Міністр із питань стратегічних галузей промисловості Павло Рябікін розповів, які реформи не зміг провести у митній службі

Новопризначений міністр із питань стратегічних галузей промисловості Павло Рябікін заявив про незавершені реформи на митниці, яку він очолював майже рік.

Про долю різних законопроєктів він розповів в інтерв’ю «Бабелю».

За словами Рябікіна, з-поміж шести законопроєктів про зміну Митного, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, закону про оперативно-розшукову діяльність, закону про держслужбу та про регулювання мит перше читання у липні пройшов лише проєкт про криміналізацію контрабанди.

«Ми намагалися говорити з депутатами, але є небезпека, що під запропоновані нами зміни в парламенті не набереться потрібна кількість голосів. Вважається, наприклад, що посилення покарання за контрабанду суспільство може сприйняти негативно, а силовики можуть отримати більше можливостей для зловживань», — пояснив він.

Водночас Рябікін похвалився успішними результатами кадрового експерименту.

«З першого липня перейшли у формат єдиної юридичної особи. Тестування показало, що в особовому складі митниці близько 45% людей не рекомендовано до роботи через відсутність належного рівня професійних знань чи доброчесності. Перехід у формат єдиної юрособи дозволив розпочати перевірки людей, які потрапили до сумнівної зони. Їх перевіряють на доброчесність та профпридатність», — наголосив ексочільник митниці і додав, що від липня зі служби щомісяця звільняється від 30 до 70 осіб.

Заразом Рябікін зауважив, що для убезпечення людей від корупції їх потрібно стимулювати високою зарплатою, яку планували підвищити утричі — до 30 тисяч гривень (для пересічного митника). Проте у проєкті бюджету підвищення фонду оплати праці заплановано лише на 4%.

«Коли ми говорили про фонд оплати праці, зараз це десь 2,5 мільярда на рік, а щоб досягти бажаного результату, потрібно 7,5 мільярда. Цього року понад план [надходжень до бюджету], я гадаю, ми дамо 50 мільярдів гривень. Відповідно, до збільшених доходів на реформу ми просили 3,5%», — сказав він.

Також Рябікін запевнив, що став міністром через те, що не зміг реформувати митницю без грошей, а вони, окрім фонду оплати праці, потрібні і для інвестицій в інфраструктуру, і для посилення інструментального контролю та мінімізації людського фактора.

«У березні уряд ухвалив програму, згідно з якою в розвиток митної інфраструктури потрібно інвестувати 10 мільярдів упродовж трьох років. Наступного року сума інвестицій становила 3,9 мільярда. Але проєкт держбюджету говорить про те, що у найкращому разі це буде мільярд», — поскаржився він.

Що стосується диджиталізації митниці, то, за словами колишнього очільника служби, там зараз взагалі немає фінансування з бюджету, все роблять коштом донорської допомоги.

• 4 листопада 2021 року Павла Рябікіна призначили на посаду міністра з питань стратегічних галузей промисловості України. Він встиг попрацювати в різних відомствах і сферах. За президента Віктора Ющенка був заступником міністра транспорту і надзвичайним і повноважним послом України в Данії. У 2014—2015 роках працював заступником голови Київської міськдержадміністрації Віталія Кличка. З 2017-го до листопада 2020-го керував державним аеропортом «Бориспіль».
• 18 листопада 2020 року Кабінет міністрів призначив Павла Рябікіна головою Державної митної служби. У червні його позаштатний радник Роман Ланський подав заяву про звільнення, пояснивши, що йде через «імітацію реформ» на митниці і блокування низки важливих для відомства проєктів.
• До цього тричі був обраний народним депутатом (у 2000—2002 і у 2002—2005 роках як безпартійний, у 2012—2014 роках від УДАРу). У 2005—2006 був заступником міністра транспорту і зв’язку.