львівська філія, чернігівська, «Буковина». Зараз таких набагато більше, ніж було у 2017 році. Звичайно ж, людей у багатьох філіях треба підтягувати. Кого в новинах, кого в радіо, кого в роботі з аутсорсом. Але динаміка позитивна та з хорошим темпом.

Гроші

Про проблеми центрального офісу. У якийсь момент з компанії пішли кілька ключових топів. Члени правління Роман Вінтонів і Олександра Кольцова, програмний директор Даша Юровська. Що трапилося?

Прийшло розуміння, що треба щось міняти, і кожен вибирав, куди йти. Пішли не тільки Саша і Рома, але й Родіон, член правління з фінансів. Це нормальний процес, коли треба все переформатувати. У нас все гаразд, ми продовжуємо співпрацювати з тим же «Телебаченням Торонто».

Мені здавалося, що це, зокрема, через проблеми з фінансуванням. Ви другий рік отримуєте гроші в повному обсязі?

Ні. Торік у нас було фінансування 1,5 мільярда гривень. Спочатку дали 1,7 мільярда, потім урізали. Але врахуй, що в ці 1,5 мільярда входив борг перед EuroNews — 350 мільйонів. У нас був бюджет на рівні 60 відсотків від потреб. Цього року формально ми отримали 2,2 мільярда, але 400 мільйонів з них лежать у спецфонді. Я поки не розумію, як він працює і що потрібно, щоб спецфонд їх дав. У державі просто немає налагодженого механізму роботи цього фонду. Наприклад, у лютому з фонду повинно було прийти 48 мільйонів гривень, а в березні ще 40 мільйонів. Поки нам прийшло тільки 10,8 мільйона. І все одно це класно, адже ніхто не розраховував на них, а вони прийшли. Встигнемо тепер купити якесь обладнання для Олімпіади.

Так, це не 2018 рік, коли всій компанії дали 780 мільйонів гривень. До речі, повного фінансування немає, але правління і Зураб виписують собі премії.

Правління не виписує собі премії. Їх виставляє наглядова рада.

Ти хочеш сказати, що члени наглядової ради самі собою говорять: «Давайте випишемо правлінню премію»?

По-перше, у нас змінилася система заробітної плати. У вересні 2019 року нам змінили контракти. У нас є оклад плюс три відсоткові пункти бонуса з доходу від реклами.

Який оклад у членів правління?

Із податками 98 тисяч гривень. Усі подальші доплати — у руках наглядової ради. На моїй памʼяті, вони у 2020 році дали річні премії правлінню. Там було від двох до чотирьох окладів. Але я нагадаю, що з квітня до жовтня уряд обмежив виплати топів. Тобто правління отримувало по 47 600 гривень «брудними». Премії нам компенсували ту частину, яку ми недоотримали.

А у глави правління зарплата більша, ніж у звичайного члена?

Так, оклад 118 тисяч гривень.

Про звичайних співробітників. Ти можеш сказати, що у вас ринкові зарплати?

Ні, на жаль, не можу. Я б хотів сказати тобі так, але так сказати не можу. Ми відстаємо за деякими позиціями.

Ведучі скільки отримують?

По-моєму, вилка оплати йде від 20 до 40 тисяч. Це те, що буде зараз.

Ти можеш сказати, що топи компанії не «мутять» гроші? Я знаю історії, коли співробітники вводять свої ФОПи в тендери компанії, наприклад із закупівлі техніки.

Відсотків на 99 я впевнений, що ні, не «мутять». Якщо щось спливе, цих людей звільнять і передадуть у надійні руки інших органів. Я не хочу, щоб стосовно доброчесності цієї компанії була хоч крапля якогось сумніву.

Проєкти

Розкажи про NewsHouse. Я про нього чую вже роки чотири і все ніяк не побачу. Так довго будувати могли тільки китайські імператори.

Я дуже сподіваюся, що в жовтні NewsHouse дороблять, і новинарі вже переїдуть в нього і будуть працювати.

А як це виглядатиме? Співробітники переїдуть туди, де зараз радіо, — в офіс на Хрещатику?

Так, на Хрещатик, 26. Це колишня згоріла телевізійна студія. У ній ми робимо велике приміщення для ньюсруму. Це буде крутий ньюсрум.

А хто його має очолити?

У жовтні й будемо вирішувати спільно з Тетяною Кисельчук та іншими членами правління.

Як у можливого майбутнього глави у тебе вже є проєкти на кшталт NewsHouse?

Ми хочемо продовжити донорський проєкт по регіонах. Він називається «Регіоналізація «Суспільного». У нас були пілоти цього проєкту: Львів, Рівне, Івано-Франківськ і Харків. Ми купили нову техніку, навчали мобільної журналістики. Тепер хочемо розгорнути з чотирьох регіонів на всі інші. Другий проєкт — шведський, це трансформація внутрішньої культури. І я на нього покладаю навіть більше надій, компанія повинна змінюватися. Ще є великий американський грант, там дуже багато техніки, яка дозволить зробити так, щоб під час ефіру працівник студії перестав тримати зубами дроти.

Тримати зубами дроти — корпоративна культура «UA: Першого».

Це складна історія. Є проблеми з корпоративною культурою. Не можна, щоб люди працювали по тридцять років на державному телебаченні, а післязавтра відразу стали іншими — так не буває. Це тривалий процес змін, навчання, імплементації цінностей.

Конкурс

Кандидати, які подалися на посаду глави правління, виглядають так, ніби конкурс робили під тебе.

Кандидатів підбирали під мене? Серйозно? Як ти собі це уявляєш? Ні. Ми витрачаємо зусилля і ресурси на підготовку, на розробку нашої програми разом із командою. Півтора роки тому я пішов вчитися на МВА, зараз закінчую. У мене 17 квітня захист диплома. Я повинен бути ефективним, якщо мене оберуть. Наглядова рада може вибрати когось іншого.

Яка роль Зураба після твоєї потенційної перемоги в конкурсі?

Досвід і підтримка Зураба компанії ще потрібні. Моя вага поза компанією і вага Зураба поза компанією — це дві різні речі. Я б хотів, щоб Зураб якийсь час ще підтримував і ми продовжували працювати. Його підтримка важлива й для мене, і для компанії, і для команди.

Це неформальна підтримка або формальна? Адже у штаті немає посади «Зураб — підтримує компанію». Ви з ним говорили на цю тему?

Ми говорили, але не закінчили. Я його розумію прекрасно, він сім років провів у цьому «щасті». Людині треба просто відпочити і видихнути.