Голова МЗС Литви Лінкявічюс: Лукашенко та Кремль перелякані, Євросоюз має підтримати протести

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко зіткнувся з потужним протестом та звернувся по допомогу до Кремля, який також наляканий перспективою зміни режиму в своїй країні. Якщо Європейський Союз не допоможе білоруському громадянському суспільству, це поставить під сумнів його силу як міжнародного гравця.

Про це пише у статті для Politico міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс.

«Реакція білоруського народу на серпневі вибори показала, що його терпець урвався. Також стало зрозуміло, що Лукашенко ніколи не був зацікавлений в модернізації країни або в справжній незалежності Білорусі: все що він хотів — це залишитись при владі», — пише він.

На думку дипломата, ЄС має змінити свій підхід до Білорусі, оскільки «слів засудження та жалю, інших модних слів тепер недостатньо».

Події в Білорусі також стали «головним болем» для російського керівництва, якому доводиться балансувати між терпимістю до мирних протестів і ймовірністю нових виборів з одного боку, та військовою підтримкою Лукашенка з іншого.

«Москва вагається, оскільки боїться неконтрольованого демократичного процесу. На думку Кремля, якщо Лукашенко підкориться волі нації, це буде проявом слабкості, що може надіслати невірний сигнал до російського громадянського суспільства, натхненного білоруськими протестами», — пише Лінкявічюс, пояснюючи, чому Росія атакує прихильників діалогу в Білорусі та повторює слова Лукашенка про загрозу з Заходу.

На переконання литовського міністра, отруєння опозиційного політика Олексія Навального — це послання Кремля до залишків громадянського суспільства Росії: «Не смійте протестувати».

«Ситуація в Білорусі є випробуванням наших європейських цінностей та прихильності до прав людини… Поки ЄС і решта Західного світу роз’єднані та вагаються у намаганні відновити відносини з Москвою, Росія може стати наддержавою, що відкрито ігнорує міжнародні правила та провокує конфлікт», — пише він.

Лінкавічюс також додав, що ЄС має визнати, що з 9 серпня Лукашенко не є президентом, і його дії незаконні, а крім запровадження санкцій має допомогти жертвам репресій режиму та підтримати незалежні ЗМІ та активістів.

«ЄС має направити у Кремль дуже чіткий сигнал, що будь-яка спроба втручатися у справи Білорусі матиме довгострокові наслідки для Росії. І ЄС не має соромитися вжити серйозних заходів, якщо Кремль вирішить втрутитися», — переконаний дипломат, який вважає, що в разі провалу цього «випробування», самі засади ЄС будуть підірвані.

• Із девʼятого серпня в Білорусі тривають протести проти переобрання президентом Олександра Лукашенка. Люди вимагають перевиборів, звільнення всіх політичних вʼязнів, покарання для силовиків і, найголовніше, відставки Лукашенка.
• 22 серпня Лукашенко привів у повну бойову готовність основні частини Збройних сил на західних кордонах. Він звинувачував Литву, Польщу, Україну і низку західних країн в «управлінні» протестами проти нього.
• Військове командування США перекине групу військ до Литви на тлі напружених відносин балтійської країни з Білоруссю.
• Європейський Союз вирішив не вносити самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка до санкційного списку. На думку лідерів Німеччини, Італії та Франції, шляхи для комунікації з Лукашенком мають лишатися відкритими, натомість санкції їх погіршать.
• У Верховній Раді України група депутатів з різних фракцій розвісила в сесійній залі національні прапори Білорусі та виступила на підтримку протестів проти режиму Лукашенка.