Принаймні двох українських дітей росіяни відправили до табору в Північну Корею. Журналісти дізналися подробиці про їхні поїздки та життя в таборі

3 грудня 2025 року під час слухань у Сенаті США правозахисниця та експертка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська повідомила, що за два роки щонайменше двох дітей із тимчасово окупованих територій України росіяни возили до табору «Сондовон» у КНДР на «перевиховання». Редакція розслідувань «Суспільного» встановила деталі цих поїздок.

Про це йдеться в матеріалі «Суспільного».

Міжнародний дитячий табір «Сондовон» розташований поблизу портового міста Вонсан на березі Японського моря. У 2024 році, на тлі зближення Москви й Пхеньяну, до країни знову стали їздити російські туристичні групи, а згодом улітку «Сондовон» прийняв групу школярів.

Офіційно більшу частину витрат на перебування дітей-іноземців у таборі покриває північнокорейська Соціалістична патріотична молодіжна ліга. Іноземні батьки за двотижневу поїздку дитини начебто доплачують від $250 до $350.

У 2024 році російська молодіжна організація «Рух перших» оголосила конкурс «Перші їдуть у “Сондовон”». Переможці отримали безкоштовні путівки до північнокорейського табору. Російські медіа стверджують, що заявки на участь подали 3 500 школярів 14—17 років. Переможцями відбору назвали 50 підлітків.

Для участі потрібно було записати відео з відповіддю на запитання: «Чому саме я маю перемогти в конкурсі?» та написати есей на одну з тем: «Якою я бачу роль Росії в новому багатополярному світі», «Чому мені цікаво відвідати КНДР» або «Що б я хотів/хотіла розповісти про Росію дітям із КНДР».

Улітку 2025 року російські видання повідомляли про другу поїздку школярів до «Сондовону» — у межах «зміни корейсько-російської дружби». У 2025 році в таборі були дві літні зміни: з 21 липня по 1 серпня та з 18 по 29 серпня.

Список усіх дітей журналісти «Суспільного» знайшли у відкритих джерелах. Вони зіставили імена з іншими згадками про табір у російських виданнях, а частину інформації підтвердили через повідомлення в тематичних телеграм-чатах, де спілкуються діти.

Михайло з Макіївки

Серед них був 12-річний український хлопчик Михайло з окупованої у 2014 році Макіївки на Донеччині. На першій зміні 2025 року він був єдиною дитиною з тимчасово окупованих територій України.

Михайло навчається в місцевому ліцеї та бере активну участь у присвячених Росії конкурсах. На відео Михайло розповідав, що пишається, що «ДНР стала частиною великої Росії», та висловлював сподівання, що війна закінчиться перемогою РФ.

У російській соцмережі журналісти знайшли допис, де хлопчик розповів про свою поїздку до КНДР. За словами хлопця, в таборі він більше дізнався про культуру й традиції обох країн. Діти відвідували памʼятники, присвячені Корейській війні та вождям КНДР — кожен день бачили по пʼять-шість монументів.

«Дуже сподобалось. Настільки в людей розвинений культ особистості: дуже вшановують Кім Ір Сена, Кім Чен Іра, Кім Чен Ина. Люди ходять і ніхто ні на що не скаржиться. Все у всіх є, і все у всіх добре», — каже хлопчик у сюжеті.

Михайло розповів, що в таборі всі учасники обмінялися контактами, але через те, що в КНДР свої соцмережі, підтримувати звʼязок із корейськими друзями він не має можливості.

Ліза із Сімферополя

У 2024 році конкурс від «Руху перших» виграла 16-річна Ліза з окупованого Сімферополя. Вона про це писала в російській соцмережі, й журналісти «Суспільного» також знайшли її в переліку дітей, яких відібрали в поїздку. Проте чи таки поїхала Ліза до табору — невідомо. Попри значну активність у соцмережах, дівчина про поїздку до КНДР не згадувала, хоча в публікації про підсумки 2024 року писала про три відвідані нею російських табори.

Умови проживання в таборі

Про умови проживання дітей у таборі журналісти дізналися з відео на ютубі та російських видань. В одному з інтервʼю школярка, яка була в таборі, розповіла, що щоранку о 6:30 діти повинні були прибирати та замітати навколо памʼятника північнокорейським вождям — на знак поваги до традицій та вождів країни Кім Ір Сена й Кім Чен Іра.

Корейські діти, які також відпочивали в таборі, завжди повинні були вклонятися портрету вождя, який висів при вході до їдальні.

У кімнатах – однакових за плануванням та інтер’єром — проживали переважно пʼятеро-шестеро дітей. На кожну кімнату – окремі душ і туалет.

На більшості відео діти наголошували, що фото- та відеозйомка в КНДР суворо регламентовані. Одна з авторок відео розповіла, що їм дозволили фільмувати все, крім лозунгів, військових і статуй вождів.

Увесь час перебування в таборі діти були без звʼязку та доступу до інтернету, адже в КНДР є власна мережа-інтранет і месенджери. Для звʼязку з рідними в таборі є спеціальні кімнати з телефонами — там заборонено знімати, втім, одна з учасниць поїздки зняла відео, показавши й представників табору. Хвилина дзвінка, за її словами, коштувала $1, тому кожна дитина вмикала на телефоні секундомір.

Відвідувачі табору також розповідали, що серед розваг були й комп’ютерні ігри з насильницькими, політизованими сюжетами. Наприклад, із підривом Білого дому.

Депортація українських дітей

За оцінками, майже 19,5 тисячі викрадених українських дітей перебувають зараз у РФ. Додому вдалося повернути понад 1 600 дітей.

У вересні дослідники виявили понад 200 закладів РФ з «перевиховання» українських дітей — там вони збирають дрони та проходять десантну підготовку. У місцях утримання частину дітей залучали до російської програми примусового виховання та усиновлення, після чого їх передавали в російські сім’ї та надавали громадянство Росії.

У листопаді Україна знайшла 400 місць у Росії, куди росіяни перевезли викрадених дітей. Є докази, що Білорусь теж бере участь у депортації українських дітей.