Вишки 5G поширюють коронавірус, вакцини спричинюють аутизм, Трамп бореться з демократами-сатаністами ― ви чули ці конспірологічні теорії. Чому люди так у них вірять? Пояснюємо з точки зору науки

Конспірологія існувала завжди. У XV столітті у поширенні чуми звинувачували євреїв. У XIX столітті причетними до епідемії грипу в Росії вважали телеграфні дроти. Нинішня пандемія коронавірусу також породила чимало теорій змови — одна дивніша за іншу. Наприклад, теорія, що коронавірус розповсюджують вишки 5G, або що його винайшов Білл Гейтс, який хоче чипувати населення планети. На тлі пандемії у США зросла популярність QAnon — руху, який стверджує, що Дональд Трамп бореться з демократами-сатаністами. У ці теорії вірять тисячі людей. Переважно ті, хто страждає на депресію, тривожність або має проблеми з самооцінкою. Усе це стало відомо завдяки новим дослідженням. Розповідаємо найцікавіше.

У 2020 році конспірологічні теорії поширювалися майже так само активно, як і коронавірус. Одразу після того як патоген виявили в Ухані, у Facebook з’явилася інформація, що його розповсюджують вишки 5G. Виникла гіпотеза, що вірус «створили» у лабораторії, або що його розробив Білл Гейтс — щоб чипувати населення під виглядом вакцинації. У США напередодні виборів зросла популярність руху QAnon, який розповідає, що Дональд Трамп бореться з демократами-сатаністами і подає таємні знаки своїм прибічникам.

Подібне трапляється не вперше. Теорії змови існували ще у XV столітті. Тоді у поширенні чуми звинувачували євреїв. У XIX столітті у епідемії грипу в Росії звинуватили телеграфні дроти.

Наприкінці 2000-х британський лікар Ендрю Вейкфілд і його дванадцять співавторів опублікували дослідження про те, що вакцини спричинюють аутизм, і популяризували рух антивакцинаторів. Рік потому з’явилася теорія про те, що більша частина сучасної політичної та соціальної еліти — рептилоїди. Вона й досі популярна. Конспірологи вважають, що одним з рептилоїдів є Марк Цукерберг.

Але у 2020 році різноманітних теорій змови, а також дезінформації було настільки багато, що ВОЗ була змушена запровадити для цієї ситуації новий термін — «інфодемія». Журналісти, активісти та політики звинуватили у поширенні конспірологічних теорій соцмережі. Але насправді проблема не лише у них.

Конспірологія ставала популярнішою у часи великих соціально-політичних потрясінь та невизначеності. Це пояснюється еволюцією — людський мозок запрограмований знаходити зв’язки між явищами. Це допомагає йому осмислювати світ і розпізнавати важливі закономірності — наприклад, що червоний колір на світлофорі означає небезпеку, а недоброзичливе ставлення до людини може викликати неприязнь у відповідь. Коли люди налякані та почуваються так, ніби не контролюють хід подій, природна тенденція шукати зв’язки між явищами посилюється. Мозок починає фіксувати навіть ті закономірності, яких не існує.

Це пов’язано з відхиленнями у мисленні — так званими когнітивними упередженнями. Найпотужніший рушій конспірологічних теорій — «підтверджувальне упередження». Люди схильні вірити доказам, які підтверджують їхні погляди, та ігнорувати ті, що їм суперечать. Реальні події та явища — наприклад, пандемія коронавірусу — часто складні та незрозумілі. Ранні дані про них можуть містити помилки, неточності та неоднозначності. Конспірологи користуються цим, щоб підкріпити власні переконання.

Інший чинник, який впливає на віру у теорії змови — «упередження пропорційності». Це вроджена схильність припускати, що важливі події зумовлені такими ж важливими причинами. Саме тому деякі американці вірять, що за вбивством Джона Кеннеді стоїть масштабна змова.

Важливим когнітивним упередженням є й «проєкція». Його суть полягає у тому, що люди, які підтримують теорії змови, приписують іншим власні думки та почуття.

На віру в конспірологію впливає й суспільство. Люди порівнюють свої дії та переконання з діями та переконаннями навколишніх. У 1961 році Стенлі Мілгрем провів простий експеримент. Він став посеред велелюдної вулиці і 60 секунд дивився у небо. Це саме зробили чотири відсотки перехожих. Коли Мілгрем залучив до експерименту 15 людей, результат був ще кращим. Поведінку групи зімітували 40 відсотків перехожих.

Так само з ідеями. Якщо багато людей вірять певній інформації, вона з більшою ймовірністю сприймається як правдива. Що більше люди зазнають впливу дезінформації, то більше у неї вірять. Яскравим прикладом цього є твердження про те, що COVID-19 настільки ж небезпечний, як грип. «Мозок помилково сприймає звичну інформацію за істину», — каже професор Кембриджського університету Сандер ван дер Лінден.

Найчастіше у теорії змови вірять люди, які страждають тривожністю та мають завищену самооцінку. Минулого року американці Шона Боуз та Скотт Лілієнфельд провели масштабне дослідження, яке отримало назву «Зазираючи під шапочку з фольги».

Вони попросили близько двох тисяч піддослідних оцінити, наскільки правдиві різні твердження — наприклад, про те, що «американський уряд штучно створив ВІЛ та заразив ним темношкірих чоловіків та геїв у 1970-х». Потім цим піддослідним дали стандартні питання на визначення типу особистості.

З’ясувалося, що у різноманітні конспірологічні теорії частіше вірять люди, які вирізняються імпульсивністю, депресивністю та тривожністю. А ще зверхністю та психотизмом — рисою, для якої притаманне магічне мислення та параноїдальні погляди.

Дослідження, опубліковане 2017 року у Social Psychology, встановило, що прихильники теорій змови нерідко відчувають потребу «бути унікальними», а ще їм притаманний макʼявеллізм. Низка вчених знайшла зв’язок між схильністю до конспірології та нарцисизмом — завищеною вірою людей у власну значущість.

Люди, які страждають колективним нарцисизмом, шукають собі уявних ворогів та вірять у конспірологію, щоб пояснити власні невдачі, вважає дослідниця Польської академії наук Марта Марчлевська.

Головна проблема конспірологічного мислення полягає у тому, що переконати прибічників теорій змови у тому, що вони помиляються, дуже складно. Якщо це робити, вони починають ще більше вірити у свою правоту і вважати, що від них просто намагаються приховати правду.