CNN: Президент США Байден не послаблятиме напруги у відносинах з Китаєм. Конфронтація лише посилиться

Прихід до влади нової адміністрації у США навряд чи змінить напругу у відносинах із Китаєм і навіть не поставить конфлікти на паузу. У перші дні президентства Джо Байдена Китай відновив агресію проти Тайваню, який вважає своєю провінцією.

Про це пише CNN.

Вже через кілька днів після інавгурації Байдена Китай відправив до повітряного простору Тайваню більше двох десятків військових літаків, а також ухвалив закон, що дозволяє береговій охороні відкривати вогонь по іноземних кораблях. Тим часом США відправили до Південно-Китайського моря групу авіаносців.

Аналіз цих кроків Пекіна та Вашингтона свідчить про те, що це лише початок непростих відносин між державами.

Зазвичай Китай починає «тестувати» наміри свого опонента та готовність до відповіді на свої дії. Потім можуть розпочатися широкомасштабні військово-морські навчання, і китайські кораблі блокуватимуть іноземні. Таким чином Пекін перевірятиме, де саме проходить межа терпыння Вашигтона.

Однак новий уряд Байдена вже провів «червоні лінії» щодо територіальних претензій Пекіна в Південно-Китайському морі. Зокрема новий очільник Пентагону Ллойд Остін заявив, що переконає Китай у небезпечності конфліктів з американськими військами.

Наразі Пекін претендує на 1,3 мільйона квадратних кілометрів Південно-Китайського моря, де з 2014 року почав будувати штучні острови, укріплені важким озброєнням, і тим самим кинув виклик Філіппінам, В’єтнаму, Малайзії, Індонезії, Брунею та, найголовніше, Тайваню.

Вашингтон не визнає цих територіальних претензій, і регулярно надсилає в акваторію свої бойові кораблі та авіацію. Також американські військові кораблі здійснюють операції вільного судоходства — йдуть уздовж узбережжя островів, які Китай вважає своїми територіями, не порушуючи морські кордони.

У 2020 році адміністрація Трампа провела десять таких операцій. Судячи з усього, методи адміністрації Байдена не будуть сильно відрізнятися — США вже надіслали до акваторії групу авіаносців. Китай заявляє, що присутність американських військ лише посилює міжнародну напругу.

Аналітики вважають, що збільшення військ та почастішання маневрів з обох сторін рано чи пізно призведе до незапланованих конфронтацій. Попри ці занепокоєння присутність США у Південно-Китайському морі навряд чи скоротиться.

Адміністрація Байдена, як і Трампа перед цим, також не відмовиться від підтримки Тайваню, де факто незалежної острівної держави, яку Китай вважає своєю бунтівною провінцією. Зокрема торік Пекін радикалізував свою риторику і висловив готовність до збройного захоплення острову. Новий держсекретар Ентоні Блінкен заявив, США не припинять допомогу Тайваню.

Аналогічно США підтримуватимуть територіальну цілісність Японії та Філіппін, деякі з островів яких Китай також вважає своїми. На підтримку американських військ можуть розраховувати В’єтнам, Індонезія, Сінгапур, Малайзія та Бруней.

Аналітики переконані, що агресивні дії Китаю, такі як переслідування рибалок або претензії на видобуток корисних копалин за межами своїх територіальних вод, послаблюються, коли США збільшують свою військову присутність, і посилюються, коли американські кораблі йдуть.

Також є припущення, що в 2021 році Китай дещо послабить свою агресію на морі через сторічний ювілей Компартії та необхідність вирішення внутрішніх проблем.

• Армія Китаю останні два роки активно нарощує військову міць поблизу Тайваню. З 2020 року офіційна риторика Китаю допускає «воззʼєднання» з Тайванем у результаті збройного вторгнення. Лідер КНР Сі Цзіньпін закликав військових «зосередити всі свої уми і енергію на підготовці до війни».
• В середині вересня 2020 року армія Китаю провела великі військові навчання поблизу Тайванської протоки. Тоді на Тайвань прибула американська делегація.
• У січні 2021 року США вирішили скасувати внутрішні обмеження на співпрацю з Тайванем.