Десять років тому в Києві на Бессарабці знесли памʼятник Леніну. Ось як його встановлювали, валили та перетворювали на арт-обʼєкт

Памʼятник Леніну на бульварі Шевченка встановили в 1946 році навпроти Бессарабського ринку — на місці масових страт у роки Другої світової. Після здобуття Україною незалежності його неодноразово намагалися знести. Десять років тому, під час Євромайдану в Києві памʼятник нарешті повалили. Згодом це місце перетворилося на арт-простір, де демонстрували тимчасові інсталяції митців з усього світу. «Бабель» розповідає історію монумента, згадує про акцію націоналістів у 2009-му та повалення Леніна у грудні 2013-го, а також про інсталяції, що зʼявлялися на його місці.

Історія встановлення

Памʼятник Леніну на бульварі Тараса Шевченка навпроти Бессарабського ринку навіть у радянські часи кияни сприймали здебільшого негативно. Річ у тім, що під час фашистської окупації Києва на цьому місці стояла шибениця, де влаштовували показові страти. А після звільнення міста в 1943 році тут вішали вже нацистів.

Плани із забудови Хрещатика розглядали влітку 1944 року. Переміг проєкт архітекторів Олександра Власова та Віктора Єлізарова, який передбачав швидко встановити памʼятник Леніну саме на початку бульвару Шевченка. Це була єдина частина Хрещатика, не знищена радянськими диверсантами в 1941-му та під час боїв 1943-го. До того ж у наявності була вже готова статуя Леніна — московський скульптор Сергій Меркуров створив її в 1938 році для павільйону СРСР на Світовій виставці у Нью-Йорку. Фігуру Леніна з червоного полірованого граніту заввишки 3,45 метра розмістили ​​на постаменті у 6,8 метра, встановленому на квадратному гранітному стилобаті з пологими сходами. Відкриття приурочили до 10-річчя Сталінської конституції — воно відбулося 5 грудня 1946 року за присутності тодішнього керівника УРСР Микити Хрущова. А з 1965 року монумент внесли до списку памʼяток мистецтва, історії та археології республіканського значення.

Наприкінці 70-х головні масові партійні заходи в Києві відбувалися на площі Жовтневої революції (нині — Майдан Незалежності), де встановили однойменний памʼятник, центральною фігурою якого теж був Ленін. У 1991 році памʼятник Жовтневій революції демонтували. Після цього монумент Леніну навпроти Бессарабського ринку став місцем проведення акцій прорадянських лівих партій на кшталт КПУ.

Пошкодження у 2009 році

У ніч на 30 червня 2009 року памʼятник пошкодили пʼятеро націоналістів, зокрема представник Конгресу українських націоналістів Микола Коханівський та глава Дубровицької районної організації ВО «Свобода» на Рівненщині Олександр Задорожній. Вони приставили до монумента драбину і кувалдою відбили ніс та руку скульптури, знімаючи свої дії на відео. Акцію націоналісти приурочили до дня народження головнокомандувача УПА Романа Шухевича, а аргументували її виконанням указу тодішнього президента України Віктора Ющенка про вшанування памʼяті жертв Голодомору. Один із його пунктів передбачав «активізувати роботи з демонтажу памʼятників та памʼятних знаків особам, причетним до організації Голодомору 1932—1933 років в Україні та політичних репресій».

Фактично одразу чоловіків затримала київська міліція, а у 2013 році за звинуваченням у хуліганстві Коханівський, якого судили як організатора, отримав три роки умовно, інші учасники акції — по два роки умовно.

У вересні 2009 року рішенням Кабміну монумент Леніну був позбавлений статусу памʼятки національного значення. Втім, за сприяння Компартії України його відреставрували і організували для нього своєрідну «охорону» — комуністи встановили поруч намет із партійною символікою. За словами депутата Верховної Ради Олександра Бригинця, який раніше очолював комісію Київради з питань культури, прибрати памʼятник з бульвару Шевченка мала або Шевченківська районна рада, або Київська міська, але їм постійно бракувало «політичної волі».

Повалення Леніна під час Євромайдану

Під час демонстрації 24 листопада 2013 року протестувальники знесли намет КПУ біля монумента. А перша спроба повалити памʼятник відбулась 1 грудня: тоді його закидали червоною фарбою і розмалювали написами. Після цього протестувальники побились зі спецпризначенцями «Беркуту». Зрештою силовики оточили памʼятник, відтіснивши від нього натовп.

Наступного разу звалити Леніна спробували за тиждень — увечері 8 грудня 2013 року. Цього разу міліція вже не втручалася, спостерігаючи з іншого боку вулиці за тим, як протестувальники накинули на монумент троси і повалили його. Згодом відповідальність за це взяла на себе партія «Свобода». А у Штабі національного спротиву заявили, що повалення памʼятника не було ініціативою Євромайдану. Пізніше Арсеній Яценюк пожартував: «Думаю, Ленін упав від заздрощів. Тому що Ленін скликав одну революцію, а Янукович — дві».

Після повалення монумента натовп узявся за його уламки: люди до пізньої ночі та протягом кількох наступних днів розбивали їх кувалдами і розбирали шматки на сувеніри. Згодом їх навіть намагалися продавати в Інтернеті.

Арт-об’єкти та акції на місці Леніна

Після повалення памʼятника у грудні 2013 року його залишки нарешті прибрали, але постамент залишився. Поступово це місце перетворилось на справжній арт-простір для художників та активістів.

Уже в лютому 2014 року на місці Леніна активісти Євромайдану встановили перший імпровізований монумент — «золотий унітаз» як символ корупції. А 13 лютого до постаменту принесли 100 «золотих» манекенів — цю інсталяцію створила художниця Тетяна Войтович. Згодом їх теж розібрали як сувеніри.

У 2016 році фонд «Ізоляція» започаткував проєкт «Суспільна угода» і запросив митців з України та всього світу до участі в конкурсі на тимчасову інсталяцію на місці колишнього памʼятника Леніну в Києві. Першою переможницею стала мексиканська художниця Синтія Гутьєррес. Її інсталяція «Населяючи тіні» — металеві сходи, що піднімаються на висоту постаменту, а потім спускаються вниз — була встановлена 9 липня 2016 року.

У листопаді 2016-го в межах конкурсу на місці Леніна зʼявилась інсталяція іранського митця Махмуда Бакші «Безкінечне святкування» — у форматі неонової реклами. Вона періодично міняла кольори та зображення: червоний силует Леніна, зелений Діви Марії та жовтий поп-співачки Мадонни.

Наступним переможцем у травні 2017 року став проєкт «Ритуал природи» мексиканської художниці Іси Каррільйо. Порожній пʼєдестал вкрили живим розмарином, а майданчик навколо нього тимчасово перетворили на зелену зону.

Наступним арт-обʼєктом, який встановили тут 27 вересня 2018 року, стала робота румунського скульптора Богдана Раци Middle Way — гігантська рука, яка символізує дружбу та спілкування.

У жовтні 2019 року біля постаменту зʼявилася крижана скульптура червонокнижної карпатської рисі. Вона розтанула за кілька днів, що символізувало тварин під загрозою зникнення. А за кілька днів тут встановили скульптуру українського митця Олексія Золотарьова «Протистояння», присвячену Революції гідності.

Сьомого травня 2022 року, після повномасштабного російського вторгнення до України, біля колишнього памʼятника Леніну встановили нову інсталяцію під назвою «Zaстрелись» у вигляді голови путіна з пістолетом у роті. Її автор — харківський скульптор Дмитро Ів.

Пропозиції встановити на цьому місці постійний монумент зʼявилися майже одразу після повалення Леніна. Наприклад, київський бізнесмен Гарік Корогодський ще влітку 2014-го заявляв, що готовий надати кошти на спорудження нового памʼятника «гідній людині» — меценату Миколі Терещенку або нобелівському лауреату Йосипу Бродському. А в травні 2018 року українська ІТ-компанія Raccoon.World запропонувала встановити на цьому місці памʼятник Сатоші Накамото — автору першої криптовалюти біткоїн і технології блокчейн. У березні 2023 року на сайті Київської міськради зʼявилася петиція з проханням встановити на цьому місці памʼятник українському військовому Олександру Мацієвському, якого росіяни розстріляли після слів «Слава Україні!» Утім, дискусії точаться й досі.

«Бабель» не падає завдяки вашим донатам: 🔸у гривні, 🔸у криптовалюті, 🔸Patreon, 🔸PayPal: paypal@babel.ua