«Якби не конфлікт з Росією, більшість сказали б: Автокефалія? Чому б ні». Співробітник відділу зовнішніх звʼязків УПЦ МП Сергій Бортник — про позицію своєї церкви перед обʼєднанням

Сьогодні, 15 грудня, у Софії Київській відбудеться Обʼєднавчий собор православних церков України. На ньому затвердять статут нової помісної церкви й оберуть її предстоятеля. Професор Київської духовної академії, співробітник відділу зовнішніх церковних звʼязків УПЦ Московського патріархату Сергій Бортник розповів theБабелю, чи є в церкві розкол, які шанси у кандидата від УПЦ МП стати предстоятелем нової церкви і що взагалі означає автокефалія для парафіян церкви Московського патріархату.

Кандидатура митрополита УПЦ МП Вінницького Симеона на посаду предстоятеля влаштовує всіх учасників процесу обʼєднання. З одного боку, він людина зі світською освітою, має досвід спілкування зі світом, зі світським суспільством [більше про нього та інших кандидатів читайте тут]. З іншого — для Константинополя важливо, щоб на чолі церкви була людина, до якої немає питань про канонічне висвячення в єпископи. Для священиків УПЦ МП він — позитивний варіант.

Московський патріархат проти того, що все не українське — чуже. Громадяни України, які вважають себе православними, можуть бути не тільки в церкві, де говорять українською або читають Тараса Шевченка. Ми проти поділу на чорне і біле.

Десять років тому теж виникало питання автокефалії, тоді це розглядалося більш виважено, тому що не було конфлікту на сході України. Зараз питання церковних відносин політизується. Ми вважаємо, що свідомі православні всіх країн ближче один до одного, ніж до ідеології держав. Ми проти інструменталізації церкви в політиці. Це позиція УПЦ МП.

Багато кліриків УПЦ МП і священиків — за автокефалію. Офіційна позиція УПЦ МП: ми не проти самої автокефалії, ми проти методів, якими це робиться. Ми проти легалізації розколу. Якщо наші конкуренти, Київський патріархат, не змінюють позицію, але змінюється їх статус, вони отримують статус автокефалії — це нам не подобається. Московський патріархат за те, щоб в Україні було здорове православʼя в єдності з усім світом.

В Україні повинна бути своя повноцінна помісна церква. Дві третини парафій УПЦ МП перейде до нової автокефалії. Якщо розглядати питання поза політичним контекстом, то УПЦ МП ставиться до обʼєднання краще, ніж здається на перший погляд. Якби не конфлікт із Росією, більшість сказали б: «Автокефалія? Чому б ні?»

Своя церква — це питання української державності. Позиція, що України немає і треба відроджувати СРСР, існує, але люди, які її дотримуються, у меншості. Проти України і за Росію — лише 15%. Якщо їх не змушувати займати антиросійську позицію, то вони поступово приймуть реалії України як держави.