«Не хочу, щоб між сусідськими країнами були рамси». Засновник «Грибів», продюсер Юрій Бардаш дав перше інтервʼю за 6 років. Ось що він розповів Юрію Дудю про війну, Росію і співачку Луну

Продюсер груп Quest Pistols і «Нерви», засновник і учасник групи «Гриби», соліст проєкту Youra Юрій Бардаш вперше за 6 років дав велике інтервʼю. Він понад дві години розмовляв з журналістом Юрієм Дудем. За цей час він розповів про те, чому розпалися «Гриби», про своє дитинство, колишню дружину — співачку Христину Герасимову, яка виступає під псевдонімом Луна, Донбас, війну та ставлення до Росії.

Про дитинство та життя

До чотирьох років я жив у дитячому притулку. Я виріс в Алчевську. Це суворе місто, там ніхто не посміхався. Мої батьки працювали на заводі. Я одразу розумів, що не буду працювати на заводі. За освітою я токар, оператор [верстата з ] ЧПК. Мене батько навчив бути сильним, я в 16 років пішов з дому. Усе, що я робив, — це виживав. У процесі я поранив багато людей. Зараз я живу з дівчиною, вона лікує мою душу.

Про творчість

Я почав у школі займатися народними танцями. Займався шість років. А потім по телевізору побачив Music Instructor — там у кліпі тип на голові крутився. Так почався брейк-данс, але всім я в житті зобовʼязаний народним танцям. Зараз я роблю індастріал хіп-хоп, я не думаю, що він буде популярним, я розраховую, що комусь це буде так само близько, як і мені. Я б не хотів замислюватися над тим, що це буде мене годувати. Ти нічого не повинен очікувати від творчості, інакше вона перетворюється на ринок. Я готую себе до режисури та хочу знімати кіно.

Про Донбас

За Донбас у мене болить душа. Я ніяк не ставлюся до «ЛНР», я ставлюся до людей, з якими я виріс. Що я спостерігаю в Україні [останні] пʼять років? Максимальне свавілля. Я часто чую вираз «типове донбаське бидло». Що я про нього знаю? Це люди, чиє життя — робота, завод. Так, вони суворі, люті, не такі культурні. Не знають слова LOL і всякої х*їти. Але це люди.

Про Україну і політику

Зараз заборонили російські школи, а в Україні 50—60 відсотків російськомовних людей.

Україна — їхня рідна країна, але їхня мова — російська. Відчувається тиск на них. Хочеться щось сказати, і відразу тебе обізвуть «ватник». Або «вишиватник». Я глибоко в цю х*їту не влажу. Зараз, слава богу, почався акуратний двіж у бік миру. У мене дід воював, і я ріс зі знанням того, що я — переможець. Мій народ — переможець. А тепер валять памʼятники. Називають [вулиці] іменами та прізвищами людей, які за німців в Україні їм допомагали. Я не хочу воювати, мій фронт — культурний.

Про Зеленського

Я буду підтримувати свого президента — це людина, яка прагне миру. Я можу тільки посилати йому підтримку.

Про Росію і війну

Ми каталися [в Росію] відкрито, коли наші артисти сиділи, притиснувши хвости, і не виїжджали. Держава в особі телевізора диктує політику митцю, і ти робиш те, що кажуть. Я не такий. У мене є подруга, яка була медсестрою на фронті. Я можу сказати їй: «Бережи себе», і дати їй бронежилет. Але я можу зрозуміти людей, над якими рвалися бомби, і прилітали вони як з російської, так і з української сторони. Я не хочу, щоб між нами, сусідами [Україною і Росією], були рамси.

Про групу «Гриби»

Усе придумав 4atty [репер Ілля Капустін]. Мені сказали: «Якщо ви будете крутими, нікому це нах*й не треба, якщо буде іронія — ви зайдете». «Тане лід» — найголовніший і найважливіший трек. Він зайшов, тому що всі хочуть миру. Група коштувала 50 тисяч євро за виступ. Я забирав на 10 відсотків більше. Якщо б не «Гриби», я б на сцену не вийшов. «Гриби» розпалися через 4atty. Київстонер [репер і видеоблогер Альберт Васильєв] був символом «Грибів», Симптом НЖН [репер Данило Дудулард] — автомат. Я — продюсер. А тип у масці — просто тип у масці. Кому більше за всіх дісталося слави? Мені. А хто був ідеологом? 4atty. Він не вивіз.

Про колишню дружину Христину Герасимову

Ми познайомилися на вечірці. Я запросив її знятися в кліпі Quest Pistols. Це я так висловив свої почуття. Через три місяці я запропонував зробити дитину. У нас три місяці все було чудово, а потім сім років пекла. Коли я дізнався про зраду, у мене був стан суїциду. І цей пост був криком душі, він врятував мене. [Музикант] Олександр Волощук [до якого пішла Христина Герасимова] не закрив питання і продовжує жити з нею і з моїм сином. Яким би я не був, це я їй цицьки розминав, це я над малим стояв, це я його качав. А це тіло сховалося під спідницю і сидить. Я її не бив, ми билися. Слабкість — це коли ти настільки безсилий, що все, що ти можеш, — це проявити фізичну силу.