Суд скасував арешт майна Андрія Клюєва у справі Майдану

Шевченківський райсуд Києва скасував арешт, накладений на майно колишнього секретаря Ради національної безпеки та оборони (РНБО) та ексголови Адміністрації президента Андрія Клюєва у справі про вбивства під час протестів на Майдані.

Про це повідомляють медійний проєкт Watchers та «Українська правда».

Відповідне рішення 20 серпня ухвалила суддя Лідія Щебуняєва.

Адвокатка Марія Сініцина просила скасувати арешт на майно, вилучене під час обшуку в будинку в Козині, бо, за її словами, будівля та все майно в ньому належать батькам Клюєва, а сам він ніколи не жив там.

«На час обшуку будинок перебував у власності Петра Клюєва, який працював все життя на шахті. Там проживало подружжя Клюєвих з 2004 року. Вази, сервізи, бокали, ікони, картини, статуетки належали Петру Клюєву та його дружині Людмилі. Остання, після смерті Петра, отримала у власність все вказане майно», — заявила вона.

Натомість прокуратура наголошувала, що заарештоване майно може стати джерелом відшкодування збитків понад 80 потерпілим у справі, якщо Клюєва визнають винним.

«Наразі ми отримали лише вступну і резолютивну частину рішення суду, тому ми не знаємо, за якими мотивами суд ухвалив це рішення. Коли отримаємо повний текст, ми будемо вживати заходів, щоб його оскаржити», — заявив прокурор Олексій Клименко.

За його словами, захист Клюєва вже тривалий час намагався зняти арешт із цих речей, проте раніше клопотання відхиляли. Водночас Клименко зауважив, що цінність речей, з яких зняли арешт, є незначною.

Окрім цього, прокуратура вважає, що Шевченківський райсуд порушив підсудність, розглядаючи це рішення, оскільки його мав би розглядати Подільський районний суд.

• Арешт на майно наклали у справі щодо організації розгону Майдану 30 листопада 2013 року. 4 березня 2014 року Клюєв був оголошений в розшук.
• У лютому 2021 року генеральний прокурор Ірина Венедіктова, виступаючи з трибуни Верховної Ради, заявила, що до кінця цього року Офіс генпрокурора завершить слідство за основними злочинами під час Революції гідності, зокрема по розстрілу протестувальників 20 лютого 2014 року.
• Нині Держбюро розслідувань розслідує 74 кримінальні справи, повʼязані зі злочинами в період Революції гідності. Пізніше ДБР направило до суду перший обвинувальний акт за спеціальною процедурою.
• У січні 2021 року Європейський суд з прав людини встановив низку порушень під час розгону Майдану і заявив, що за цим стоїть тодішня влада. Суд виявив ознаки того, що ці порушення були частиною певної цілеспрямованої стратегії влади. ЄСПЛ також встановив, що офіційні розслідування цих подій у багатьох випадках були неефективними.