26 років тому Леонід Каденюк став першим (і наразі єдиним) астронавтом незалежної України. Так він підвищував престиж країни як космічної держави. Ось його історія — в архівних фото

Девʼятнадцятого листопада 1997 року з Космічного центру Кеннеді стартував шатл Columbia, на його борту в складі міжнародної місії був перший і наразі єдиний астронавт незалежної України Леонід Каденюк. Крім наукових досліджень, у Каденюка була ще одна важлива мета — підтримати імідж України на міжнародному рівні. Для цього він узяв на борт український прапор і герб, портрети Тараса Шевченка та Сергія Корольова. Завдяки Каденюку в космосі прозвучав гімн України. Після повернення додому він став національним героєм, працював радником керівництва держави з питань авіації та космонавтики, встиг побути депутатом Верховної Ради. До кінця життя він переживав, що держава недостатньо розвиває ракетно-космічну галузь. «Бабель» згадує історію польоту Каденюка в космос в архівних фото.

На початку 1990-х в Україні панували економічна та політична кризи. Гіперінфляція і шахтарські страйки у 1993 році призвели до дострокових президентських виборів улітку наступного року. Новим главою української держави став Леонід Кучма, колишній директор двох головних центрів радянського (а згодом і українського) ракетобудування в Дніпрі — заводу «Південмаш» і Конструкторського бюро «Південне». Щоб зміцнити свій авторитет у внутрішній політиці та підвищити міжнародний престиж України, Кучма робить ставку на космос.

У 1994 році він домовився зі своїм американським колегою Біллом Клінтоном про співпрацю в космічній сфері та політ українського астронавта на американському космічному кораблі. «США пішли назустріч, мовляв, так, треба підтримати Україну і в цьому плані, оскільки вважається, що Україна — космічна держава, тож давайте ми перед усім світом візьмемо в команду українського космонавта», — згадував Кучма.

У 1995 році Державне космічне агентство України оголосило набір до льотного загону. Щоправда, головний претендент з 28 кандидатів був відомий фактично від самого початку. На той момент лише Леонід Каденюк мав необхідні знання та підготовку. Кадровий військовий і льотчик-випробувач, ще в середині 1970-х він пройшов жорсткий відбір до загону радянських космонавтів. Налітав понад 2 400 годин на 54 типах і модифікаціях літаків. Пройшов підготовку як командир багаторазової космічної системи «Буран» і транспортного корабля «Союз-ТМ». Був знайомий із будовою американських космічних шатлів.

Він також прекрасно підходив для ідеологічної місії — народився у селі на Буковині в родині сільських учителів та вільно володів українською. І в цьому плані вигідно відрізнявся від свого дублера Ярослава Пустового — уродженця російської Костроми.

Улітку 1996 року Каденюк вирушив до США, де до осені наступного року проходив підготовку в центрі NASA. Зрештою 19 листопада 1997 року Каденюк з міжнародною групою астронавтів полетів у космос на шатлі Columbia місії STS-87. «Я чекав цього моменту 36 років, з десятирічного віку. Полетів у 46 років. Я сидів спокійно, мене це навіть вразило», — згадував українець.

Політ тривав 15 діб 16 годин і 35 хвилин. У кожного з членів місії було своє завдання. Каденюк працював у космосі як учений-біолог, вивчав вплив невагомості на зростання ріпи, сої та моху. До цього його готували в Інституті ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України.

Каденюк успішно виконав також ідеологічну місію. На борт шатла він узяв прапор і герб України, герб Києва, «Кобзар», портрети Тараса Шевченка та ракетобудівників Сергія Корольова і Михайла Янгеля, записи з піснями Анатолія Соловʼяненка, Дмитра Гнатюка і групи «ВВ». Кожен з астронавтів міг обрати дві мелодії для сигналу, яким будили екіпаж. І на замовлення Каденюка з Центру управління польотами в Гʼюстоні на борт Columbia двічі транслювали гімн України. «Я був першим, хто полетів у космос з українським прапором і виконав завдання українського уряду. У 1997 році вперше український гімн прозвучав у відкритому космосі». Також під час місії Каденюк провів «космічний урок» для 40 тисяч українських і американських школярів.

Після повернення на Землю майже весь грудень 1997-го Каденюк їздив найбільшими американськими містами. А в січні 1998 року повернувся до України, де його зустрічали як національного героя.

Каденюку присвоїли звання генерал-майора авіації, звання Героя України і дали орден «За мужність». У липні 1999 року він став позаштатним помічником президента з питань авіації і космонавтики. З 2002 по 2006 рік був депутатом Верховної Ради. У парламенті став заступником голови комітету з питань національної безпеки і оборони. У 2011 році був радником премʼєр-міністра з питань авіації і космонавтики та радником голови Державного космічного агентства України.

Каденюк захистив дисертацію, став почесним професором кількох університетів, написав книгу про свій політ «Місія — Космос», брав участь у міжнародних конференціях й активно працював з молоддю.

Перший космонавт України постійно турбувався про фінансування державних космічних програм, переконував керівництво країни підтримувати її статус як космічної держави. «Усі ми вміємо працювати, тільки сама держава грошей на космос майже не виділяє. Галузь працює не завдяки, а всупереч існуючим обставинам і практично в автономному режимі, заробляє гроші, виконуючи комерційні замовлення».

Тридцять першого січня 2018 року Леонід Каденюк помер від серцевого нападу під час ранкової пробіжки в київському парку. В останні роки він займався переважно громадською діяльністю і наукою, виступав за збереження навколишнього середовища. «Я б усіх політиків запустив у космос, щоб вони подивилися, на що піднімають руку», — говорив Каденюк в одному зі своїх інтервʼю.

Хочете більше цікавих матеріалів про історичні події — підтримайте нас донатом:🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: paypal@babel.ua.