Китай масштабує тіньовий флот для імпорту підсанкційних енергоносіїв РФ

Китай збільшує тіньовий флот, який може обходити санкції США для імпорту російської нафти та газу.

Про це пише інформаційне агенство Bloomberg.

Згідно з супутниковими даними, СПГ-танкер CCH Gas, що перевозить підсанкційний російський вантаж, приховує своє місцезнаходження, коли наближається до китайського порту.

Ще одне судно Kunpeng помітили поблизу Сінгапуру. На початку року судно передали у власність та управління маловідомим фірмам у Китаї та на Маршаллових островах. Адреси цих компаній пов’язані з фірмами, які торгували іншими видами палива з «чорного списку», пише Bloomberg.

Створення тіньового флоту для перевезень СПГ — складне завдання, адже суднам, які транспортують паливо з температурою -162 °C, потрібні складніші технології для завантаження та відвантаження.

Тим часом Росія розбудовує власний тіньовий флот для перевезень СПГ за допомогою суден, зареєстрованих на фіктивні компанії. У серпні розслідування Financial Times показало, що РФ продає нафту Китаю через тіньову інфраструктуру, яку Іран створив ще у 2019 році.

Що відомо про тіньовий флот РФ

На початку грудня 2022 року члени «Великої сімки», а також Австралія та ЄС ввели обмеження цін на російську нафту, встановивши максимальний рівень у $60 за барель. З 5 лютого 2023 року ці країни ввели цінову стелю на російські нафтопродукти: $100 — для дизельного пального, $45 — для різних мастил.

Для обходу нафтових санкцій Росія почала формувати тіньовий флот. Це флот старих танкерів, які вимикають маячки, щоб їх не бачили системи стеження. Оперує цими танкерами здебільшого російська державна компанія «Сучкомфлот».

За підрахунками The Guardian від вересня 2023 року, тіньовий флот Росії налічує приблизно 600 суден, які забезпечують 70% російського нафтового експорту і приблизно 10% світового флоту «мокрих вантажів». З його допомогою РФ транспортує майже 1,7 мільйона барелів нафти на день, що дає великі прибутки Кремлю.

У жовтні США ввели санкції проти «Роснафти» та «Лукойлу» — двох найбільших російських нафтогазових компаній та їхніх дочірніх. До списку внесли понад 30 підрозділів обох компаній, серед яких нафтові родовища, газові та нафтопереробні заводи по всій країні.

Через це у низки країн з’явилися проблеми з паливом. Зокрема, Болгарія заявила, що хоче націоналізувати найбільший НПЗ на Балканах, який належить російському «Лукойлу» під санкціями. Країна побоюється, що виникне дефіцит пального.

Тим часом Молдова повідомила, що готується викупити активи російської компанії «Лукойл», яка володіє мережею АЗС і приватним паливним складом — єдиним на території кишинівського аеропорту.