Новини

Науковці підтвердили теорію вимирання динозаврів внаслідок удару велетенського астероїда. Їм у цьому допоміг космічний пил

Автор:
Дмитро Мрачник
Дата:

12222786 / Pixabay

Більшість живих організмів, які колись існували на Землі, на сьогоднішній день вимерли, і близько 75% з них — вірогідно, внаслідок удару 12-кілометрового астероїда, відомого людству як одна з причин зникнення динозаврів. Нещодавно науковці дослідили місце ймовірного удару вбивчого небесного тіла та підтвердили, що саме ця подія призвела до вимирання чотириногих тварин, важчих за 25 кг, не враховуючи крокодилів і черепах.

Про це пише The Conversation.

66 мільйонів років тому астероїд врізався в поверхню Землі в районі мексиканського півострову Юкатан, де утворився велетенський 180-кілометровий кратер Чикшулуб — вважається, що небесне тіло було завширшки 12 км і рухалося з надзвуковою швидкістю 20 м/с.

Ударний кратер виявили лише в 70-х роках ХХ століття, оскільки більша його частина перебуває під водою.

Dementia / Flickr

Удар не лише знищив поверхню в радіусі майже 200 км, але й підняв у небо хмару випарованих порід і мікроскопічного пилу. Утворені внаслідок катастрофи хмари затьмарили сонце, що призвело до охолодження планети. У холодний і темний період припинився фотосинтез рослин, що знищило весь харчовий ланцюг земної екосистеми.

Науковці дослідили зразки порід у кратері та виявили в них іридій — надтвердий метал метеоритного походження у п’ятисантиметровому шарі суміші бруду та космічного пилу. Одразу над багатим на цей елемент геологічним шаром починався шар раннього палеогену — періоду, що почався після вимирання динозаврів.

Ранні дослідження не дали єдиної думки щодо цієї космічної події, оскільки на той час не було можливості пов’язати високу концентрацію іридію в ґрунті з кратером. Однак нове дослідження цей зв’язок доводить.

Більша частина іридію з астероїда перетворилася на пил, що поширився по всій планеті, однак саме в епіцентрі удару його концентрація була в десятки разів вищою, ніж будь-де в ґрунті. Науковці також встановили, що пил почав осідати через 20 років після катастрофи, що для геологічних процесів — майже непомітний проміжок часу.

Хоча на користь раптового характеру вимирання на планеті свідчать скам’янілості, мікроорганізми свідчать, навпаки, про довготривале зникнення живих істот, що дало привід вважати причиною не метеоритний удар, а серію тектонічних подій та вивержень вулканів, що тривали десятки тисяч років.

Дійсно, вулканізм міг призвести до певних змін в екосистемах, але його самого було недостатньо для масового вимирання видів, до того ж він розпочався ще до удару, і перейшов у активну фазу одразу після нього. Таким чином зникнення видів могло відбутися як через удар, так і через його поєднанню з вулканічними процесами, однак астероїд відіграв у цьому ключову роль.