Тексти

У Венесуелі — два президенти: одного підтримують США, іншого Росія. Заколот Нацгвардії придушено, у містах знову протести. Що відбувається?

Автор:
Сергій Пивоваров
Дата:

Rayner Pena / picture alliance via Getty Images

Виступаючи на мітингу проти чинного президента Ніколаса Мадуро, очільник парламенту Венесуели Хуан Гуайдо оголосив себе тимчасовим президентом країни. Його підтримали США, Канада й більшість країн Латинської Америки. Сам Мадуро назвав дії опозиції спробою державного перевороту. На його підтримку висловилися Росія, Китай і Туреччина. Уже кілька днів у країні тривають масштабні протести, які намагаються силою придушити поліція та армія. Протестувальники незадоволені глибокою економічною, соціальною і політичною кризою в країні. theБабель розповідає про ситуацію у Венесуелі та про те, як відреагувала на ці події міжнародна спільнота.

Що відбувається у Венесуелі

Ситуація у Венесуелі загострилася з понеділка, 21 січня. Спочатку влада придушила заколот групи військових Національної гвардії. Вони закликали повалити президента Ніколаса Мадуро, який перебуває при владі з 2013 року, після смерті колишнього лідера країни Уго Чавеса.

Того ж дня Верховний суд Венесуели, де переважають прихильники Мадуро, оголосив неконституційним органом парламент країни — Національну асамблею, де більшість складають опозиціонери, які нелегітимним вважають чинного президента. Депутати відмовилися припиняти роботу. У багатьох великих містах Венесуели почалися масові антиурядові протести. Їх намагалися придушити поліція та Нацгвардія з бронетехнікою. За останніми даними, під час зіткнень у різних регіонах країни загинули 16 людей, понад 170 заарештовані.

У середу, 23 січня, на багатотисячному мітингу опозиції в столиці Венесуели Каракасі глава парламенту Хуан Гуайдо оголосив себе тимчасовим президентом країни. Він склав присягу, назвав Мадуро узурпатором, пообіцяв сформувати перехідний уряд і провести в країні дострокові вибори президента. А також закликав продовжувати протести, «допоки Венесуела не буде звільнена».

Інженер за освітою, 35-річний Хуан Гуайдо — один із засновників найбільш активної опозиційної партії «Народна воля». У політиці він ще зі студентських років, коли виступав проти режиму Уго Чавеса. Потрапивши до парламенту, займався розслідуванням справ про корупцію, повʼязану з адміністрацією президента Ніколаса Мадуро. Очолив парламент Венесуели Гуайдо 5 січня 2019 року. Він же виступив одним із головних ініціаторів нинішніх протестів.

Голова парламенту Венесуели Хуан Гуайдо оголошує себе тимчасовим президентом країни на центральній площі Каракаса. 23 січня 2019 року.

Carlos Becerra / Bloomberg via Getty Images

Зі свого боку Мадуро в телевізійному зверненні з президентського палацу звинуватив опозицію у спробі державного перевороту за підтримки США. А також зібрав у Каракасі мітинг своїх прихильників. Мадуро підтримав міністр оборони Венесуели Владімір Падріно Лопес, заявивши, що армія «не прийме самопроголошеного і незаконного президента».

Причини протестів

У період президентства Ніколаса Мадуро Венесуела переживає гостру економічну кризу. Її значною мірою спровокувало різке падіння в 2014 році цін на нафту — основний експортний товар країни. У 2018 році ВВП впав на 18 відсотків, а рівень інфляції став одним з найвищих у світовій історії — майже 1,7 мільйона відсотків. Все це призвело й до дефіциту продовольства, ліків і товарів першої необхідності. З 2014 року періодично спалахують масові антиурядові протести. За цей час Венесуелу залишили близько 3 мільйонів громадян.

Мадуро намагаються змістити з посади фактично з моменту його приходу до влади. У кінці 2015 року на виборах до парламенту опозиційні партії отримали більшість місць і вже у 2016-му намагалися почати процедуру імпічменту. У відповідь Мадуро скликав у 2017 році Конституційну асамблею, яка розпустила парламент. Проте депутати відмовилися розходитися і продовжили роботу. З того часу парламент і уряд не визнають рішення одне одного.

На зовнішньополітичній арені Венесуела фактично перебуває в ізоляції і майже не контактує з більшістю своїх латиноамериканських сусідів. Проти уряду Мадуро діють американські та європейські санкції.

Чинний президент Венесуели Ніколас Мадуро на балконі своєї резиденції. 23 січня 2019 року.

Edilzon Gamez / Getty Images

Політична криза в країні загострилася після позачергових президентських виборів у травні 2018 року. Переміг Ніколас Мадуро, набравши майже 68% голосів. Опозиція заявила про масові фальсифікації. Результати виборів не визнали США, Канада, Євросоюз і більшість країн Латинської Америки. Проте 10 січня 2019 року в Каракасі відбулася інавгурація Мадуро на новий президентський термін до 2025 року. Але вже за пʼять днів парламент на чолі з Гуайдо оголосив Мадуро узурпатором.

Міжнародна реакція і прогнози

США першими офіційно визнали лідера опозиції Хуана Гуайдо тимчасовим президентом Венесуели. У відповідь Мадуро оголосив, що розриває дипломатичні відносини і вимагає, щоб американські дипломати покинули Венесуелу протягом 72 годин. Однак у Вашингтоні відмовилися виконувати його вимоги.

Слідом за США Гуайдо підтримала Канада, а також більшість латиноамериканських країн, зокрема Бразилія, Колумбія й Аргентина.

Підтримку Мадуро висловили Росія і Китай, які є найбільшими кредиторами Венесуели. До них приєдналася Туреччина і кілька найближчих сусідів з регіону — Куба та Болівія.

У Євросоюзі Гуайдо підтримали як легітимного голову Національних зборів, але не як тимчасового президента, і закликали «шанувати громадянські права і свободи», а також «почати негайний політичний процес, що вестиме до вільних виборів, які заслуговуватимуть довіри».

На думку експертів, попри міжнародну підтримку Гуайдо, говорити про двовладдя у Венесуелі поки зарано. «Хоча це правда, що Гуайдо визнали на міжнародному рівні, реальна влада досі перебуває в руках Мадуро», — говорить Рональ Родрігес, професор політології з університету Розаріо в Боготі, який спеціалізується на Венесуелі.

Заворушення під час протестів у Венесуелі. 23 січня 2019 року.

Roman Camacho / SOPA Images / LightRocket via Getty Images

Ускладнює ситуацію й те, що Мадуро категорично відмовляється від переговорів з опозицією. Тому подальший розвиток подій залежатиме від того, наскільки швидко вдасться придушити протести з допомогою військових. Втім, якщо вище керівництво армії очевидно підтримує Мадуро, то цього не можна сказати зі стовідсотковою впевненістю про середню та нижчу ланки. Про це свідчить недавня спроба військового перевороту.

Також експерти звертають увагу на те, що внутрішньополітична криза у Венесуелі вже перекинулася на міжнародну арену. І це призвело до розколу світового співтовариства, одна частина якого відкрито підтримує Гуайдо, інша — Мадуро.