«Кабмін і Офіс президента дивляться на мерів як на мале пиво». Мер Львова Андрій Садовий про можливу партію мерів, комунікацію з владою і допомогу бізнесу ― інтервʼю

Під час пандемії коронавірусу мер Львова Андрій Садовий став критиком центральної влади. На тлі інших мерів міст, як-то мера Дніпра Бориса Філатова або мера Харкова Геннадія Кернеса, — обережним. Другого травня у Facebook Садовий написав, що уряд має делегувати містам більше самостійності у прийнятті рішень щодо карантинних обмежень. Ще Садовий підтримав мера Черкас Анатолія Бондаренка, який вирішив самостійно пом’якшити карантин у місті, за що отримав погрозу від голови МВС Арсена Авакова і попередження від президента Володимира Зеленського про те, що мер «загубив календар». Кореспондентка «Бабеля» Марія Жартовська поговорила з Садовим через Zoom про демарш Анатолія Бондаренка, комунікацію з центральною владою, майбутні місцеві вибори, створення так званої «партії мерів», розслідування «сміттєвої блокади» і кримінальну справу проти нього самого.

Про коронавірус і взаємодію з центральною владою

Ви просили центральну владу послабити карантин, чи дослухалася вона?

Так, минулої середи комісія з надзвичайних ситуацій у Львові вирішила, що з 12 травня ми відновлюємо роботу літніх терас кафе і ресторанів. Ми запитали уряд, чи можна відкрити промтоварні магазини, перукарні та інші малі підприємства. У понеділок було засідання Кабміну, і все, що ми просили, вони підтвердили. Чекаю на кінцевий текст постанови Кабміну, і після цього ми проведемо нашу комісію з надзвичайних ситуацій і будемо втілювати рішення. Але ще раз наголошую: ми щодня тримаємо руку на пульсі. Наприклад, сьогодні [інтерв’ю відбувалося 6 травня] у Львівській області 39 позитивних результатів ПЛР-тестів. Це найвищий результат з усіх тестувань, що проводилися від початку карантину.

Ви говорите, що нададуть більше повноважень органам місцевого самоврядування, а хто відповідатиме, якщо більше людей захворіють на коронавірус?

За все, що відбувається в місті, відповідальність несе міський голова. Ми аналізуємо кожне рішення. Місцевий штаб у Львові очолює моя заступниця Галина Слічна, ми створили його ще задовго до того, як був створений Всеукраїнський штаб. Ми аналізуємо ситуацію в містах світу і Європи. Львів розташований за 70 кілометрів від Європейського Союзу, ми фактично на передовій.

Із ким ви консультуєтеся, коли ухвалюєте рішення?

Ми в контакті з польськими містами. Час від часу я телефоную меру Вроцлава, нашого міста-партнера. Ми моніторимо всі рішення, що ухвалює польський уряд, — для нас це важливо.

Раніше мери скаржилися, що центральна влада, ухвалюючи рішення щодо карантину в України, до них не дослухається. З ваших слів, зараз ситуація змінилася і почали прислухатися — чому?

Подивіться, скільки коштів на боротьбу з COVID-19 виділяли з місцевих бюджетів, а скільки з державного. Це непорівнювані речі. Міста взяли на себе основний удар. І бізнес, який допомагає, оперативно закуповує необхідне обладнання, устаткування, амуніцію. Держава не була готова до пандемії. Навіть банальна ситуація із резервним фондом. Ми ж з вами всі мали таку фантазію, що в Україні є резервний фонд, і там є сотні мільйонів масок, костюмів, апаратів ШВЛ. А там нічого нема, там порожньо! Ми вирішили створити резервний фонд у Львові, щоби мати там все необхідне на випадок наступних пандемій. Ми ж не знаємо, коли вони будуть — за пів року, за рік.

Раніше ви критикували владу за те, що Львів отримав лише невелику кількість масок і жодного апарату ШВЛ. Чи був у міста куратор від великого бізнесу після зустрічі президента з великим бізнесом 16 березня?

Львів жодної фінансової допомоги від держави не отримав. Ми справді отримали тисячу паперових масок. Я не жаліюся, у державі банально немає грошей. Для Львівської області куратором призначили Фонд Ріната Ахметова. Не можу вам сказати, чи доставляли вони щось — вони з містом не контактували. Можливо, вони контактували з обласною адміністрацією.

Але є і інша правда: апарати ШВЛ багато хто бажав привезти, але їх фізично немає. Певно, вони надійдуть наприкінці травня чи у червні. Сьогодні більше використовують кисневі концентратори, що дають можливість людям у загрозливому стані отримати багато кисню. Тому що сам апарат ШВЛ, зазвичай, на відсотків сімдесят не дає результату. Коли є біда, він вже не допоможе.

У Львові є апарати ШВЛ?

Сьогодні у нас двоє-троє пацієнтів перебувають на штучній вентиляції легенів у лікарні швидкої допомоги. Загалом, у Львові є понад 100 апаратів ШВЛ. Базовою є Львівська інфекційна лікарня, яка приймає хворих на COVID-19. І є резервні лікарні, які готові в разі чого відкрити свої можливості. Усі чекають на низькому старті.

Як зараз мери спілкуються з Офісом президента?

У нас було кілька спільних Skype-нарад. Декілька з них проводив президент, одну — прем’єр-міністр, останню — голова Офісу президента Андрій Єрмак. Але це було ще у квітні, у травні нарад не було. Наскільки я знаю, тепер їх проводять із головами обласних державних адміністрацій. Телефонує Шмигаль, або я можу зателефонувати до того чи іншого міністра. У мене хороша коммунікація з головним санітарним лікарем Віктором Ляшком. Коли виникає якась потреба, то я піднімаю слухавку — ще жоден міністр у спілкуванні не відмовив.

Мер Дніпра Борис Філатов говорив нам в інтерв’ю, що не знав про заступника голови Офісу президента Сергія Трофімова, який відповідає за регіональну політику. А ви знали?

А навіщо мені комунікувати з Трофімовим, яке відношення він має до Львова? Є місто Львів, є Конституція і закон про місцеве самоврядування. Навіщо мені Трофімов? Чим він мені допоможе? Влада є доброю, якщо вона не заважає. Ось за це і дякую.

Вона не заважає зараз?

Наразі ні.

Львів «зав’язаний» на ресторанній і туристичній сферах — вони зараз зазнають збитків. Що ви будете з цим робити, як наповнюватимете бюджет?

На першому місці — безпека та здоров’я людей. Усі в галузі туризму це прекрасно розуміють. Сьогодні ми готуємося до відкриття літніх терас кафе і ресторанів. Це дасть певний поштовх і сприятиме збільшенню потоку гостей до наших готелів. Ми очікуємо цього в середині травня. Львівські ресторатори разом із містом розробили правила, за якими мають функціонувати літні тераси кафе і ресторанів.

Ми ці правила зробимо публічними, щоб ними могли скористатися також інші міста України. Такі самі правила розробляють і львівські перукарі, і ті, хто працює в магазинах.

На час карантину ми звільнили від сплати за оренду усіх орендаторів міського майна. Ви знаєте про рішення парламенту щодо нульової ставки, земельного податку і податку на нерухомість для українського бізнесу — це заробіток місцевого бюджета. А вони не надходять, це великі мінуси для бюджету. Ми оплатимо промокампанію [Львова]. Торік ми мали приблизно два з половиною мільйони гостей міста. У середньому людина проводить у Львові 2,5 дня та витрачає 75 доларів на день. Тож порахуйте, скільки це виходить. Це сотні мільйонів доларів, які отримує малий і середній бізнес. Звичайно, цього року таких показників не буде. Але головне — хоча би зберегти людей і бути на плаву.

У деяких мерів, наприклад у Харкові та Дніпрі, є конфлікти з головами обласних державних адміністрацій. Які у вас відносини з головою Львівської ОДА Максимом Козицьким?

Ми давно знайомі. Він хороший управлінець, виважений, коректний. Ми з ним щодня на контакті. Усі спірні питання вирішуємо разом. Я до нього приходжу, коли, наприклад, є наради з ОП, чи з президентом, чи з Єрмаком. Він приходить у міську раду, коли ми маємо спільні Zoom-включення з міським бізнесом. Я взагалі здивований, як під час пандемії можуть бути конфлікти між мерами і головами ОДА. Хлопці, та ми ж всі в одному човні, як можна конфліктувати?

Місцевий бізнес допомагав створеному штабу?

Дуже, орієнтовно закумулювали близько 40 мільйонів гривень, включився весь львівський бізнес. Телефонуєш: треба терміново докупити реагенти для ПЛР — моментально гроші пішли. Треба закупити якесь обладнання — моментально гроші пішли. Навіть ніхто не дебатує. За це великий респект людям.

Отже, ви отримали більшу підтримку від бізнесу, ніж від держави?

У принципі, так. Ми й кошти місцевого бюджету закумулювали. Ми наповнили резервний фонд міста на 158 мільйонів гривень і ці кошти ми витрачаємо на закупівлю всього необхідного. На сьогодні проблем немає. Ми лікарям, які на передовій з хворими та які інфіковані або є підозра, виплатили по 10 тисяч. Ще по 20 тисяч гривень ми дали тим лікарям, які заразилися COVID-19, і далі будемо це робити. Але коли закінчиться цей перший етап, виникне багато питань. За квітень ми недоотримали 70 мільйонів. На травень це буде близько 100 мільйонів. Цього року ми недоотримаємо до двох мільярдів гривень.

Як компенсуватимете це?

По-перше, за рахунок співпраці з Європейським банком реконструкції та розвитку [ЄБРР]. Вони дадуть місту близько 20 мільйонів євро. Також переглянемо бюджет міста. Основне ми зробимо — великі ремонтні роботи з інфраструктури, великі магістралі. Місто живе, їздить транспорт, ми забезпечуємо спецперевезення. Усі підприємства працюють. Хтось працює на 50 відсотків, хтось на 70. Але десь половина працює зі 100-відсотковою завантаженістю.

Про політику, місцеві вибори і «партію мерів»

Ви закликали не переслідувати мера Черкас Анатолія Бондаренка і сказали, що він висловив думку громади. Ви не вважаєте його дії політиканством чи популізмом?

Під час пандемії я вважаю некоректними публічні дебати між керівництвом держави і міськими головами. Це шкодить справі, і цим, однозначно, скористаються вороги України. Я би хотів, щоби цей кейс був закритий. Щоб, наприклад, президент зателефонував меру, з ним поспілкувався — і питання врегулювали.

Бондаренко раніше виступав за максимально жорсткий карантин, а потім самовільно пішов на його пом’якшення. Мери йдуть на конфлікт з центральною владою і підтримують Бондаренка, попри його спірну репутацію?

Неприпустимим є публічний тиск на міського голову, який висловив думку громади. Якщо до нього прийшли 100—200 підприємців зі своїм болем, він повинен на це реагувати. Державна влада, замість того щоб допомогти, розібратися, скерувати свого представника, починає через центральні канали пальчиком так, знаєте, показувати: «Ні-ні-ні, ти там, будь ласка, не запливай за буйки». Що це за Середньовіччя, перепрошую? Ви бачили щось подібне в Європейському Союзі чи в інших країнах? Такого ніде немає.

Тобто діалогу центральної і місцевої влади недостатньо?

Пандемія коронавірусу оголила дуже серйозні проблеми. Ми побачили рівень фаховості людей, які працюють у центральних органах влади. Для багатьох відкриття, що є міста і вони щось роблять. Насправді, дуже часто з боку Кабміну чи Офісу президента дивляться на мерів як на мале пиво. Вони мають бути в субординації, ходити струнко, виконувати всі команди.

Мера обирає громада. І люди до нього йдуть. Не до президента, не до міністра, не до губернатора. Президент має захищати органи місцевого самоврядування. Володимир Зеленський це зрозумів, його риторика зараз змінилася. Дай Бог, щоб це зрозуміли й міністри — що вони не начальники великого розряду. Вони службовці, мають служити — обслуговуючий персонал. Тому що всі вони працюють за наші з вами податки.

Заступник голови ОП Кирило Тимошенко під час закритої зустрічі з журналістами сказав, що демарш мера Черкас — це елемент боротьби «партії мерів», щоб змусити центральну владу з ними рахуватися. Ви були присутнім на закритій конференції минулого тижня?

Ні, не був. Якщо Офіс президента хоче створити партію мерів, він це може зробити. Партії мають будуватися на ідеологічній основі, а не на професійній. Більшість мерів мають свою політичну орієнтацію. Хтось в «Батьківщині», хтось у «Свободі», хтось був у Партії регіонів. І пробувати всіх об’єднати в єдине ціле у політичній боротьбі не зовсім коректно. Ми є членами Асоціації міст і громад України, президентом якої є Віталій Кличко. Сьогодні є можливість більш-менш нормально працювати в рамках Асоціації, тому що зник тиск. За часів [Віктора] Януковича і [Петра] Порошенка Асоціація була підкаблучною і виконувала команди, що надходили з Адміністрації президента. Завдяки Зеленському сьогодні Асоціація міст є незалежною.

Все ж таки, щодо партії мерів: як ви ставитеся до проєкту змін у виборчий кодекс, що просуває «Слуга народу»?

Якщо в Офісі президента вирішили створити ще одну політичну силу, то вони йдуть правильною дорогою. Вони створять політичну силу, яка буде серйозним конкурентом для «Слуги народу».

Якщо вони ухвалять ці зміни, така партія може бути?

Це не буде партія мерів, це може справді утворитися одна велика потужна політична сила, яка, зокрема, захищатиме інтереси місцевого самоврядування, я би так сказав.

«Самопоміч» готова стати базою для такої партії?

«Самопоміч» завжди була партією, яка захищала місцеве самоврядування. Ми в партії це серйозно не проговорювали. Тому що я не вірю, що Зеленський за декілька місяців до виборів захоче міняти виборчий кодекс і вносити оці драконівські зміни. Вони є вигідними для [Віктора] Медведчука, Порошенка і для [Юлії] Тимошенко. Чи вони вигідні для «Слуги народу»? Вони будуть шкідливими, тому що вони будуть антидемократичними.

Ви згадали про те, що зараз Асоціація міст є незалежною і на неї немає тиску. Як ви вважаєте, з чим це пов’язано, що змінилося? Може, з тим, що на тлі цієї пандемії мери показали, що вони сильніші?

В ОП ще не навчилися комунікувати з місцевими органами влади. Більшість людей, які зараз працюють в ОП, ніколи у владі не працювали. Можливо, вони колись навчаться. Але час уже упущено, і це справді унікальна можливість для Асоціації міст бути більш незалежною. Зеленський зробив добру справу для місцевого самоврядування, що не почав оті репресії, які завжди пробували починати його попередники.

Щодо комунікації. Борис Філатов говорив, що якщо мери хочуть поставити запитання Офісу президента, зазвичай вони просять це зробити Віталія Кличка, тому що він буває в ОП, у нього є відносини з Андрієм Єрмаком. Як це відбувається з вашого боку?

Дійсно, Кличко присутній під час тих Skype-нарад: чи він присутній у кабінеті президента, чи він у себе в кабінеті, але він у Києві. Ми всі маємо довіру до Кличка.

Ви для себе вже вирішили, чи будете балотуватися в мери Львова?

Коли почнеться виборча кампанія, тоді я публічно озвучу свою думку. На сьогодні це не є для мене пріоритетом. Я сфокусований на роботі, а вибори — то таке.

Ви вже бачите свого можливого конкурента або людину, яка претендує на посаду мера Львова від «Слуги народу»?

Я це бачу впродовж останніх 14 років. Хамство, черствість, наглість — оце є мої опоненти й мої конкуренти. А якщо з’являться люди, які хочуть запропонувати свою кандидатуру, я поставлюся до цього з повагою. То ж треба мати мужність задекларувати, що я готовий керувати мільйонним містом. Welcome, будь ласка, давай подебатуємо, давай представимо бачення, кожен поділиться своїм досвідом.

Питання щодо кримінальних справ. Який статус кримінальної справи стосовно вас?

Справа далі розслідується. Щоправда, НАБУ вже її закривала. Але чомусь голова САП Назар Холодницький знову порушив. Вона шита білими нитками. Компанія CTР, яка є лідером з будівництва індустріальних парків, фактично через це переслідування відклала будь-які свої бажання інвестувати в Україну, і три тисячі робочих місць ми не створили. Почалося це все як великий привіт від Порошенка і Луценка. Уже скоро буде пʼять років, як ця справа розслідується. Я один раз був на спілкуванні зі слідчими. Більше ніхто нікуди мене не запрошував. Фактично, на сьогодні вони мали б її закрити. Можливо, якісь ще будуть суди. Я до всього готовий.

А чому вони, наприклад, цього не роблять? Як ви вважаєте? Чому не закривають справу і вона продовжується?

Це шкідництво, за яке колись потрібно буде понести покарання. Ви розумієте, що пʼять років велика група слідчих перегортає папірці, робить якісь там виїмки документів, якась бурхлива діяльність. Це ж треба зараз визнати: вибачте, ми пʼять років транжирили бюджетні кошти, створювали проблеми Садовому, великій кількості людей, створили проблеми Україні, вибачте нас. Як вони можуть це зробити? Вони далі щось шукають, роблять якісь фальсифікації документів, інші речі. Коли вони закриють цю справу, тоді я почну діяти. А сьогодні я чесно мовчу. Завтра запросять на допит — піду, буду говорити.

Як ви вважаєте, шкідництво — навмисне чи просто через менеджерські якості?

Навмисне.

У чиїх інтересах?

Порушувалася справа через бажання Порошенка та Луценка завадити будівництву індустріального парку у Львові. Вони зробили все можливе, щоби цей проєкт заморозити. Парк досі не побудували.

А з чим це бажання пов’язане? Тому що є інвестори, є можливість створення робочих місць.

Садовий — це як кістка в горлі. Ви ж пригадуєте «Самопоміч» у Верховній Раді. Пригадуєте дебати, які завжди мала «Самопоміч» із Порошенком. Якби не наша тверда позиція, уже давно ми б мали імплементацію «ДНР» і «ЛНР». Проти цього «Самопоміч» виступала одна. «Самопоміч» — єдина партія, яка не підтримала судову реформу Порошенка. А сміттєва блокада, яку вони організували? Позорище на весь світ. Коли я два роки тому був у мера Нью-Йорка на зустрічі, перше питання, яке він мені поставив, було «Як ти вижив під час сміттєвої блокади». Тому що вижити було неможливо. Ми вижили, слава Богу.

Щодо сміттєвої блокади. Вам президент, уже Зеленський, торік обіцяв розслідування щодо львівського сміття. Ця обіцянка виконана?

Так. Триває слідство, активно працює СБУ, активно працюють інші органи. Вони взяли велику кількість документів у міській раді, вони опитують людей, які могли мати до цього дотичність. Вони мають відпрацювати дуже серйозний масив інформації. Зеленський свого слова дотримав.

Куди зараз їде львівське сміття? Тому що періодично в Київській області є історії, що привезли львівське сміття.

Велику частину захоронюють на полігонах Львівської області. Частково — на полігонах інших областей, але це все робиться з відповідними документами, із дозволами. Ми фактично увійшли в стадію рекультивації існуючого полігону. За кошт ЄБРР. Ми нещодавно отримали вже передкінцевий результат з визначення компанії, яка побудує новий завод. Тому тут все нормально, місто чисте, охайне.

Ви можете порівнювати Порошенка та Зеленського. Як ви оцінюєте рік президентства Зеленського?

Я не маю фактів стосовно Зеленського, який би десь щось вкрав. Або ті люди, які біля нього. Це дає мені певний оптимізм. Тому що непрофесіоналізм можна виправити, досвід можна здобути. І я надіюся, що будуть підтягуватися до команди більш фахові люди. Сьогодні велика проблема із візією. Ані прем’єр, ані люди, які в Офісі президента, вам не скажуть, якою вони бачать країну через 5, 10, 20 років. А це — задача номер один. Президент як стратег має дати орієнтир на наступні 25 років. І вся команда має в цьому фокусі чітко працювати. Можливо, навчаться. Можливо, вони краще зараз зісканують ситуацію у країні, і ми побачимо найближчим часом якісь серйозні дороговкази. Тому я все ще оптиміст.