Рахунки уряду порожні, усі кажуть, що час «вмикати верстат». Це правда? Що це означає? І які будуть наслідки — курс долара виросте?

Наприкінці року (НЕСПОДІВАНО!) зʼясувалося, що в уряду багато витрат і зовсім немає грошей. Ще в червні 2020-го Міжнародний валютний фонд пообіцяв Україні 5 мільярдів доларів, у кілька траншів. Два з лишком мільярди він перерахував одразу, а залишок пообіцяв виділити після того, як Україна виконає свої зобовʼязання. Оскільки свої зобовʼязання Україна провалила — грошей не буде. Україна залишилася з дефіцитом бюджету, який уряд збирається покрити за допомогою «друкарського верстата». Як він це робитиме і чим це загрожує — на прохання «Бабеля» пояснює Євген Дубогриз, асоційований експерт CASE Україна, в 2015—2019 роках заступник директора департаменту фінансової стабільності Національного банку України.

У скарбниці справді немає грошей?

Так. Їх немає настільки, що вчора уряд передумав підвищувати зарплати вчителям, викладачам та науковцям — це підвищення запланували ще за часів премʼєр-міністра Володимира Гройсмана. Ситуацію міг би врятувати транш Міжнародного валютного фонду, але грошей цього року не буде, тому що вимог МВФ Україна не виконала.

Пандемія не робить ситуацію простішою. По-перше, уряд обмежив роботу бізнесу. По-друге, президент пообіцяв допомогти ФОПам (на це піде близько 10 мільярдів гривень з бюджету) та малому бізнесу (по 8 тисяч гривень на кожного працівника підприємства); компенсувати бізнесу, який страждає від локдауну, виплати Єдиного соціального внеску (120 тисяч юридичних осіб отримають загалом майже півтора мільярда гривень з держбюджету), анулювати податкову заборгованість тим людям, у яких вона не перевищує 3 060 гривень (це близько 4 мільйонів громадян). Також введуть податкові канікули.

Це означає, що надходжень до бюджету не буде, а витрати з бюджету збільшаться.

Що означає «увімкнути верстат»?

Так називають схему, коли НБУ і Міністерство фінансів генерують гроші «з повітря» (тобто гроші, які не забезпечені ні резервами НБУ, ні зростанням виробництва), щоб покрити дефіцит бюджету.

• До 2015 року, щоб покрити дефіцит бюджету, Міністерство фінансів випускало облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), а Національний банк їх викуповував. Отримані гроші Мінфін розподіляв на потреби бюджету (це називалося «викуповувати облігації на первинному ринку»). У 2015 році ще тривала гаряча фаза війни, Україна втратила Крим і значну частину промисловості Донецької та Луганської областей.
• У 2015 році таку схему заборонили законом. Тепер НБУ «вмикає верстат» так: він дає гроші банкам на пʼять років під невелику ставку під заставу цінних паперів. Далі банки на ці гроші викуповують ті ж ОВДП у Міністерства фінансів.
• Є ще один варіант. НБУ може викуповувати ОВДП на «вторинному ринку», тобто у власників облігацій. Покрити дефіцит бюджету таким чином можна, якщо ці ОВДП продають бюджетні організації. Таким шляхом пішли у США під час фінансової кризи 2008—2009 років (це називалося «кількісне помʼякшення»).

Яких наслідків нам чекати? Буде інфляція (зростуть ціни)? Зросте курс долара?

Так. Якою саме буде інфляція — у цьому експерти розходяться. Чи виросте курс долара до гривні, передбачити складно. Курсів долара насправді є два: один міжбанківський (на міжбанківському ринку) і один роздрібний (в обмінних пунктах). Міжбанківський курс залежить від безлічі факторів. Роздрібний курс привʼязаний до міжбанківського законодавчо, але іноді він «відривається» — коли українці чують кризу і скуповують долари в обмінних пунктах. Що буде відбуватися в 2020—2021 роках, можна лише здогадуватися.

А можна наповнити казну і при цьому не друкувати гроші?

Міністерство фінансів може позичити гроші за кордоном: розмістити облігації не на внутрішньому ринку (ОВДП), а на зовнішньому (тоді їх називають «євробонди»). Цей варіант теж не можна назвати ідеальним: Мінфіну доведеться платити більший відсоток за такими облігаціями.

Я заплутався. Можете пояснити на якомусь прикладі?

Спустимося з рівня країни до рівня сімʼї. Якщо людина втратила роботу, а гроші їй потрібні, вона може:

• позичити гроші у сусіда (це МВФ);
• позичити гроші в банку під низький відсоток;
• піти в «Швидкогроші» біля метро і позичити там під величезний відсоток (це «євробонди»);
• сама намалювати гроші (це «друкарський верстат»).

Сусід нам грошей не дає, тому що ми його часто обманювали. Банки не дають грошей, тому що ми обманювали сусіда. Залишається або позичити у «Швидкогроші», або малювати купюри самому. І навіть якщо ми зможемо швидко знайти роботу, то зарплату ми все одно отримаємо через місяць, а за комуналку платити треба вже зараз.

Тобто все погано? А оптимістичний сценарій у нас є?

Усе погано. Оптимістичний сценарій виглядає так: Україна просто зараз розміщує євробонди на 3—4 мільярди доларів під великий відсоток. У грудні й січні 2021 року виконує всі умови МВФ: повертає до життя антикорупційну реформу, зберігає незалежність НБУ і НАБУ, і багато іншого. Після цього, десь у лютому МВФ перераховує Україні транш. Україна з часом викуповує назад свої дорогі євробонди і розміщує дешеві (під низький відсоток). Затихає пандемія. Економіка набирає темпів. Після цього країна вчиться жити за статками, перестає витрачати з бюджету більше, ніж заробляє, і роки через три зводить його без дефіциту (або з дефіцитом на рівні 1—2 відсотки). Україна розплачується за боргами МВФ.

«Це найоптимістичніший сценарій, — каже Євген Дубогриз. — Він нереальний. Він з розряду «прилетит вдруг волшебник в голубом вертолете».