«Я людина війни, але ще ні з ким не починав воювати». Один день з Андрієм Єрмаком — частина друга

Андрій Єрмак — другий за рахунком керівник Офісу президента (ОП) і найбільш обговорюваний політик країни. Друг і в минулому помічник Володимира Зеленського очолив Офіс у лютому 2020 року, змінивши на посаді ще одного друга — Андрія Богдана. У минулому Єрмак юрист і кінопродюсер (більше про його біографію читайте тут), нині — людина, яка вирішує головні питання в країні, займається зовнішньою політикою і постійно знаходиться поруч із Зеленським. Єрмака, як раніше Богдана, багато хто не любить і критикує. Усі вісім місяців він у центрі скандалів. Наприкінці березня депутат від «Слуги народу» Гео Лерос звинуватив молодшого брата Єрмака Дениса в торгівлі держпосадами. У серпні кілька ЗМІ повідомили, що через Єрмака зірвалася велика спецоперація українських спецслужб із затримання бойовиків «ПВК Вагнера», які воювали на Донбасі. На початку жовтня вже колишній депутат від СН Лерос опублікував нові плівки. Він стверджує, що на них заступник голови фракції «Слуги» Микола Тищенко та неформальний куратор Києва Денис Комарницький обговорюють різні незаконні схеми. Тищенко — близький друг і кум Андрія Єрмака. Єрмак усі звинувачення заперечує і чекає, коли з Леросом розберуться правоохоронці. Він пишається, що за нової влади відбувся великий обмін полоненими з Росією, найдовше перемирʼя на Донбасі і кілька вдалих міжнародних візитів президента. Останній — у жовтні до Великої Британії. «Бабель» упродовж девʼяти місяців домовлявся з прессекретаркою Єрмака Дариною Зарівною про можливість провести з ним день і записати велике інтервʼю. Пʼятнадцятого жовтня кореспондентка Маша Жартовська це зробила і познайомилася з родиною Андрія Єрмака. Про його батька часто пишуть ЗМІ, але з журналістами до нашої зустрічі він не спілкувався. Відповіді на всі важливі запитання до голови ОП — у великому матеріалі «Бабеля» у двох частинах. Першу — читайте тут.

Поки ми з Єрмаком говоримо, починається форум «Земля — народу» за участю Зеленського. Поруч із садибою поставили невелику сцену, нечисленних учасників розсадили на стільцях, дотримуючись дистанції. Єрмак та інші чиновники сіли на сцені за спиною Зеленського. Він урочисто представляє нову голову Чернігівської обласної державної адміністрації Ганну Коваленко. Потім підписує указ про передачу земель сільгосппризначення з державної в комунальну власність.

— Ключовий момент, без якого децентралізація не може бути завершена, — передача земель безпосередньо громадам. Сьогодні цей крок буде зроблений, я підписую указ, — каже Зеленський і зриває оплески чиновників за спиною.

Після форуму Зеленський, Єрмак та інші члени делегації йдуть на екскурсію в садибу. Ми з Дашею теж хочемо зайти, але не встигаємо з усіма, і охорона нас не пускає — всередині забагато народу.

— Не стійте під балконом, нам сказали, що він може обвалитися, — попереджає один з охоронців. Невідомо, чи попереджав він про це президента, але ми про всяк випадок відходимо.

Після екскурсії за планом короткий переліт до дороги державного значення Чернігів — Ніжин — Прилуки — Пирятин. Її має проінспектувати президент. Летимо не більше десяти хвилин. Кубраков і Тимошенко показують Зеленському будівництво, Єрмак тим часом відходить, щоб зробити пару дзвінків. Поки чекаємо на президента, запитую його про зовнішню політику — цією темою в ОП він займається особисто.

На початку жовтня «Дзеркало тижня» писало, що під час візиту української делегації до Італії Єрмак тет-а-тет зустрічався з державним секретарем Святого Престолу кардиналом Пʼєтро Пароліном. Від української сторони на зустрічі не було навіть перекладача.

— Про що ви говорили?

— Про призначення посла України в Ватикан, обговорювали процес передачі костелу в Києві римо-католицькій громаді і можливість візиту Папи в Україну.

Ще одна зустріч, про яку теж писало «Дзеркало» з посиланням на власні джерела, відбулася у Великій Британії. За версією видання, там Зеленський і голова СБУ Іван Баканов зустрічалися з керівником зовнішньої розвідки Сполученого Королівства Річардом Муром. Одна з тем, за інформацією журналістів, стосувалася формального і неформального оточення президента, через яке з України витікає важлива інформація. Видання повідомило, що представників ОП на зустрічі не було. Критики влади вирішили, що ненадійне оточення — це Єрмак.

Пізніше цю інформацію, прямо не назвавши видання, прокоментував Зеленський. Він сказав, що на зустрічі говорили про фейкові новини і склад учасників був іншим, і порадив журналістам ретельніше перевіряти інформацію.

— «Дзеркало тижня» написало неправду. По-перше, хоча б у тій частині, що я особисто був на тій зустрічі. Але не можу сказати більше, ніж президент. Одна з тем стосувалася протидії дезінформації. Сьогодні назріла необхідність створити міжнародний центр протидії пропаганді. Україна готова виступити ініціатором. Ця ідея отримала велику підтримку серед наших партнерів.

— Але як можна вимагати допомоги від західних партнерів у боротьбі з фейками, якщо ми не захищаємо країну всередині? В Україні спокійно працюють і розвиваються проросійські канали з пулу Медведчука. До них на ефіри ходять, в тому числі, депутати «Слуги народу». Є розслідування Bihus.Іnfo про те, як нинішній депутат від СН Олександр Дубінський дискредитував Євромайдан за допомогою фейків.

— Ви все в одне питання, давайте не плутати. Президент — гарант свободи слова, це фундаментальний принцип.

— Є свобода слова, а є дезінформація і пропаганда.

— Принцип свободи слова непорушний. Коли переступають червоні лінії, це вже не журналістика, а інформаційне кілерство. Якщо говоримо про контрпропаганду, ми говоримо про зовнішні чинники і міжнародний центр [протидії пропаганді]. А всередині країни у нас є достатня законодавча база та правоохоронні органи, які повинні реагувати на такі факти [дезінформації].

— Чому не реагують?

— Це питання до них. Все, що потрібно для цього, у них є. Грубо це можна описати так: якщо ми застудили вухо, треба лікувати вухо, а не намагатися почути оком. Потрібно, щоб наявні органи почали працювати, а не вигадувати якісь нові.

— У багатьох регіонах, зокрема й завдяки тим самим телеканалам, високий рейтинг має проросійська ОПзЖ. Депутат «Слуги народу» Олександр Качура відкрито говорить, що в регіонах після місцевих виборів влада може створювати з нею коаліції. Як ви це поясните виборцям?

— Я не спілкувався з Олександром з цього приводу, але вважаю його досить грамотною людиною. Щоб сформувати свою думку про це, хотів би побачити оригінал його заяви. Я часто читаю якісь вирізки навіть зі своїх виступів, які абсолютно не відповідають тому, що я говорив. Можу точно сказати, що ніяких рішень про коаліцію з іншими партіями на місцях на рівні керівництва партії [«Слуга народу»] немає. Решта — приватна думка депутата, на яку він має право.

Далі ми говоримо про відносини зі США і про те, чи вигідний Україні можливий майбутній президент Джо Байден. Тут Єрмак вмикає дипломата і на всі питання відповідає одне і те саме: «Ми дорожимо двопартійною підтримкою Штатів, поважаємо вибір і не будемо втручатися у вибори». При цьому він постійно повторює, що міжнародні партнери не можуть диктувати Україні, як і коли проводити реформи.

— Але західні донори давали гроші на реформи в Україні, допомагали створювати антикорупційні органи. Перед ними Україна має зобовʼязання, які потрібно виконувати.

— Давайте розділимо. Я взяв у банку кредит і повинен його виплачувати. Але це не означає, що банк буде мені диктувати, що їсти на сніданок. У нас є зобовʼязання, навіть не зовсім в українських інтересах, їх уклали до нас, але ми будемо їх виконувати — вони безумовні та непорушні.

Слово «реформи» викликає у людей трохи [підбирає слово] таку реакцію... Якщо щоразу робиш невдалу операцію і пацієнту не легшає, то вже тільки від виду лікарів його пересмикує. Але, наприклад, без реформи правоохоронної та судової систем неможливо сформувати привабливий інвестиційний клімат. І ми, безумовно, будемо наполегливо продовжувати стимулювати зміни, щоб отримати ефективних правоохоронців і чесні і справедливі суди.

— Ви маєте рацію, але чому тоді досі не ліквідовано Окружний адміністративний суд Києва, який очолює суддя Павло Вовк? Про корупцію там уже писала навіть Financial Times (великий текст «Бабеля» про Вовка з його коментарями тут і тут).

— Ми робимо реформи не тому, що нам говорить Financial Times, а тому що їх потрібно робити. Ми хочемо будувати партнерські відносини з усіма, але самі знаємо, що нам потрібно реформувати. Якщо запитати сьогодні будь-якого голову суду, напевно, вони знають, хто я такий, але чи чули вони мій голос? Комусь я хоч раз подзвонив, просто про щось попросив, щось порекомендував? Упевнений, ви почуєте відповідь «ні».

Перш ніж Єрмак сяде у вертоліт, куди вже зайшов Зеленський, говоримо про обмін полоненими і війну на сході України. В інтервʼю з президентом британський журналіст Стівен Сакур говорив, що від липня ОБСЄ зафіксувала 1 400 порушень режиму припинення вогню, і до перемирʼя на Донбасі є питання.

— Які питання? — помітно дратується Єрмак. — Вісімдесят днів не стріляють з важкого озброєння, загальна інтенсивність обстрілів знизилася в десятки разів, за цей час від бойового поранення загинула одна людина. Невже це не результат сьогодні? Такого тривалого припинення вогню не було за всі сім років.

Про війну Єрмак не говорить нічого нового. Офіс незадоволений окремими пунктами Мінських угод, які підписав Петро Порошенко, конкретно — тим, що контроль над кордоном Україна отримає лише після виборів на Донбасі. Цей пункт Україна хотіла б переглянути. Єрмак вважає Мінськ поки єдиним майданчиком, де це можна спробувати обговорити.

Єрмак поспішає до вертольота. Приземлившись у Києві, вони з Зеленським їдуть у Кабмін, а потім — теж разом — у футбольний клуб «Динамо». Там з нагоди 45-ї річниці перемоги клубу в Кубку кубків президент вручає нагороди кращим гравцям. Поспілкуватися в клубі з Єрмаком не вийде, і ми з Моргуновим залишаємося чекати вечора — а саме зустрічі з батьками глави ОП і ще одного «підходу» до нього.

Коли напередодні зʼясувалося, що в розкладі дня є сімейне чаювання, ми здивувалися — Єрмак закрита людина, він не любить розповідати про сімʼю, тим більше запрошувати додому. Але його сімʼя майже відразу стала публічною. Його молодшого брата Дениса (ось наш профайл про нього) депутат від «Слуги народу» Гео Лерос (а ось — про нього) звинуватив у торгівлі держпосадами і опублікував відповідні відеозаписи (велике інтервʼю двох головних обвинувачів Дениса Єрмака тут і тут).

Батько глави ОП, Борис Михайлович Єрмак наприкінці 1980-х обіймав високу посаду в посольстві СРСР в Афганістані і там же познайомився з тоді маловідомим, а згодом впливовим російським банкіром Рахамімом Емануїловим. Зараз він через релігійну громаду повʼязаний з другом Володимира Путіна Ільгамом Рагімовим. Багато років тому Андрій Єрмак допомагав Емануїлову відкрити компанію в Україні.

Квартира Єрмаків знаходиться в типовій хрущовці на бульварі Дружби народів. В ній разом із батьками мешкає Денис Єрмак. Журналісти тут ще не бували, але приходили силовики з обшуком. Батьки Єрмака зустрічають нас на порозі і одразу надівають маски. Брат Денис теж удома, але він спить у своїй кімнаті після крапельниць — їх, кажуть батьки, йому ставлять після контузії в АТО. Андрія вдома ще немає.

Батьки Єрмака проводять коротку екскурсію квартирою. У кутку у Бориса Михайловича невеликий бар — пляшки для нього із закордонних поїздок привозить Андрій.

Єрмак-старший — корінний киянин, його дружина — з Санкт-Петербурга. Познайомилися у спільних знайомих, коли Марина Олександрівна на три дні приїхала до Києва. У 1971 році вони одружилися, тоді ж народився Андрій.

На відміну від Єрмака батьки дуже розкуті, вони не бояться жартувати і називати речі своїми іменами. Батько розповідає свою біографію — у ЗМІ його періодично звинувачують у співпраці з КДБ і Головним розвідувальним управлінням Росії. Він каже, що все це вигадки. В СРСР Єрмак-старший працював у Держкомітеті зовнішньоекономічних звʼязків, керував управлінням планування, підготовки і розподілу робітників і був там на хорошому рахунку. Простіше кажучи, управління відповідало за комплектування кадрами профтехучилищ.

— Коли запропонували поїхати в Афганістан, я відразу запитав: а іншої країни немає?

В Афганістані, куди Союз постачав багато техніки, потрібні були фахівці, щоб її обслуговувати. Єрмак-старший допомагав створювати там систему профтехосвіти. Там же він познайомився з Емануїловим. Той працював перекладачем в апараті економічного радника і в торговому представництві СРСР. Зараз Єрмак-старший з Емануїловим спілкується рідко — вітає з днем народження і Новим роком. В Афганістан з батьками поїхав тільки Денис. Андрій, який тоді закінчував школу, залишився в Києві з бабусею.

— Ось пише людина, що я живу в Москві, ну перевірити ж можна! Має ж бути якась гордість у людини, — обурюється Борис Єрмак, коментуючи чергову новину про себе в ЗМІ. Те ж саме написано на сторінці Андрія Єрмака в українській Вікіпедії.

У цей час Марина Олександрівна накриває на стіл і приносить пиріг з малиною.

— Якось святкували день народження, Андрій потім подзвонив і каже: «Мамо, все було несмачно, ось лише торт був смачний», — сміється вона.

Як усі мами, вона скаржиться, що син рідко навідує, а після початку роботи в ОП буває у них все більше ночами.

У цей момент лунає дзвінок у двері — приїхав Андрій.

— Здрастє, — він падає в своє крісло і читає щось у телефоні. — Зараз я видихну.

Єрмак швидко їсть пиріг і питає, які питання залишилися, — сьогодні він ще планує повернутися в Офіс. Залишилися питання про скандал з братом і його відносини з депутатом від СН Миколою Тищенком. У нас лише двадцять хвилин. Щоб не заважати, батьки йдуть на кухню. Зізнаюся, що нас з Моргуновим вони підкорили.

— Ну, ось так вони живуть. Ти побачила тата і розумієш мій внутрішній стан, коли тут був обшук. На відміну від усієї цієї гоп-компанії я не викликав камери під будинок, хоча їх би приїхало доста, — вдома Єрмак розслабляється, переходить на ти і говорить як звичайна людина.

— З якого приводу був обшук, хто його проводив?

— Стосовно Дениса і плівок. Я не люблю виставляти себе і сімʼю напоказ, але я вже втомився слухати цей бруд про тата з ФСБ і про щось іще. Ось, будь ласка, можете побачити, де вони живуть, як живуть — у Києві, в простій квартирі. Ось усе, що у них є. Я пишаюся своїми батьками.

— На своїй першій після оприлюднення плівок пресконференції ви сказали Леросу: «Хто б за тобою не стояв, я і моя сімʼя — чесні і порядні люди, я нікому не дозволю обливати нас брудом». Хто, на вашу думку, стоїть за Леросом?

Єрмак знову «вмикає» дипломата і говорить те саме, що й раніше: він точно знає імʼя замовника, але до кінця слідства не назве.

— Не говорити про це раніше, ніж це зробить слідство, мене зобовʼязує посада глави ОП. Крім цього, є мої емоції і чоловіче ставлення до того, що трапилося.

— Чоловіче ставлення — дати Леросу в морду? — я знову намагаюся змусити його говорити прямо.

— Ви формулюєте правильно. Для мене було дивним, що коли він [Лерос] виступав у парламенті і поливав брудом президента, всі 250 наших депутатів, які потрапили в Раду завдяки президенту, слухали це мовчки.

У розпал скандалу з плівками Лероса в ОП прийшов новий радник Єрмака Михайло Подоляк. Наші джерела розповідали, що одним з його завдань було погасити цей скандал і постаратися уникнути нових. Згодом Подоляк очолив весь медіанапрям Офісу, що його раніше курирував Кирило Тимошенко. У минулому Подоляк працював із главою Адміністрації президента Януковича Сергієм Льовочкіним і консультував депутата Партії регіонів Юрія Іванющенка (більше про біографію Подоляка читайте тут).

— Звідки зʼявився Подоляк, хто вам його рекомендував?

— Коли я очолив Офіс, то зрозумів, що потрібно посилювати команду з комунікацій. Ми почали з однієї людини, але я за те, щоб їх було кілька. Хтось мене з ним познайомив, але я зараз, чесно, не пригадаю хто.

— Льовочкін, Іванющенко?

— Ні, з Іванющенком я навіть не знайомий. Льовочкіна бачив один раз в житті.

Два тижні тому Лерос виклав у YouTube чергові плівки (ось перша і друга серії). Він стверджує, що це прослушка СБУ телефонних розмов бізнесмена Дениса Комарницького з депутатом від СН Миколою Тищенком. У минулому Комарницький — співголова фракції «Блоку Леоніда Черновецького» в Київраді. Наприкінці 2012 року його засудили до двох років умовно за те, що він побив адвоката і відібрав у нього 20 тисяч доларів. Зараз Комарницького називають неформальним куратором Києва. На плівках люди з голосами, схожими на голоси Комарницького і Тищенка, обговорюють різні незаконні схеми, придумують, як дискредитувати Лероса і «зарядити» розслідувача Дениса Бігуса. Лерос, якого на початку вересня виключили з парламентської фракції СН, стверджує, що Тищенка та Комарницького покриває Зеленський і його офіс. Єрмак багато років дружить з Тищенком і хрестив його першого сина.

— Коля в житті і на екрані — дві різні людини. Я дружу з Колею, який у житті. Він балотувався як мажоритарник у найскладнішому окрузі Києва і переміг Олександра Третьякова, справедливо, я вважаю, потрапивши в парламент. Після цього я сказав йому: дивись, я дуже хочу, щоб у тебе вийшло, буду пишатися тобою, але давай відразу домовимося — жодних прохань. Він навіть до мене не звертався, — розповідає Єрмак, активно жестикулюючи.

Він наполягає, що рішення про те, що Тищенко очолить передвиборний штаб «Слуги народу» на місцевих виборах у Києві, ухвалювали без нього, а плівки Лероса ще раз називає фейком.

— Ви знаєте, що у Тищенка конфлікт з київськими мажоритарниками зокрема й через те, що він приходить і каже: «Я від Єрмака»?

— Конфлікт у Києві, на жаль, був закладений ще на старті. Було кілька груп впливу, які цей конфлікт привнесли. Я точно можу сказати, що говорив про це Миколі і мажоритарникам: ніхто не має права представлятися де-небудь від мого імені. Якщо хтось таке собі дозволяє, це, мʼяко кажучи, неправильно.

— Ми публікували тези, які розсилають депутатам від СН для коментарів ЗМІ. Навіщо там Лероса називають агентом Кремля — це прийнятно?

— Я до цього не маю ніякого відношення. Ще раз повторюся, моя позиція — зло має бути покаране. Для мене це дуже важливо.

Ми просимо ще пару хвилин, щоб зробити фотографії з батьками. Поки Моргунов фотографує, я ставлю останні запитання, а Єрмак говорить, що через роботу і постійний поспіх не може додивитися свій улюблений серіал «Мільярди».

— Зеленський в інтервʼю сказав, що якщо він не закінчить війну, країні потрібна інша людина. Ви — його менеджер, який має закінчити війну?

— Напевно, я людина, яка, на думку президента, зіграє велику роль в цьому питанні. Я дорожу цією довірою і покладеною місією.

Протягом дня Єрмак дуже часто згадує Зеленського, говорить про те, як його поважає і цінує його довіру. Приблизно так само про президента говорить його перший помічник Сергій Шефір. Здається, у обох культ Зеленського.

— Що може бути маркером того, що Росія готова йти на поступки?

— Серйозний маркер — підписання будь-якого документа, який припинить війну.

Єрмак їде назад в Офіс, ми прощаємося на порозі квартири.

— Приготуйтеся, після цього матеріалу, яким би він не був, скажуть, що ви купили «Бабель».

— Добре!

— Будете на паях з Арсеном Аваковим, — жартую я.

Про те, що «Бабель» підіграє голові МВС, у Facebook багато писали після телефонного інтервʼю з ним на тему боротьби з коронавірусом. Дехто з активістів був незадоволений, що в інтервʼю про пандемію Авакова не розпитали про важливі кримінальні справи, які довго і безрезультатно розслідує МВС.

— Воюєте з Аваковим? — вже в дверях питаю Єрмака.

— Ні, у нас з Аваковим нормальні робочі відносини.

— З ким воюєте?

— Я, в принципі, людина війни, але ще ні з ким не починав воювати.

Того вечора він так і не побачився з молодшим братом.