Азербайджан оголосив про початок «антитерористичної операції» в Нагірному Карабасі

Міноборони Азербайджану оголосило про початок «антитерористичної операції» в Нагірному Карабасі. Заявлена мета — «відновлення конституційного ладу».

Відомство вже заявило про жертви з азербайджанської сторони. На мінах в районі дороги Ахмедбейлі — Фізулі — Шуша підірвалися автівки з цивільними та військовими. Також мінометним вогнем поранено двох військових.

Міноборони стверджує, що вірменські війська ведуть вогонь із артилерії з позицій, де стоїть російський миротворчий контингент. Вони обстрілюють азербайджанські позиції на Агдамському напрямку.

Оборонне відомство Вірменії обстріли заперечує та каже про дезінформацію.

Медіа повідомляють про обстріл столиці невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки — міста Степанакерт.

Міноборони Азербайджану пише, що для евакуації населення із Нагірного Карабаху відкрили гуманітарні коридори. Також у відомстві заявляють про інтенсивні обстріли азербайджанських військових на Агдамському напрямку.

Міноборони Вірменії тим часом пише, що ситуація на кордонах відносно стабільна.

• У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемирʼя і припинення вогню, але періодично між сторонами виникають збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні визнаний частиною Азербайджану, але він заселений вірменами.
• 27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Під час конфлікту загинули приблизно сім тисяч людей.
• У ніч проти 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану й росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістили 1 960 російських миротворців. Азербайджан здобув право зайняти три райони — Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський.
• Премʼєр-міністр Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже складним, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджував, що Пашиняна «змусили» підписати документ, «максимально вигідний» для Баку. У тексті угоди взагалі не згадується статус тих територій Нагірного Карабаху, що залишилися.
• Після 2020 року Азербайджан та Вірменія проводили мирні перемовини за посередництва росії, але безрезультатно. Вірменія також постійно звинувачувала російських миротворців у невиконанні своїх обовʼязків, а Азербайджан тиснув на Вірменію з метою виконання домовленостей, зокрема, обстрілюючи прикордонні регіони. Після російського вторгнення в Україну у врегулювання конфлікту в Карабасі включився Європейський Союз, зокрема Франція. За посередництва ЄС Вірменія та Азербайджан максимально наблизилися до мирної угоди. Країни готові визнати територіальну цілісність одна одної, зокрема, визнати Нагірний Карабах територією Азербайджану. Але Пашинян заявив, що це відбудеться за умови розвʼязання питання безпеки вірмен у тому регіоні.