«Радіо Свобода»: ЄС розглядає чотири варіанти подальших відносин з Білоруссю — від спроб домовитися до повної заморозки

У Європейському Союзі підготували чотири шляхи розвитку подальших відносин з Білоруссю на тлі акцій протесту білорусів проти самопроголошеного президента Олександра Лукашенка.

Відповідний документ потрапив у розпорядження «Радіо Свобода».

Документ підготувала група держав-членів ЄС разом із власними дипломатичними представництвами в Білорусі. Він має назву «Звіт глав місій ЄС: огляд обмежувальних заходів ЄС щодо Білорусі в лютому 2021 року». Його обговорюватимуть у Брюсселі найближчими тижнями.

Лідерам країн-членів ЄС пропонують чотири шляхи розвитку подій: «Чекай і спостерігай», «Прагматичний еквівалент», «Рішуче продовження погіршення відносин» і «Майже повна заморозка відносин».

Перший варіант пропонує не вживати жодних заходів, а продовжувати працювати, як і раніше. Другий варіант закликає запросити офіційний Мінськ за стіл перемовин, імовірно, у нейтральному місці, погодити перемовини за посередництва ОБСЄ, а також провести консультації з Росією та США для подальшого тиску на білоруську владу.

Третій варіант передбачає подальше погіршення відносин шляхом введення нових санкцій, скорочення дипломатичних місій, а також відкриття кримінальних проваджень у ЄС проти тих, хто порушував права людини.

Четвертий і найбільш жорсткий варіант пропонує розірвати дипломатичні відносини з Білоруссю, відкликати всіх послів, накласти санкції на білоруську промисловість і заборонити продаж єврооблігацій. До того ж можливий мораторій на участь Білорусі у Східному партнерстві та офіційне визнання опозиційного уряду як легітимної влади Білорусі.

• 6 листопада країни Євросоюзу запровадили санкції проти Лукашенка та його оточення. Згодом до них приєдналася й Україна. МЗС Білорусі у відповідь розширило список санкцій проти Євросоюзу і Канади та погрожувало ввести обмеження проти українських високопосадовців.
• Протести у країні тривають понад пів року. Білоруси вимагають перевиборів, звільнення всіх політичних вʼязнів, покарання для силовиків і, найголовніше, відставки Лукашенка, який 23 вересня влаштував собі таємну «інавгурацію».