Представництво ЄС у Грузії заявило про сплату застави за звільнення лідера партії Саакашвілі — Никанора Мелії

Європейський фонд за демократію вніс заставу за лідера найбільшої опозиційної партії Грузії «Єдиний національний рух», заснованої Міхеілом Саакашвілі, — Никанора Мелію.

Про це йдеться на офіційному сайті представництва ЄС у Тбілісі.

«Сьогодні була внесена застава в розмірі 40 тисяч ларі [близько 10 тисяч євро] для звільнення Мелії з-під варти […] Це результат угоди, досягнутої політичними партіями 19 квітня за модерації ЄС. Ми хотіли б тепло подякувати двом незалежним організаціям, які погодилися надати цінну підтримку в цьому процесі: Європейському фонду за демократію (EED), який надав кошти, і Асоціації молодих юристів Грузії, яка перерахувала ці кошти владі», — йдеться у заяві представництва ЄС.

Як заявляють у представництві ЄС, внесення застави стане ще одним важливим кроком, зробленим для припинення політичної кризи в Грузії і виконання угоди від 19 квітня.

За інформацією телекомпанії Formula, Мелія може вийти з вʼязниці наступного тижня — 13 травня.

Звільнення Мелії було однією з ключових вимог опозиції на переговорах з правлячою партією «Грузинська мрія».

Справа Никанора Мелії

Головна прокуратура Грузії звинуватила Мелію в «організації, керівництві та участі у груповому насильстві» під час акції протесту перед будівлею парламенту в ніч проти 21 червня 2019 року. Тбіліський міський суд призначив йому заставу в розмірі 30 тисяч ларі (майже 253 тисячі гривень) та додаткові обмежувальні заходи, проте у листопаді 2020 року Мелія публічно зняв свій електронний браслет.

Суд збільшив суму застави до 40 тисяч ларі. Термін оплати становив 50 днів і завершився 12 лютого — Мелія відмовився платити. 17 лютого суд змінив Мелії запобіжний захід на арешт.

• 30 жовтня у Грузії відбулися парламентські вибори. Лідером стала провладна партія «Грузинська мрія» з результатом у понад 48%, у блоку Саакашвілі — удвічі менше. Водночас ще 30 мандатів отримали депутати в мажоритарних округах.
• Після цього альянс грузинських опозиційних партій, незгодних з офіційними результатами виборів, заявив про бойкот роботи парламенту. Вони відмовлялися визнавати результати та планували щоденні протести аж до того моменту, коли будуть призначені перевибори.
• Врешті 19 квітня парламентські партії у Грузії підписали угоду про врегулювання політичної кризи. Посередником у цьому був Європейський Союз. Відповідно до домовленостей, «Грузинська мрія» на місцевих виборах восени 2021 року має набрати щонайменше 43% голосів — інакше у 2022 році оголосять про проведення дострокових парламентських виборів. Натомість усі інші партії зобов’язуються припинити бойкот парламенту.