Очолити Одесу хочуть колишні соратники Януковича і один артист. Хто всі ці люди, і чому мер Труханов воює не з ними, а з впливовим другом Галантерником — великий репортаж

До місцевих виборів, які відбудуться 25 жовтня, залишилося менше місяця. За передвиборною Одесою уважно стежить влада, громадські активісти та журналісти. Одна з причин — видатний список кандидатів у мери. Від «Слуги народу» (СН) на вибори йде відомий одеський «джентельмен», артист Олег Філімонов. Від популярної в місті «Опозиційної платформи — За Життя» (ОПзЖ) — колишній «регіонал» і глава Одеської облдержадміністрації часів президента Віктора Януковича — Микола Скорик. Ще один кандидат у мери — Сергій Ківалов. У 2004 році його, як голову Центральної виборчої комісії, звинуватили в масових фальсифікаціях результатів президентських виборів на користь Януковича. Їхній головний конкурент — діючий мер Одеси, в минулому теж «регіонал» Геннадій Труханов. Хоча у самого Труханова, якщо вірити соціології, справжніх суперників немає: згідно з вересневим опитуванням Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), його збирається підтримати 61 відсоток одеситів. Більшу інтригу обіцяють вибори до Одеської міськради — партія Труханова «Довіряй ділам» поки не набирає там більшості, і щоб створити коаліцію, їй доведеться домовлятися з ОПзЖ або «слугами». Щоб розібратися в непростих відносинах колишніх соратників Віктора Януковича і Олега Філімонова, кореспондентка «Бабеля» Маша Жартовська зʼїздила в Одесу, поспілкувалася з кандидатами і зʼясувала, з ким насправді конкурує Труханов. Виявилося — з давнім соратником, бізнесменом Володимиром Галантерником. Подробиці — у великому репортажі «Бабеля».

25 вересня. «Зе!Хаб» і Олег Філімонов

Ми з фотографом Сашею Населенком йдемо до штабу кандидата в мери від «Слуги народу» Олега Філімонова. Штаб знаходиться в «Зе!Хабі» — у вересні його відкрили на місці колишнього коворкінгу «Термінал 42» як «інформаційно активний простір для гарячих дискусій» про те, як змінити Одесу. Напередодні нашого приїзду в «Зе!Хабі» проходили тренінги для агітаторів на місцевих виборах, а Філімонов знайомив журналістів з частиною місцевої команди СН. Зараз тут тихо — ні людей, ні «гарячих дискусій».

Піднімаємося на четвертий поверх. За скляними дверима нас вже чекає Філімонов, кандидат у депутати Одеської міськради від СН Олександр Славський і ще кілька членів команди.

Про те, що Філімонов представлятиме владу на виборах мера Одеси, почали говорити влітку. Офіційно зʼїзд партії висунув його 31 серпня. Вже за місяць у Філімонова зʼявилося ще чотири офіційно зареєстрованих однофамільці-конкуренти, троє з них — теж Олеги.

Справжньому Філімонову — 68 років. В Одесі його добре знають як артиста, колишню «зірку» КВК і незмінного ведучого популярної в минулому програми «Джентельмен-шоу». У 90-х вона виходила на головних російських телеканалах — ОРТ і РТР, а в першій половині нульових переїхала на український «Інтер».

Балотуватися в мери Філімонову запропонував перший помічник президента Сергій Шефір. Артист відмовився, сказав — велика відповідальність. Після цього з ним поговорив президент і переконав.

Рівно за місяць до місцевих виборів за білими столами в «Зе!Хабі» майже немає людей — у розпал виборчої кампанії це здається дивним.

— Усіх вигнали перед нашим приходом? — жартую я.

Філімонов каже, що затишшя тимчасове і скоро тут закипить робота. Він привітно усміхається і простягає руку.

— Чи не боїтеся? — питаю я, натякаючи на коронавірус.

— Ні, — відповідає Філімонов, і тут же пропонує мені маленький льодяник Roshen у рожевій обгортці.

— Не корпоративно.

— А й справді, — замислюється Філімонов. — Але цукерка — це просто цукерка.

Спробувати себе в політиці Філімонову пропонували не раз. Зазвичай — бізнесмени. Щоб не залежати від них потім і не лобіювати їхні інтереси, він відмовлявся. З Зеленським, сподівається Філімонов, усе буде інакше: президентові не потрібно ні будувати будинок в Одесі, ні ставити МАФи, потрібно просто вибудувати правильну вертикаль влади. Окрім Філімонова в Офісі президента розглядали ще кілька кандидатів, але запитати у Зеленського — кого саме, він так і не наважився.

Як і багато політиків-початківців, Філімонов вірить у прості рішення.

— Завдання нашої команди — встановити прозорі, нормальні і прийнятні для світу правила гри. Ми зберемо бізнес і скажемо, що ось тепер правила такі. В Одесі треба припиняти мародерствувати. Розповідаючи про плани, Філімонов емоційно жестикулює і дивиться прямо в очі, так часто роблять професійні ведучі, які звикли дивитися в камеру.

Виборча програма Філімонова — список головних проблем міста, що їх багато років обіцяють вирішити майже всі кандидати в мери, і жоден з них не вирішив. Він хоче покінчити з хаотичною забудовою, боротися з заторами, впровадити електронний документообіг і забезпечити вільний доступ до моря. Також Філімонов обіцяє побудувати сучасний концертно-виставковий центр, альтернативний діловий комплекс Odessa Сity і «підштовхнути» розвиток IT в місті.

Щоб виконати бодай частину обіцянок, йому потрібно перемогти на виборах. І якщо з упізнаваністю у кандидата все добре, то як політика одесити його не сприймають.

— Створюється враження, що ще один клоун. Перший — ви знаєте хто [натякає на президента], а другий, виходить, я.

Відповідно до вересневого опитування КМІС, шансів перемогти головного конкурента Геннадія Труханова у Філімонова немає: у нього другий результат — 5,5 відсотка, у мера — 61 відсоток. При цьому Труханов веде зрозумілу і популярну серед одеситів передвиборчу кампанію: відкриває дитячі садки, бульвари, ремонтує підʼїзди, двори і ліфти.

Філімонов щиро не розуміє, як і чому це досі працює.

— Ось тут скверик побудували, ось тут зробили шматок дороги, а ось тут освітлення налагодили. Люди, та це зобовʼязана робити кожна міська влада, кожного дня! Ось це «крадуть, але врешті-решт щось роблять» — ідіотський підхід, розумієте? Скільки можна зробити, якщо не красти?! Одеса, місто з таким культурним і логістичним потенціалом, ні чорта не заробляє останнім часом!

За словами Філімонова, конкретно «ні чорта» Одеса не заробляє на оренді, парковках і літніх майданчиках ресторанів. Наприклад, дохід від парковок на рік — лише 32 мільйони гривень.

— Усе витрачається незрозуміло куди. Ні, ну зрозуміло куди — йде в кишеню певним людям. Але ж це взяли у вас, у мене, у хлопців, які ось сидять. Усе витягли з кишені одеської громади!

Проблема в тому, що в міськраді Філімонову, який вважає виборців Труханова жертвами «стокгольмського синдрому», з мером доведеться домовлятися. Рейтинг його партії «Довіряй ділам» на виборах до міськради 46,6 відсотка, у ОПзЖ — 17 відсотків, у СН — лише 9,1 відсотка. Що робити з такими розкладами недосвідчений політик не знає і чесно про це говорить.

— У міськраді потрібно домовлятися з усіма, хто хоче зробити корисне для Одеси. Не корисне для Одеси? Стій насмерть. Звичайно, якщо буде меншість, звичайно, якщо ми опинимося в глухому куті, то що тоді вдієш?

Перш ніж попрощатися, я запитую, на скільки депутатів у міськраді розраховує Філімонов.

— Ви знаєте... це складне питання...

— Тридцять, — напівпошепки підказує Олександр Славський, який весь час сидить поруч.

— Не підказуйте. І тридцять — це не більшість, вони нічого не вирішать, там 64 депутати, — кажу я Славському.

— Я б хотів сказати 64, хоча не знаємо, як це вийде. Точну цифру я сказати не можу, подивимося 25 жовтня, — каже Філімонов. На прощання він анонсує, що скоро він і його команда починають зустрічатися з людьми і агітувати безпосередньо. Політики зі стажем знають — місяця для такої агітації замало.

26 вересня. Передвиборча Одеса, активісти і складні стосунки Труханова з Галантерником

Домовитися про зустріч з Трухановим або просто членами «Довіряй ділам» непросто. Мер разом з кількома депутатами мав приїхати на фестиваль «Таки да, вкусно», але скасував візит через трагедію з військовим літаком Ан-26.

Ми з Сашком йдемо до бульвару Жванецького — у вересні його відкрив Труханов, але не повністю, а тільки частину. Дорогою, недалеко від Потьомкінських сходів і памʼятника Дюку деРішельє, бачимо яскраво-зелений намет «Слуги народу» з двома агітаторами — чоловіком і жінкою літнього віку. Обидвоє у фірмових партійних футболках і кепках.

Підходжу, щоб узяти програму Філімонова — це яскраво-зелена глянцева брошура з його зображенням.

— І газету візьми, — звертається до мене чоловік.

— Ні, газету мені не потрібно.

— А ти грамотна. Ми тут проти Труханова, — каже чоловік.

Він розповідає, що напередодні агітаторів навчили правильно відповідати на різні питання про партію і кандидата, але він і «сам трошки знає», тому що колишній історик і цікавиться політикою. За агітацію на день їм платять «трошки» — по 400 гривень.

Ми з Сашком йдемо далі. Дорогою, крім бордів «самої одеської партії «Довіряй ділам», зустрічаються борди мерії зі слоганом «зроблено в Одесі». Саме в Одесі, якщо вірити рекламі, зроблена Воронцовська колонада і трамвай. Усі борди в корпоративних червоно-жовтих кольорах партії Труханова.

Частина бульвару Жванецького, яку відкрив мер, виглядає погано: поряд будівельний паркан, неприбрані схили, неакуратні бордюри, плитка з різними швами. Відкрити бульвар повинні були ще навесні 2019 року, але не встигли, і до виборів вирішили презентувати хоч щось.

Від бульвару йдемо на зустріч з місцевим активістом, одним з лідерів одеського Автомайдану Віталієм Устименком. У червні 2018 року невідомі вдарили його ножем, коли він виходив з будівлі «Суспільного». Нападників знайшли, але вирок досі не винесли. Устименко багато років ускладнює життя забудовникам і міській владі — він відстежує рішення міськради щодо спірних землевідведень і виступає проти забудови історичного центру та узбережжя Одеси. Активіст каже, що багато важливих рішень влада приховує і зробити з цим нічого не можна — хіба що лякати розголосом, тиснути на центральну владу і звертатися до правоохоронних органів.

— Слава Богу, Арсен Аваков залишається на своїй посаді, завдяки йому...

— Ти розумієш, що за таку фразу нас розіпнуть? — перебиваю я його на півслові.

— Ти що! Я з сарказмом! — сміється Устименко. — Читав, до речі, [ваше] комплементарне інтервʼю з Аваковим [ось це інтервʼю, воно не комплементарне], і не можу не згадати, що Аваков — чорт. Завдяки йому відбуваються напади на активістів, а у правоохоронних органів, крім НАБУ, до Труханова немає питань.

Устименко поспішає у справах. Ми прощаємося біля Археологічного музею і йдемо на наступну зустріч з депутатом фракції «Довіряй ділам» Олександром Шереметом.

У бізнес-центр «Приморський», де у Шеремета офіс, ми з Сашею їдемо на таксі. Він запитує у водія, молодого хлопця Влада, за кого той голосуватиме.

— За Труханова, — трохи подумавши, відповідає Влад. — Він уже нап*здив, а прийдуть інші — будуть п*здити ще більше.

Труханов — один з найбільш скандально відомих мерів країни і людина з бурхливим минулим. У 90-х він створив приватну охоронну фірму «Капітан» і зібрав штат зі спортсменів. У 2000-му працював в українському представництві російської нафтової компанії «Лукойл» і звідти пішов у політику. У минулому Труханов — глава фракції Партії регіонів в Одеській міськраді та народний депутат. Вибори мера Одеси він вигравав двічі: позачергові в 2014-му — у Едуарда Гурвіца і в 2015-му — у Олександра Боровика. Всі шість років місцеві активісти звинувачують Труханова в лобіюванні інтересів забудовників, незаконних землевідведеннях і переслідуваннях тих, хто з ними бореться. Замахи на активістів в Одесі не розкриті. У 2018 році НАБУ підозрювало Труханова в розтраті 185 мільйонів гривень з міського бюджету.

Журналісти повʼязують мера з кримінальними авторитетами — Леонідом Мініним і Олександром Ангертом, а також бізнесменом Володимиром Галантерником. Останнього називають «тіньовим мером Одеси». Про вплив Галантерника в місті докладно писало «Новое время».

Восени 2019 року в ЗМІ зʼявилася інформація, що відносини між Трухановим і Галантерником зіпсувалися. Телеканали, які повʼязують з бізнесменом — «Первый городской» і Odessa Live — тепер критикують Труханова.

Шеремет, на зустріч з яким ми приїхали, вперше потрапив до Одеської міськради від партії Сергія Тігіпка «Сильна Україна». Коли вона розпалася — перейшов у «Довіряй ділам» Труханова.

Ми відразу питаємо його про відносини мера з Галантерником.

— Каденція Труханова ділиться на два періоди. Ніхто не приховує, що взаємини [з Галантерником] були і вони заважали йому [Труханову] бути таким, який він є насправді. Я прямо і побічно бачу, що зараз взаємин немає, — каже Шеремет.

За його словами, низка людей, яких повʼязували з Галантерником, звільнені з команди мера — це і його заступники, і начальники департаментів міськради.

— Ймовірно, на початку каденції вони були призначені на ті чи інші посади спільно з тією людиною, про яку ви згадали [Галантерником]. Я нічого [поганого] в цьому не бачу. Зараз Труханов вільніший, розкутий і контролює процеси. А людина, про яку ви говорите — не найстрашніше зло.

— Ми немов у Гаррі Поттері — «той, чиє імʼя не можна називати», — наголошую я.

Шеремет відмахується, мовляв, не називати прізвищ його навчив тато і він так звик. Під час розмови він жодного разу не назвав призвіща Галантерника.

Шанси Труханова у майбутній міськраді Шеремет оцінює скептично. Він вважає, що мер запізно відійшов від Галантерника, зібрав негатив журналістів і виборців, і за це доведеться платити. На відміну від одеських «слуг», Шеремет добре знає, скільки людей потрібно, щоб контролювати міськраду, і мислить цифрами.

— У нього [Труханова] не буде більшості [в міській раді], і він не зможе впливати на процеси, як впливав. Доведеться домовлятися, а це складно, — каже Шеремет. Він прогнозує, що замість 29 депутатів, які є у «Довіряй ділам» зараз, до наступної міськради пройдуть 18. Але для Труханова, впевнений Шеремет, це не вирок — він уникнув кількох кримінальних справ і гнучкості його розуму можна тільки позаздрити.

— Кримінальні справи теж дали певний плюс до його рейтингу. Люди, особливо старшого покоління, жаліють тих, кого ображають: як же так, нашого Гєночку ображають. В очах більшості одеситів він — людина, якій хочуть завдати болю.

Домовлятися, судячи з рейтингів, Труханову доведеться з ОПзЖ або «слугами». Влада, вважає Шеремет — нормальний компроміс і точно не зло.

Ми просимо Шеремета попозувати для кількох фото і йдемо перекусити в одеську бодегу «Два Карла» — там немає електрики.

Далі поспішаємо в театр Перуцького — там у нас зустріч із ще одним кандидатом в мери Олегом Михайликом. Він активіст і керівник одеського Офісу простих рішень і результатів. Шансів перемогти у нього немає, але він багато знає про внутрішні розклади в місті. Його ми теж розпитуємо про Галантерника і Труханова. Михайлик практично повторює слова Шеремета: Галантерник і Ангерт допомогли мерові закріпитися в місті, але з часом їхні апетити зросли, і Труханову стало складно їх задовольняти. Після виборів Михайлик прогнозує переділ влади в Одесі — отримати свою частку захочуть ще й інші великі бізнесмени. Наскільки жорстким буде цей переділ, поки ніхто не знає.

— В Одесі люблять домовлятися з будь-якого приводу, навіть не проти когось, а на загальному інтересі — як ще отримати з міського бюджету, комунальної власності та людей.

27 вересня. ОПзЖ, Микола Скорик і знову непрохідний Ківалов

Ресторан, де призначив зустріч кандидат в мери і нардеп від ОПзЖ Микола Скорик, приблизно за кілометр від Одеської юридичної академії. Її президент Сергій Ківалов у жовтні вкотре балотується в мери і знову ним не стане. Його рейтинг лише 4,4 відсотка, у його «Української морської партії» — непрохідні 3,3 відсотка. Прямо біля входу в «юрку» — великий мультимедійний борд з фотографією Ківалова.

Браузер не підтримує відео

Скорик приходить вчасно. На ньому темно-синя куртка і джинси. Він пропонує замовити смузі, а сам просить два еспресо. ОПзЖ довго обирала кандидата в мери. У приватних розмовах і соцопитуваннях фігурували прізвища співголови парламентської фракції Вадима Рабіновича і нардепки Тетяни Плачкової. Головна складність полягала в тому, що кандидата потрібно було узгодити відразу з двома крилами ОПзЖ — Рабіновича і Віктора Медведчука, і Юрія Бойка з Сергієм Льовочкіним. Скорик — креатура останніх, і цілком прийнятний для ОПзЖ кандидат. Він корінний одесит. У 2006—2010 очолював місцеву облраду. Під час Майдану керував Одеською облдержадміністрацією та обласним осередком Партії регіонів. Після перемоги Євромайдану вийшов з ПР, а на президентських виборах підтримав бізнесмена Сергія Тігіпка. Який рейтинг у Скорика — невідомо: у великому вересневому соцопитуванні від ОПзЖ заміряли Рабіновича. Його рейтинг — 8 відсотків, у партії — 17 відсотків.

Головний посил кампанії Скорика — довести, що він кращий за Труханова, і завести до міськради якомога більше депутатів від ОПзЖ. У нинішній каденції їх лише пʼять, а Скорик розраховує на двадцять.

Голоси, яких бракує, він планує шукати в «синьому» електораті. Якщо скласти результати «Опозиційного блоку», «Довіряй ділам» і «Української морської партії» Ківалова, які орієнтуються на таких виборців, вийде приблизно 70 відсотків голосів.

— Боротьба йде саме за цих людей, їх потрібно залучити на свій бік. Це не «ватний» електорат, як пишуть, а адекватний. Виборець, який розуміє реалії сьогоднішньої України, який виходить з одеської прагматичності й історії, — каже Скорик.

Як ОПзЖ планує переманити прихильників Труханова — незрозуміло. Мера Скорик критикує точнісінько за те, за що й «слуги» і активісти — за незаконні будівництва, проблеми зі сміттям, звʼязок із Галантерником. На питання про відносини останнього з ОПзЖ, Скорик відповідає вже не так упевнено і знову переводить розмову на поганого мера Труханова.

— Я знаю Галантерника близько двадцяти років і збираюся змагатися не з ним, а з Трухановим. У кожного бізнесмена свої інтереси. Завдання мера їх урівноважувати, а не розповідати, що Гєна хороший, а його усі обдурили. Людина завжди відповідає за свої вчинки сама.

Наостанок Скорик каже, що Труханов «перейшов розумну межу», що спочатку потрібно думати про батьківщину і бачити краї, які сам Скорик бачить.

Вислухавши «капсульний» мітинг кандидата до кінця, ми прощаємося і їдемо в аеропорт. Додому нас проводжають борди із зображенням Труханова — деякі залиті зеленою фарбою.

Браузер не підтримує відео