Червона планета могла перетворитися з водного світу на безплідну пустелю кілька разів. Про це свідчать нові дані марсоходу Curiosity

Попередник нового марсоходу Perseverance, Curiosity, який досліджує Червону планету вже девʼять років, досі робить відкриття. На марсіанській горі Еоліда заввишки кілька кілометрів він виявив ознаки того, що в прадавні часи планета пережила сильні кліматичні зміни й опинилась на межі водного світу, багатого ріками, і сухого пустельного.

Про це пише Business Insider.

Науковці вже давно вважають, що 3,5 мільярда років тому Марс втратив свою воду, однак нове відкриття Curiosity свідчить про те, що ріки й озера могли зникнути та зʼявитися знов кілька разів, перш ніж планета перетворилася на пустелю. Про це свідчить останнє дослідження.

Марсохід сів на Червоній планеті у 2012 році, і гора Еоліда, біля якої він розпочав роботу, стала головним об’єктом досліджень. Кожна геологічна епоха залишила на горі різні сліди: русло прадавньої ріки, глину, що осіла на дні озера, пил і пісок.

Імовірно, у майбутньому Curiosity відкриє ще більше таємниць історії Марсу. Поступово піднімаючись на гору, апарат здійснює хронологічний тур по історії клімату планети. Нещодавно він дістався підніжжя одного з наносів гори заввишки у 800 м, яке дослідники вважають «дуже цікавим місцем».

У перші два роки місії Curiosity підтвердив, що кратер Гейла, посередині якого розташована гора Еоліда, колись був озером, заповнений хімічними інгредієнтами, необхідними для виникнення життя. Наразі Perseverance перебуває за тисячі кілометрів від старого марсоходу, теж досліджує дно ймовірного озера на наявність слідів давніх мікробів.

Curiosity вже виявив органічні матеріали, сліди загадкових сплесків метану в атмосфері та докази того, що невеликі солоні водойми залишились і після висихання планети. Прибор марсоходу ChemCam обстрілює породи лазером, аналізуючи вивільнені гази. Так науковці отримують інформацію про склад матеріалу марсіанського каміння.

ChemCam виявив різкі зміни в основі гори. Давнє озеро залишило біля підніжжя Еоліди залежі корисних копалин, а над цим шаром — горизонтальні полоси, які, імовірно, утворив вітер, що «пересував» піщані дюни через кратер. Однак вище цих ліній є ще один шар озера.

Це доводить, що кратер Гейла перетворився з озера на засушливу пустелю, а потім знову став озером. Науковці вважають, що такі різкі коливання клімату могли відбуватися кілька разів, перш ніж вода з поверхні Марсу повністю зникла.

Наразі незрозуміло, як довго могли тривати ці «вологі» та «сухі» періоди, однак вчені вважають, що принаймні з десяток мільйонів років. Розуміння кліматичної історії цієї планети, яка з водного світу, потенційно придатного для життя, перетворилася на безплідну пустелю, могло б направити мисливців за слідами живих організмів у потрібному напрямку.

• Марсохід Perseverance передав на Землю дані про клімат на Червоній планеті. Температура у кратері, де він перебуває, сягає -20 градусів.
• Perseverance зробив фотографію вертольоту Ingenuity, який висадив на поверхню планету для випробувань польотів у атмосфері, що відрізняється від земної. На фото побачили дивну дугу, що нагадує веселку — феномен став темою жвавих дискусій.
• У 1976 науковці NASA виявили на Марсі примітивні форми життя, але проєкт було закрито. Зонди Viking на відстані 4 тисяч кілометрів один від одного поміщали поживні речовини у зразки ґрунту з Марсу. На думку вчених, якщо б у ґрунті були присутні форми життя, вони б споживали їжу та залишали газоподібні сліди свого метаболізму. Радіоактивні монітори виявили саме такі сліди у зразках.