Депутатка Марʼяна Безугла посягнула на святе — наважилася критикувати головнокомандувача Валерія Залужного. Та хто вона в біса така??? Великий профайл (частина перша)

О першій ночі 11 січня депутатка фракції «Слуга народу» (СН) Марʼяна Безугла зробила неочікувану заяву — повідомила, що виходить із фракції та однойменної партії і відмовляється від посади заступниці голови парламентського комітету з питань нацбезпеки і оборони. «Слабка фракція і партія у війну мені не потрібна», — сповістила вона і зазначила, що вже написала відповідні заяви. Показове розлучення зі «слугами» насправді врятувало Безуглу від значно менш ефектного фіналу — напередодні Рада мала голосувати за її звільнення з посади в комітеті, і голоси за, як кажуть кілька джерел «Бабеля» в парламенті, були. Безуглу врятувало те, що спікер Руслан Стефанчук не поставив питання на голосування і закрив засідання. За останні кілька місяців депутатка весь час була в центрі обговорень і скандалів, а головне — постійно критикувала командування ЗСУ і, зокрема, головнокомандувача Валерія Залужного. Через високий рейтинг останнього за це Безугла отримувала тисячі негативних коментарів у соцмережах і поступово втрачала союзників. А опоненти влади постійно повторювали дві основні тези. Перша — для критики командування ЗСУ в 35-річної дівчини немає експертизи. Друга — це вона робить на замовлення Офісу президента, який сам не наважується критикувати Залужного, рівень довіри до якого вищий за президентський. Кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко вирішила розібратися, чи так це насправді. Вона поговорила з кількома десятками людей, які знали Безуглу в різні періоди — з військовими, чиновниками, депутатами, колегами, керівниками і підлеглими. Частина дала коментарі на умовах анонімності. Поспілкуватися, хоч і не з першого разу, погодилася й Безугла. В результаті вийшов великий профайл людини, якою захоплюються, не розуміють і ненавидять. Іноді — одночасно.

Сім’я

Мар’яна Безугла — дівчина з хорошої київської родини. Мама Валентина Терещенко — лікарка, професорка, у минулому завідувачка кафедри в київському медуніверситеті імені Богомольця. Донька називає її «пані професор».

Батько Володимир Безуглий — бізнесмен, один з його численних активів — Київський завод «Граніт». У 90-х Безуглий на прохання друга, тоді начальника медичної служби МВС Олега Петраша, став співзасновником Фонду для пенсіонерів МВС і вийшов з нього у 2022-му.

Сімʼя багато подорожувала, з батьками Мар’яна об’їздила 50 країн. Навчалася вона в престижній 117 київській гімназії з поглибленим вивченням іноземних мов. Корінні кияни називають її «школою для інтелігенції» — гімназія розташована між Офісом президента і Хрещатиком, туди «за пропискою» часто потрапляють діти художників, науковців і політиків, які живуть в історичному районі міста. У школі Марʼяна добре вивчила англійську, має середній рівень німецької, гірше знає французьку. Добра англійська багато в чому визначила її подальшу кар’єру. Вчитися Безугла любила, школу закінчила із золотою медаллю.

Марʼяна мріяла стати художницею, але вступила в університет, де згодом працювала мама — Національний медичний імені Богомольця. Окрім неї, лікарем у сім’ї був дід по лінії батька — він працював у київському госпіталі військовим хірургом. Пройшов усю Другу світову — його мобілізували 23 червня 1941 року.

Безугла вчилася на Першому медичному факультеті за спеціальністю «Лікувальна справа». Один з її однокурсників, що попросив не називати його імені, згадує: Безугла була звичайною дівчиною, в міру компанійською — часу на якісь пригоди не було, всі вчилися від ранку до вечора. Попри заможних батьків, одягалася скромно. Влітку 2007 року на третьому курсі стажувалася у Варшаві. Оскільки всі медики військовозобов’язані — Безугла в університеті пройшла військову кафедру і отримала офіцерське звання.

У 2011 році вона закінчила університет з червоним дипломом. Потім була інтернатура, зокрема в Українській військово-медичній академії. З 2011 року Безугла працювала і згодом писала кандидатську в поліклініці Державного управління справами — там обслуговують депутатів, міністрів і дипломатів. На запитання, як молода лікарка потрапила в таку непросту поліклініку, Безугла відповідає, що прийшла туди за науковою керівницею, у якої писала роботу на останньому курсі університету, а згодом — і кандидатську.

Однак кандидатську вона захистити не встигла. Навесні 2015-го Безугла, як військовозобов’язана, отримала повістку до військкомату і вже за кілька днів опинилася в учебці. Батьків це її рішення не порадувало — майбутнє доньки вони уявляли інакшим.

Військова служба

Учебка тривала місяць. Там мобілізованих медиків навчали тактичної медицини й розповідали, як організувати медичну службу батальйону. Після навчання Безуглу направили в 128 окрему гірсько-піхотну бригаду на Закарпатті, у механізований батальйон. Командиром бригади тоді був Сергій Шаптала, який зараз очолює Генеральний штаб. У своїх постах Безугла називає його «сірим кардиналом ЗСУ». Однак, каже, це не якісь порахунки з минулого — тоді вона, «простий смертний», з комбригом не спілкувалася, не той рівень.

У 2015 році 128 бригада не відправляла жінок в АТО. Безуглій це рішення здавалося, м’яко кажучи, дивним — вона не розуміла, навіщо сидіти в Ужгороді, і написала рапорт з проханням відправити її на війну. Після декількох звернень її та ще кількох мобілізованих жінок відправили в сектор «А» — це Луганська область. Вона служила в Червоному Жовтні (нині Сотенне) і в Станиці Луганській, але недовго.

У 2015 році в Україну почала заходити технічна допомога від західних партнерів. У серпні 2015-го США передали ЗСУ польовий шпиталь EMEDS Basic за $7,5 мільйона. Його можна було оперативно розгорнути поблизу передової і швидко допомогти навіть тяжким пораненим. Шпиталь передали за умови, що командування збере команду медиків, які пройдуть навчання з американськими інструкторами. Штати, в свою чергу, обіцяли забезпечити шпиталь ліками і всім необхідним на рік уперед. Медиків відбирали з огляду на рівень англійської. Безугла за цим критерієм пройшла і опинилася на житомирському полігоні на навчанні. Коли воно завершилося, а шпиталь урочисто передали Міноборони, навчених медиків без будь-яких пояснень розпустили по їхніх частинах. Куди подівся шпиталь, ніхто не зрозумів.

До цієї теми журналісти повернулись у 2016 році. Волонтери знайшли шпиталь у Костянтинівці Донецької області, за 30 кілометрів від лінії розмежування. Поранених там не було. У незрозумілій історії намагалися розібратися і народні депутати — вони провели власне розслідування, опитали і Безуглу. Вона, за спогадами одного з учасників розслідування, нової інформації не дала, але була дуже обурена. Згодом вона згадуватиме, що саме цей епізод зі шпиталем підштовхнув її долучитися до реформ у Міноборони.

Для Безуглої, яка під час навчання з американцями була дуже активною і намагалася організувати щось поза програмою, на цьому історія не скінчилася. На неї звернули увагу співробітники медуправління Генерального штабу — її прикомандирували до них, а згодом перевели в медуправління Міноборони. В обох управліннях вона була єдиною, хто вільно говорив англійською — через це їй доручили відповідати за міжнародну діяльність. Безугла контактувала із західними партнерами, в тому числі з Офісом НАТО, супроводжувала різні проєкти.

Навесні 2016 року строк мобілізації її хвилі закінчився. Безуглій запропонували підписати контракт із ЗСУ, але вона відмовилася і обрала цивільну кар’єру в медичному департаменті Міністерства оборони під керівництвом Андрія Верби. Саме він разом із міністром оборони Степаном Полтораком у 2016-му порекомендували Безуглу в Проєктний офіс реформ при Міноборони. Його спеціалісти за підтримки західних донорів координували і впроваджували реформи в Міністерстві. Керівником Офісу і самої Безуглої став Андрій Загороднюк. Їй довірили медичний напрямок. Безугла з командою сконцентрувалися на двох ключових питаннях — запуск централізованого навчання тактичної медицини всіх військових і обʼєднання медичних департаментів Міноборони і Генштабу в один.

Колишні колеги Безуглої, з якими поспілкувався «Бабель», згадують: від самого початку вона була дуже цілеспрямованою, багато працювала, часто без вихідних. По роботі вона багато спілкувалася з іноземними радниками — до деяких дослухалася, а тим, кого вважала неефективними, говорила про це прямо. Завдяки команді Безуглої у 2017 році запрацював 205 навчальний центр, де військовослужбовців ЗСУ навчали тактичної медицини.

Наступним проєктом було об’єднання меддепартаментів Міноборони і Генерального штабу в одну службу. Це було непросто — штабні військові вставляли палиці в колеса. «Тільки уявіть, скільки потрібно мати сили, щоб зламати систему в Міноборони і Генштабі», — говорить про Безуглу ще один колишній співробітник з Офісу реформ.

У 2017 році Андрій Загороднюк вирішив піти з посади керівника Офісу. Кандидатів на його місце було декілька, зокрема Безугла, але колеги виступили проти. Причина була одна — Мар’яна була дуже ефективною в роботі, але зовсім не вміла грати в команді. «Вона завжди була одиначкою, завжди сама, а такі люди рано чи пізно починають конфліктувати в колективі», — пояснює один з її колишніх колег по Офісу.

Не анонімно і прямо про тодішню Безуглу «Бабелю» розповідає Олексій Гордєєв, який у 2017 році приєднався до Проєктного офісу реформ і займався там комунікаціями. «Вона була дуже впевненою в собі і безапеляційною. Спілкуватися було важко, бо лише її бачення процесів було правильним, і його було неможливо скорегувати», — згадує він. Для Гордєєва Безугла типовий control freak — людина, яка прагне все тримати під контролем. Коли інші менеджери погоджували лише загальний зміст меседжів, Безугла контролювала просто кожну букву. Це та її командний тон спілкування дисонували з атмосферою Офісу. Друзів там у неї не було. І, схоже, від цього вона не страждала — головним був робочий результат.

У результаті Офіс очолила Діана Петреня. Колегам Безугла цього не пробачила і свої робочі звіти почала надсилати напряму донорам-британцям, а не керівнику Офісу, як інші менеджери. У підсумку Безгула вирішила піти — домовилась із міністром оборони Степаном Полтораком, що залишиться у відомстві, але закриватиме поточні медичні проєкти сама. У січні 2018 року за її участі в ЗСУ створили Головне військово-медичне управління — проєкт, над яким вона з колегами працювали в Офісі реформ.

Парламентські вибори

Влітку 2019 року новообраний президент Володимир Зеленський розпустив парламент і призначив дострокові вибори. Тоді Безугла не знала ані Зеленського, ані когось із «Кварталу», але подумала, що саме час зробити щось глобальне для країни. «Мій затишок — це зміни. Їх я не боюся», ― пояснює вона свій вибір.

Деяких колишніх колег здивувало її рішення йти в депутати, але Безугла традиційно ні з ким не радилася і просто поставила батьків перед фактом. Батько спитав, чи потрібна їй допомога або гроші, вона сказала «ні». Взагалі Безугла любить повторювати, що активи родини до неї стосунку не мають.

Рекомендації їй дав керівник військово-медичного управління Ігор Хоменко, з яким вона працювала над об’єднанням медичних сил Генштабу і Міноборони. Відбір кандидатів у депутати проходив у кілька етапів. Одну зі співбесід Безугла проходила онлайн з Нової Зеландії, де була у відрядженні від Міноборони.

У Києві відбором кандидатів займалися дві групи. До першої входили колишній голова Офісу президента Андрій Богдан і його друг, бізнесмен Андрій Вавриш. До другої — власник мережі сигаретних кіосків, що стояли на зупинках громадського транспорту, Андрій Холодов, а також пов’язаний із цим «ринком» бізнесмен Артем Культенко. Обох журналісти і деякі депутати від «слуг» називають людьми тодішнього помічника президента, а нині керівника ОП Андрія Єрмака. Він у 2014 році створив і очолив Асоціацію підприємців Києва, яка захищала інтереси МАФівців.

Три джерела «Бабеля» кажуть, що до «слуг» Безуглу привів Холодов. Сама вона говорить, що познайомилася з ним лише на співбесіді. Холодов і Культенко збирали документи кандидатів, відбирали підходящих і передавали папери в групу підготовки. Там претендентів перевіряли — в основному гуглили, дивилися довідки від МВС і СБУ. Як розповідають «Бабелю» джерела в СН, представляючи Безуглу в штабі, Холодов і Культенко сказали, що «дівчинка ресурсна». Що саме малося на увазі — її досвід чи гроші батька — ніхто не уточнив.

Коли списки мажоритарників сформували, кандидатів від Києва представили президенту — серед них була Безугла. «Звісно, ніяких висновків про нього як людину я тоді зробити не могла… Це був складний та суперечливий образ», ― писала вона про ту зустріч через три роки.

У фінальний список київських мажоритарників Безугла потрапила однією з останніх — їй дістався 217 округ на Оболоні. «Там суперниками «слуг» виставили жінку, лікаря і АТОшника. Тож я підходила найкраще: і жінка, і лікар, і служила в АТО — це був прагматичний вибір», — каже вона зараз. На передвиборчу кампанію вона витратила 50 тисяч гривень своїх заощаджень, решту — 1,9 мільйона гривень, дала партія.

Безуглій дістався округ з історією. Там раніше двічі балотувався бізнесмен, якого називали «смотрящим по Києву», ― Вадим Столар. У 2012 році він програв кандидату від «Батьківщини» Олександру Бригинцю, а в 2014-му — тодішньому командиру полку «Азов» Андрію Білецькому. На виборах 2019 року Столар вирішив не ризикувати і пішов під номером 11 у списку «Опозиційної платформи ― За життя». А по «його» округу від «Європейської солідарності» балотувалася його родичка Людмила Костенко. Співрозмовник «Бабеля» в партії «слуг» на умовах анонімності говорить, що, можливо, Безугла була частиною домовленості між Холодовим і Столаром — останній сподівався, що нікому не відома дівчина програє його протеже. Однак Безугла виграла: її підтримали 38,4% виборців, а Костенко — лише 21,35%.

Під час виборів не обійшлося без скандалу. Громадянська мережа ОПОРА розказала, що агітатори «слуг» за подарунки — кепки і футболки — просили людей підписуватися на соцмережі Безуглої і ще однієї мажоритарниці від СН Анни Пуртової. Телеканал Петра Порошенка «Прямий» підхопив цю тему і зробив сюжет. Безугла каже — то було перше бойове хрещення заказухою. На пресконференції вона заявила, що частина людей із сюжету пов’язана з ЄС — політичною силою Порошенка та її суперниці Костенко, а агітаційні матеріали — кепки і футболки, коштували так дешево, що не могли вважатися підкупом.

Робота в Раді: реформи розвідки і СБУ

З перших днів роботи в парламенті Безугла вразила багатьох колег. Справді вразила, а не шокувала, як згодом. Співрозмовники «Бабеля» кажуть: вона багато працювала, одночасно вела по чотири-п’ять великих законопроєктів і вичитувала їх до останньої букви. Але її характер і амбіції не змінилися. Вона сама обрала напрямок роботи — стала заступницею голови комітету з національної безпеки, оборони та розвідки і очолила підкомітет з питань цивільного демократичного нагляду і контролю. Саме головуванням у цьому підкомітеті вона згодом пояснюватиме свої функції ревізора на фронті і наради з військовими.

Безугла одразу взялася за два великі проєкти — реформу розвідки та реформу СБУ. По розвідці напрацювання вже були, їх треба було структурувати і ухвалити закон — Безугла запустила робочу групу. «Вона ідеолог і автор нового закону про розвідку (його ухвалили у 2020 році) — за ним зараз живуть наші спецслужби і мають можливість робити багато операцій, в тому числі за кордоном», — розказує «Бабелю» голова фракції «слуг» Давид Арахамія. Зокрема, цей закон дозволив підняти зарплату співробітникам спецслужб і захистив агентів, які допомагають розвідці. Безугла згадує, що перед другим читанням відчула інформаційні атаки незадоволених проєктом, але вони були значно слабші, ніж ті, що почалися через її роботу над реформою СБУ.

Реформувати Службу безпеки західні партнери вимагали ще з часів президентства Петра Порошенка. У своїй передвиборчій програмі Зеленський обіцяв забрати в СБУ контроль над економічними злочинами. Але насправді це була мала частина необхідних змін, тому робота над проєктом тривала довго.

Заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан згадує, що спочатку Безугла була готова взагалі забрати в СБУ слідчі функції і залишити тільки контррозвідку. Цей проєкт похвалили міжнародники, але навіть не зареєстрували в парламенті. Щербан говорить, це було очікувано, бо в Раді СБУ бояться і там повно її лобістів.

У підсумку вийшли на компроміс: у СБУ вирішили забрати непритаманні функції — ліквідувати спецпідрозділи СБУ по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, залишити розслідування профільних злочинів — «тероризм» і «держзрада» — на кілька років і поступово передати іншим органам, розмежувати контррозвідувальну та оперативно-розшукову діяльність, а також скоротити штат. Тодішній голова СБУ, друг президента Іван Баканов критикував проєкт і натякав, що до його підготовки причетні «ворожі спецслужби».

Щербан і народний депутат, який вирішив залишитись анонімом, кажуть: мало хто в Раді був готовий так відкрито протистояти СБУ, а Безугла не злякалася. «Чесно кажучи, тоді вона показала, що може бути з яйцями», — каже Арахамія.

Воювати з СБУ Безуглій було простіше і тому, що вона не боялася компромату. У спадок від діда їй дісталася квартира в Києві, а щодо решти, вона живе просто, рахує гроші. Арахамія згадує, як одного разу в спільному відрядженні на фронт зняв номери в хорошому готелі: «Вона погрожувала, що звернеться в НАЗК, якщо я не дам їй заплатити». Безугла каже, що мінімалізм у речах — її свідомий вибір. «Я можу принципово носити кілька речей на місяць. І що ти зробиш з мінімалістом? Треба бити по особистому, звідси взялося «дура», «кухарка», «ненормальна», ― пояснює депутатка, згадуючи, як її називали в ефірах телеканалів Віктора Медведчука до великого вторгнення.

Попри сильний опір, у січні 2021 року проєкт реформи СБУ пройшов перше читання, але після цього до нього внесли понад дві тисячі правок. Безугла говорила, що на багатьох депутатів тиснули і погрожували. А потім опублікувала пост з так званими темниками СБУ. Виявилося, що ряд народних депутатів скопіювали побажання СБУ під копірку і подали їх до комітету як поправки — їх нарахували близько 500. Від того посту Безуглої до повномасштабного вторгнення пройшов рівно рік, але закон так і не ухвалили. Не повернулися до нього і після початку великої війни, хоча Безугла планує це зробити ― тим більше відносини з новим головою СБУ Василем Малюком у неї значно кращі, ніж з Бакановим. Про це говорить вона і підтверджують у спецслужбі.

У 2021 році Безугла займалася ще однією важливою темою — очолювала парламентську Тимчасову слідчу комісію, яка розслідувала затримання російських «вагнерівців» у Білорусі в липні 2020 року. Ряд ЗМІ і опозиція стверджували, що спецоперацію, метою якої було заманити найманців в Україну і заарештувати, зірвав голова Офісу президента Андрій Єрмак. Він нібито попросив перенести операцію, і через це «вагнерівців» встигли перехопити білоруси. Версію з втручанням Єрмака підтвердили і розслідувачі Bellingcat. ТСК Безуглої теж зʼясувала, що операцію перенесли з 25 на 30 липня, але хто саме це зробив — лишилося загадкою. Але точно не Зеленський і не Єрмак, бо він не мав повноважень зупинити операцію. Опозицію висновок стосовно Єрмака не влаштував: частина депутатів заявила, що відсутність повноважень не заважає ОП впливати на ключові процеси в країні. Безуглу звинуватили в заангажованості.

Другу частину читайте тут