Суд у Гамбурзі не допустив операторів «Північних потоків» до справи про підрив газопроводів

Вищий земельний суд Гамбурга відмовив компаніям Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG у статусі додаткових обвинувачів у кримінальному провадженні щодо підриву газопроводів.

Про це повідомили захисники Сергія Кузнєцова.

Рішення ухвалили 30 вересня. Суд вирішив, що компанії не мають «особливих причин» для участі в процесі в такому статусі. За німецьким законодавством потерпіла сторона може приєднатися до публічного обвинувачення, якщо злочин спричинив для неї, зокрема, тяжкі наслідки.

Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG заявляли, що руйнування газопроводів завдало їм «екзистенційної шкоди». Суд із цим не погодився. Вартість будівництва газопроводів становила €7,4 млрд та €9,5 млрд відповідно, тоді як витрати на їхнє відновлення є лише частиною цієї суми. Тому суд не вважає, що компанії зазнали повної економічної втрати.

Також суд зазначив, що подальші економічні наслідки для компаній були спричинені не безпосередньо підривом, а політичними рішеннями після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Суд окремо наголосив, що кримінальний процес непризначений для встановлення обставин, які могли б використовуватися для майбутніх репараційних вимог Росії до України, або для пошуку потенційних відповідачів за цивільними позовами.

Економічні вимоги операторів Nord Stream, зокрема щодо відшкодування збитків, мають розглядатися в цивільному судочинстві.

Водночас компанії зможуть повторно подати клопотання про участь у справі, якщо під час основного судового розгляду сторона захисту висуватиме проти них звинувачення.

Підриви «Північних потоків»

26 вересня 2022 року на трубопроводах «Північний потік — 1» і «Північний потік — 2», які пролягають дном Балтійського моря від Росії до Німеччини, сталися три вибухи, які спричинили масові витоки газу. Недоторканою залишилася лише одна з чотирьох ниток газопроводу.

26 серпня 2025 року німецькі слідчі видали ордери на арешт шістьох українців, яких підозрюють у підриві. Основним підозрюваним у цій справі є українець Сергій Кузнєцов — його вважають командиром групи, яка підірвала газогони. Сам він звинувачення заперечує.

У серпні 2025-го Кузнєцова затримали в Італії, а в листопаді екстрадували до Німеччини і там заарештували. 1 липня 2026 року німецькі прокурори офіційно висунули Кузнєцову обвинувачення, наприкінці жовтня його мають судити в німецькому Гамбурзі.

Іншого підозрюваного Володимира Журавльова 19 серпня затримали в Хорватії та оголосили йому підозру в спільному влаштуванні вибуху, антиконституційній диверсії та знищенні споруд. За версією німецького слідства, він був одним з водолазів, які встановили вибухівку на газопроводах. У 2024 році Журавльова намагалися заарештувати в Польщі, але він встиг виїхати в Україну.