Reuters: Директор ЦРУ Реткліфф відвідав Кубу й передав послання від президента Трампа

Директор ЦРУ Джон Реткліфф відвідав Кубу й передав кубинській владі послання від президента США Дональда Трампа. Це лише другий відомий візит директора ЦРУ на Кубу після революції 1959 року.

Про це повідомляє Reuters з посиланням на джерела.

За словами анонімного представника ЦРУ, Реткліфф прибув до Гавани 14 травня. Вашингтон заявив, що готовий до співпраці з Гаваною лише за умови «фундаментальних змін» з боку кубинського політичного режиму.

Яких саме змін вимагає Вашингтон, джерело не повідомило. Водночас США вже багато років закликають Кубу відкрити державну економіку для взаємодії з іншими державами, провести «вільні та чесні» вибори та врегулювати питання компенсацій за майно, конфісковане після революції Фіделя Кастро.

Кубинська влада підтвердила візит Реткліффа та заявила, що сторони обговорювали співпрацю між спецслужбами й правоохоронними органами «в інтересах безпеки обох країн».

За даними Reuters, у зустрічі з американською стороною брали участь міністр внутрішніх справ Куби Ласаро Альварес Касас і керівники розвідки країни.

Також сторони порушили питання економічної стабільності Куби та безпеки в регіоні. Представник США заявив, що Гавана отримала «рідкісну можливість» стабілізувати економіку, однак цей шанс «не буде вічним».

Що відбувається між Кубою і США

Наприкінці січня президент США Дональд Трамп оголосив надзвичайний стан через Кубу і пригрозив митами країнам, які постачають їй нафту. Трамп звинуватив Кубу у співпраці з ворожими для США державами, зокрема з Росією, Китаєм та Іраном, а також у підтримці угруповань ХАМАС і «Хезболла». За його словами, Куба дозволяє розміщувати у себе російські й китайські розвідувальні та військові обʼєкти, які стежать за США. Трамп також заявив, що кубинська влада порушує права людини, переслідує опозицію, обмежує свободу слова і тисне на громадянське суспільство.

В уряді Куби у відповідь заявили, що США становлять загрозу для країни, й оголосили міжнародний надзвичайний стан. Через блокаду енергосистема Куби зазнала повного колапсу — на острові стався блекаут, бо країна залишилася без палива для електростанцій. Влада була змушена скасовувати навчання, обмежувати роботу лікарень і транспорту. Також криза спровокувала протести населення, а авіакомпанії призупинили рейси на острів через дефіцит авіаційного пального.

6 березня Трамп заявив, що уряд Куби «скоро впаде» і що він хоче укласти з ним угоду. Також Трамп казав, що має намір зробити державного секретаря США Марко Рубіо намісником на Кубі.

Після указу Трампа про мита ні Мексика, ні Венесуела не направляли нафту до Куби, хоча раніше вони були головними енергопостачальниками острова. Вже 19 березня FT повідомило, що Росія відправила до Куби два танкери з нафтою і газом, попри обмеження з боку США. Це були перші поставки палива на острів за останні три місяці. Сам Трамп заявив, що не бачить проблеми в постачанні російської нафти на Кубу.

Уже 18 квітня Axios із посиланням на джерела писав, що делегація Державного департаменту США 10 квітня відвідала Кубу — вперше після візиту президента Барака Обами на острів у 2016 році. Головним питанням переговорів тоді стало проведення масштабних політичних та економічних реформ, на яких наполягає американська сторона.

Вже 14 травня стало відомо, що на острові Куба вичерпались запаси дизпального та мазуту, через що в столиці Гавані спалахнули протести.