Венеціанська комісія надала висновок щодо законопроєкту про вихід із конституційної кризи

Венеціанська комісія оприлюднила нові висновки щодо законопроєктів про конституційну процедуру та Конституційний суд України. Загалом вони позитивні, але є декілька застережень і рекомендацій. Про це йдеться на сайті органу.

Комісія проаналізувала новий законопроєкт про конституційну процедуру (№ 4533) та альтернативний — про порядок розгляду справ і виконання рішень Конституційного суду (№ 4533-1). Ключова мета законопроєкту № 4533 — урегулювати процедурну і процесуальну діяльність КС.

Венеціанська комісія підтримала необхідність врегулювати на рівні закону більшість процедурних питань щодо роботи КСУ, але з можливістю, щоб суд сам ухвалював окремі процедурні акти. До цього все регулював тільки суд. Проте є застереження — щоб суд не зніс нанівець положення про прозору діяльність. Для цього треба прописати в законопроєкті, що всі акти не будуть суперечити законам «Про Конституційний суд України» і «Про конституційну процедуру» (якщо його ухвалять).

Щодо того, аби підвищити кількість суддів (з 10 до 12), яка необхідна для голосування за рішення, Комісія заявляє, що це виправдано, якщо буде тимчасовим — допоки не оновлять склад Конституційного суду.

Також Венеціанська комісія вкрай позитивно оцінила впровадження автоматизованого розподілу справ (до цього це відбувалося фактично вручну, що призводило до маніпуляцій). Це дозволить уникнути політичного впливу на розподіл справ. Проте комісія наголосила, що суспільство повинно мати можливість контролювати цю систему.

Окрім цього, Венеціанська комісія позитивно оцінила додаткові вимоги до мотивування рішень Конституційного суду — суд буде зобовʼязаний відповідати на доводи учасників справ та оцінювати всі аргументи. Наголошується, що це не втручання в незалежність суддів КСУ.

У законопроєкті також передбачений покращений доступ громадян до КС. Зокрема, буде можливість подати скаргу в електронному вигляді та вимагати компенсації за витрати скаржників, які вони понесли під час розгляду їхньої справи у Конституційному суді. Венеціанська комісія все це схвалила.

Також вона підтримала пропозицію чітко визначити межі повноважень Конституційного суду, заборонивши йому визнавати неконституційними закони, які не оскаржили до цього в суді.

Крім цього, Венеційська комісія висловила пропозиції по доопрацюванню проєкту, зокрема щодо:

• запровадження градації видів дисциплінарних покарань для суддів КСУ (чинний закон передбачає звільнення судді як єдине можливе дисциплінарне стягнення);
• конкурсний відбір суддів Конституційного суду із залученням міжнародних експертів;
• включити Національне агентство з питань запобігання корупції у перелік осіб, у яких буде право ініціювати дисциплінарні провадження щодо суддів КСУ;
• можливості перегляду рішень КСУ, якщо суддю притягнуть до кримінальної відповідальності (зокрема, у разі отримання хабара під час розгляду цієї справи).

Також у висновку комісія окремо рекомендувала Конституційному суду проявити стриманість, якщо оскаржать положення нового закону, і надати письмові пропозиції щодо того, як його можна удосконалити.

• 27 жовтня Велика палата КСУ визнала неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування та приховування майна. Пізніше стало відомо, що КС визнав неконституційними повноваження НАЗК моніторити спосіб життя чиновників.
• 4 грудня Верховна Рада повернула кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації — депутати ухвалили законопроєкт, який передбачає штраф і обмеження волі, але не увʼязнення. У НАЗК розкритикували документ за мʼякість — не передбачає позбавлення волі.
• Президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв про наміри розпустити чинний склад Конституційного суду та звільнити Тупицького через скандальне рішення щодо антикорупційного законодавства. 29 грудня Зеленський своїм указом відсторонив Тупицького. А 19 січня ДБР повідомило судді про підозру.