Голова Конституційного суду Олександр Тупицький загнав країну у глухий кут. Як колишній фрезерувальник у кріслі судді пережив чотирьох президентів, розбагатів і переміг Зеленського — великий профайл

Конституційна криза в Україні триває майже місяць. За цей час свої повноваження втратило Нацагентство з протидії корупції (НАЗК), у країні згорнули електронне декларування, а суди й НАБУ одну за одною закривають справи за брехню в деклараціях високопосадовців. Серед інших пощастило меру Одеси Геннадію Трухановому — Вищий антикорупційний суд закрив уже дві справи проти нього. Мер не вказав у деклараціях десятки мільйонів гривень. Якщо так піде й далі, західні донори обіцяють позбавити Україну підтримки, грошей і, можливо, скасувати безвіз. Тим часом у КС мають розглянути ще кілька важливих справ. Вони стосуються статусу української мови, реформи прокуратури і ринку землі (повний перелік — тут). Президент пропонує закінчити кризу просто — розігнати КС та ігнорувати його останні рішення. Частина депутатів Ради хочуть просто повернути повноваження НАЗК і електронні декларації. Жодне з цих рішень повністю проблему КС не вирішить. Один з тих, хто її створив, — глава суду Олександр Тупицький. У КС його призначив Віктор Янукович, зберіг на посаді Петро Порошенко, і з ним не зміг домовитися Володимир Зеленський. Кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко поговорила з колишніми соратниками і ворогами Тупицького, співробітниками Офісу президента (ОП) і Конституційного суду. Майже всі вони погодилися спілкуватися тільки за умови анонімності. Чому колишнього фрезерувальника Тупицького досі бояться критикувати публічно, який стосунок до його карʼєри має Юрій Іванющенко і як суддя ледь не допитав президента Леоніда Кучму — у великому профайлі «Бабеля».

Карʼєра робочого, освіта і скандальна справа з президентом Кучмою

Олександру Тупицькому 57 років. Він народився 28 січня 1963 року в селі Білозірʼя Черкаської області. У 1980-му Тупицький закінчив місцеву школу і в вересні того ж року вступив до профтехучилища № 5 у Смілі. Там готували робітників для місцевого заводу радіоприладів. Через рік він отримав спеціальність фрезерувальника і влаштувався працювати на Смілянський радіоприладний завод. За кілька місяців пішов в армію, а після служби повернувся на завод. У 1984 році карʼєра простого робочого Тупицького закінчилася — у 21 рік він вирішив стати юристом.

Майбутній суддя вступив до Харківського юридичного інституту імені Дзержинського. Отримавши диплом юриста за фахом «правознавство», Тупицький поїхав на стажування в міську прокуратуру Донецька. Там же після практики він влаштувався на роботу — слідчим у прокуратуру Куйбишевського району. Через пʼять років Тупицький знову вирішив змінити професію і стати суддею.

У 1993 році він влаштувався судовим розпорядником. Ця посада зʼявилася відносно недавно — у 1992 році. Судові розпорядники стежать, щоб у суді всі дотримувалися правил, і проголошують сакральну фразу «Встати, суд іде». Склавши іспит місцевій кваліфікаційній комісії, у травні 1993 року 30-річний Тупицький став суддею Куйбишевського районного суду Донецька. Він розглядав прохідні цивільні та кримінальні справи, поки в карʼєрі 36-річного судді не зʼявилася справа, що змінила його життя.

У розпал президентської кампанії, у жовтні 1999 року в Донецьку затримали довірену особу кандидата у президенти від Соціалістичної партії Олександра Мороза — адвоката Сергія Салова. Його звинуватили в розповсюдженні фейкового спецвипуску газети «Голос України» із заявою спікера парламенту про смерть президента і конкурента Мороза на виборах Леоніда Кучми. Салов наполягав, що листівки йому підкинули і він просто показав фальшивки декільком друзям. За «вплив на вибір людей» Салову загрожувало до пʼяти років колонії. Його затримали та відправили в СІЗО.

У кінці листопада 1999 року справу передали до Куйбишевського райсуду — вона дісталася Тупицькому. У березні 2000-го він повернув справу на дорозслідування. На його думку, слідство не вказало, яким чином дії Салова вплинули на вибори. До того ж Тупицький сумнівався, що Салов взагалі скоїв злочин, а якщо і так, його можна кваліфікувати мʼякше — як наклеп. Для цього потрібно було допитати «потерпілого», тобто чинного президента Леоніда Кучму.

Прокуратура оскаржила рішення Тупицького, й у квітні 2000 року скандальну справу йому повернули в попередньому вигляді. Через кілька місяців Тупицький засудив Салова до пʼяти років обмеження волі умовно за спробу вплинути на вибори. Для звинувачень за цією статтею свідчення Кучми не знадобилися.

Про те, чому Тупицький міг змінити думку, стало відомо наприкінці 2000 року — коли оприлюднили плівки охоронця Кучми Миколи Мельниченка. Якщо вірити записам, після того як Тупицький повернув справу Салова на дорозслідування, її обговорювали нагорі — президент Леонід Кучма, генпрокурор Михайло Потебенько і глава Донецької області Віктор Янукович. Кучма не планував йти на допит і вимагав від Януковича натиснути на суддю (дослівно — «Підвісити суддю за яйця, нехай повисить одну ніч»). Той попередив, що суд очолює ненадійна людина, і пообіцяв поставити «таку як треба».

Співрозмовники «Бабеля», які в той час працювали в юриспруденції в Донецьку, за умови анонімності розповідають, що Янукович як глава області справді міг впливати на суди. Він вирішував, хто стане суддею, очолить місцеву поліцію та прокуратуру. Чи розмовляв Янукович із Тупицьким особисто — невідомо. Якщо ні, посередником міг бути тодішній глава облсуду Донецької області Олександр Кондратьєв. Він мав великий вплив на суддів першої інстанції, отже, і на Тупицького. За кілька років після епізоду із Саловим, у 2004-му, Кондратьєв буде розповідати журналістам, що в 1967 і 1970 роках Віктора Януковича засудили незаконно.

Для Салова ця історія закінчилася в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) — туди він звернувся, щоб довести свою невинуватість. В ЄСПЛ визнали, що Тупицький міг ухвалювати рішення під тиском. Одне з головних запитань до нього: чому, розглянувши ті ж самі докази, суддя виніс два протилежні рішення. За цю «помилку» Салов отримав від України матеріальну компенсацію, а Тупицький — просування по службі. У листопаді 2002-го, коли Янукович став премʼєром і переїхав до Києва, Кучма призначив Тупицького главою Куйбишевського суду. Тоді ця посада надавала великий вплив і майже необмежені можливості. Голови судів вручну розподіляли, яким суддям дістануться резонансні або потенційно прибуткові справи, і таким чином впливали на їхній результат.

Знайомство із соратником Януковича, робота у Львові та Дніпропетровську

У червні 2004 року Тупицький отримав адвокатське свідоцтво, але через заборону поєднувати посаду судді й адвоката, призупинив його дію. Проте як суддя він входив до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області — тоді її формувала підконтрольна премʼєру Януковичу облрада. Комісія фактично вирішувала, хто буде адвокатом, а хто ні.

Тоді ж Тупицький входив до ще одного впливового органа — до Ради суддів Донецької області. Її члени відбирали і рекомендували парламенту кандидатів у судді. У той же період, у 2005 році, Тупицький купив майже сім соток землі у престижному кримському селищі Кореїз.

На посаді голови Куйбишевського суду Донецька Тупицький познайомився з Віктором Татьковим — людиною, якій він зобовʼязаний своєю подальшою карʼєрою. У девʼяності Татьков працював заступником голови Арбітражного суду Донецької області, а з 2001 року — головою Донецького апеляційного госпсуду. У той час госпсуди були ледь не найвпливовішими і доходними — окрім суперечок між підприємствами, вони розглядали суперечки з державою. Останніми тепер займаються адмінсуди, зокрема скандальний Окружний адміністративний суд Києва на чолі з Павлом Вовком (ось великий профайл про нього у двох частинах — 1 і 2.).

Татьков добре знав Януковича і, можливо, був його кумом. У його госпсуді, крім іншого, захищали інтереси близького до Януковича Юрія Іванющенка, за умови анонімності розповідає «Бабелю» юрист, який тоді працював у Донецьку.

У 2010 році, коли Янукович став президентом, на ключові посади у країні він розставляв перевірених і лояльних людей. Татькова він забрав до Києва, й у вересні 2010-го той очолив Вищий госпсуд України. За словами колишнього співробітника Адміністрації президента Януковича, за собою Татьков мав підтягнути інших «надійних» людей. Одним з них був Тупицький. Восени 2010-го він, не маючи досвіду роботи в господарському праві, став суддею Донецького апеляційного госпсуду.

У грудні того ж року Татьков став членом Вищої ради юстиції (ВРЮ). Серед іншого цей орган рекомендує президенту кандидатів у судді. Про «свою людину» Тупицького Татьков не забув, і вже в кінці 2011 року той став суддею, а згодом головою Львівського апеляційного госпсуду. Там розглядали суперечки з чотирьох областей: Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської та Тернопільської. Представляючи Тупицького і двох інших суддів з Донецька, Татьков хвалив їх за професіоналізм і анонсував, що «донецький» Тупицький «зніме напругу» у новому львівському колективі.

Про досягнення Тупицького в цьому суді майже нічого невідомо — жодного його рішення в реєстрі суду немає. Однак, працюючи у Львові, у лютому 2012 року він добудував будинок на 200 квадратів у Кореїзі. Ремонт він затіяв і в суді, але закінчувати його довелося вже новому голові. Самого Тупицького в лютому 2012 року призначили головою Дніпропетровського апеляційного госпсуду. Раніше це місце займав ще один протеже Татькова — Ігор Темкіжев, який переїхав до Києва. На новій посаді Тупицький займався справами з великих промислових областей — Дніпропетровської та Кіровоградської. На цій роботі він затримався трохи понад рік.

Робота в КС, війна з головою суду і перемога «донецьких»

У травні 2013 року без необхідного досвіду Тупицький став суддею Конституційного суду. У минулому близьке до АП Януковича джерело «Бабеля» говорить, що і цим своїм призначенням Тупицький зобовʼязаний Татькову. Ми попросили його прокоментувати цю інформацію, але до моменту виходу тексту відповідь так і не отримали.

За інформацією «Бабеля», Янукович обіцяв, що з часом Тупицький очолить Конституційний суд, але Євромайдан зламав ці плани: президент втік до Росії, а теща й майно судді у Криму та Донецьку залишилися на окупованих Росією і сепаратистами територіях.

У березні 2014 року в. о. президента Олександр Турчинов звернувся до КС з проханням визнати «референдум» про приєднання Криму до Росії незаконним. Суд із доводами Турчинова погодився, але Тупицький — доповідач у цій справі — мав іншу думку. Якщо коротко, йому не сподобалося, що КС так швидко розглянув справу і не вислухав представників парламенту Криму. Таким чином, вважають джерела «Бабеля», він хотів затягнути час, якого навесні 2014-го не було. Тоді вплинути на рішення суду Тупицькому не вдалося, а через чотири роки він опинився серед трьохсот людей, проти яких Росія запровадила санкції.

Після Революції гідності силовики почали розслідувати діяльність Татькова та його соратника Артура Ємельянова. Тупицького теж викликали на допит до ГПУ, але жодних підозр йому не висували.

Екссуддя КС Станіслав Шевчук пригадує, що коли у 2014 році він прийшов до суду, там були два умовні угруповання суддів — «донецькі» та ті, хто прийшов після Майдану. Коли у 2017-му потрібно було вибирати нового главу КС, у «донецьких» було 10 голосів, у їхніх опонентів — шість. Для кворуму потрібно було 12.

Напередодні внаслідок чергової реформи президент Петро Порошенко надав КС гарантії незалежності: ті, хто призначав суддів, більше не могли їх відкликати. «Гарантії Порошенко дав, але він повинен був змінити кадри, але не зробив цього», — пояснює причину нинішньої кризи Шевчук.

У 2017 році Конституційний суд майже не працював — судді ухвалили всього три рішення, і ті у грудні. Щоб обрати голову суду і розблокувати його роботу, потрібен був компроміс. Переговори затяглися. У лютому 2018 року головою КС обрали Станіслава Шевчука (з групи «Майдану»), а його першим заступником став «донецький» Тупицький.

Після цього, за словами співрозмовника «Бабеля» в КС, Тупицький намагався приводити до Шевчука бізнесменів «для знайомства». Серед них був Ігор Кривецький — колишній депутат і спонсор партії «Свобода». До моменту виходу матеріалу нам не вдалося з ним звʼязатися.

У лютому 2019 року з КС стався скандал — суд скасував статтю про незаконне збагачення. Завдяки цьому багато посадовців змогли уникнути кримінальних справ, а ті провадження, що були в судах, закрили. На КС і особисто Шевчука обрушився шквал критики. Це було вигідно багатьом суддям КС — вони давно хотіли його позбутися. Кілька добре знайомих з цією історією джерел «Бабеля» впевнені, що план звільнення глави КС придумали Тупицький, кілька його колег і суддя ОАСК Павло Вовк. Це підтверджують плівки НАБУ. На записах ще в лютому 2019 року Вовк каже, що контактує із суддями КС, «хитає» суд, обговорює справи про незаконне збагачення і про люстрацію.

Чотирнадцятого травня 2019 року Шевчука за активної участі Тупицького позбавили повноважень судді КС. За два тижні на плівках НАБУ Вовк хвалився, що отримав контроль над Конституційним судом: «Два суди вже належать нам — це Конституційний та Окружний адміністративний».

За інформацією джерел «Бабеля» у КС, Тупицький одразу хотів зайняти місце глави суду, але розумів, що голосів для цього йому не вистачає. Тому тимчасово КС очолила Наталія Шаптала. Термін її повноважень спливав у вересні 2019-го.

За словами джерел «Бабеля» у КС, у пошуках підтримки Тупицький зустрічався з Юрієм Іванющенком. Той міг вплинути на трьох «донецьких» суддів, які своєю карʼєрою були зобовʼязані Віктору Януковичу. «Бабель» попросив Іванющенка прокоментувати цю інформацію, але він відмовився розмовляти. У вересні 2019 року Тупицького обрали головою Конституційного суду.

Зустріч із Зеленським, інтереси Коломойського, ОПзЖ і Тимошенко

Восени 2019 року представник нового президента у КС Федір Веніславський вирішив познайомити Тупицького з Володимиром Зеленським. Тепер Веніславський про це шкодує: «Людина [Тупицький] виявилася абсолютно неадекватною в сприйнятті реальності, оскільки все своє життя він намагався використовувати всіх і все винятково у своїх інтересах». Веніславський також згадує, що колишній глава Офісу президента Андрій Богдан відмовляв його від цієї ідеї та несхвально відгукувався про морально-психологічні особливості Тупицького.

Веніславський розповідає, що на тій зустрічі з Тупицьким президент «визначив червоні лінії», за які влада не може заходити, серед них була боротьба з корупцією. Тупицький погодився і, як вважає Веніславський, зробив все рівно навпаки. За словами наших джерел в ОП і КС, суддя майже відразу не виконав кілька своїх обіцянок, які дав владі, і їхні відносини закінчилися, навіть не розпочавшись.

Зараз влада й активісти-антикорупціонери визнають, що Тупицький — інструмент у великій грі. Справжніми бенефіціарами нинішньої кризи вони називають лідерів партії «Опозиційна платформа — За життя» й олігарха Ігоря Коломойського. Вони безпосередньо або через своє оточення давно закликають розірвати близькі стосунки із Заходом, відмовитися від допомоги Міжнародного валютного фонду і оголосити країну банкрутом. Якщо Конституційний суд продовжить у тому ж дусі — цей сценарій може стати правдою. Захід постійно нагадує, що боротьба з корупцією — одна з ключових обіцянок України міжнародним донорам.

Також ОПзЖ і Коломойський зацікавлені в певному результаті цілої низки гучних справ, які чекають своєї черги в КС. Про кожну з них ми писали детально і просто, щоб не повторюватися — читайте тут.

Серед тих, хто акуратно захищає нинішній склад КС, — партія Юлії Тимошенко «Батьківщина». Її члени сподіваються, що судді скасують земельну реформу і повернуть мораторій на продаж землі. За дивним збігом обставин, суддею-доповідачем у цій гучній справі став Сергій Сас. Він потрапив до КС за квотою «Батьківщини», а до цього був її депутатом у парламенті.

Тупик імені Тупицького

Поки влада має два принципові рішення великої проблеми. Президент пропонує визнати рішення Конституційного суду нікчемним, а сам КС розпустити. Це найшвидший, але не зовсім законний спосіб. Оскаржувати рішення КС і розпускати його ні парламент, ні президент не можуть (детальніше про це тут).

Спікер парламенту Дмитро Разумков і група депутатів пропонують не чіпати КС, але повернути колишні повноваження НАЗК і кримінальну відповідальність за брехню в деклараціях.

Поки голосів за жоден з проєктів у Раді немає. Багатьом депутатам і суддям подобається, що їм більше не треба звітувати про своє майно та фінанси. Наприклад, 32-річна дружина Тупицького Ольга, згідно з його деклараціями, з 2015 року володіє 67 відсотками в офшорній компанії Vega Financial. Якби Тупицький раніше не заповнював декларації, запитань про те, навіщо його дружині потрібна офшорна компанія, не виникло б.

У парламенті обіцяють, що вирішити кризу в КС і країні спробує спеціальна робоча група з депутатів різних фракцій. До 1 грудня вони мають розробити загальні законопроєкти. Глава фундації DEJURE Михайло Жернаков сумнівається, що таким складом кризу вдасться вирішити. До групи увійшли депутати від ОПзЖ, близької до Коломойського групи «За майбутнє» і «Батьківщини».

В Офісі президента інший план — там досі сподіваються, що глава КС піде у відставку добровільно. «Тупицький взяв зобовʼязання перед «замовниками», і тепер їх треба виконати. Виходить, він захопив у заручники весь Конституційний суд», — говорить близький до ОП співрозмовник «Бабеля». Інший співрозмовник, особисто знайомий з Тупицьким, вважає, що якщо на нього «сильніше натиснути» — він піде.

Голова КС кілька тижнів обіцяв відповісти на наші запитання і обіцяє зробити це сьгодні. Протягом останнього тижня він хворів на коронавірус, на самоізоляції перебувають ще кілька його колег, тому робота КС на паузі. Відновити засідання суд може будь-якої миті. Усе, що для цього потрібно, — кворум із 12 осіб.