В Німеччині хочуть створити Центр захисту від дронів

Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт заявив, що загроза німецькій безпеці від безпілотників зростає, і оголосив про створення нового Центру захисту від дронів.

Про це пише німецьке медіа Stern.

Добріндт наголосив, що загроза може бути абстрактною, але в окремих випадках вона дуже конкретна, оскільки з дронами повʼязаний елемент шпигунства. Він додав, що в ніч проти пʼятниці над землею Шлезвіг-Гольштейн виявили «рої»дронів.

На тлі інцидентів міністр оголосив про створення Центру захисту від безпілотників, який обʼєднає компетенції федерального і земельних урядів.

«Центр має бути створений швидко, навіть за наявності чинних структур», — наголосив Добріндт. Міністр також повідомив газеті Rheinische Post, що Німеччина працює над розробкою спільного з Ізраїлем дослідницького проєкту з питань захисту від безпілотників.

Добріндт також планує надати Бундесверу більше повноважень щодо виявлення, перехоплення і збивання дронів. Наразі відповідальність за це лежить переважно на поліцейських органах. Добріндт зараз розробляє законопроєкт, який зобов’яже Бундесвер надавати поліції «офіційну допомогу» в разі використання дронів.

Міністерство внутрішніх справ Німеччини має намір представити переглянуту версію Закону про авіаційну безпеку цієї осені. Однак поліцейська профспілка відхилила ці плани. Її голова Йохен Копельке заявив, що хоча це добре, що Добріндт зараз займається захистом від дронів, він, «як міністр внутрішніх справ, повинен надати можливості своїй поліції та не покладатися на Бундесвер, оскільки розгортання Бундесверу є складним і можливе лише за нечисленних винятків».

Поліція завжди доступна, наголосив Копельке. З іншого боку, Бундесвер «надто повільно реагує на ці спонтанні погрози». Тому замість покладатися на «довгу адміністративну допомогу» з боку Бундесверу, необхідні «негайні правові підстави для негайного збиття дронів усіма правоохоронними органами Німеччини».

Голова Комітету оборони Бундестагу Томас Рьовекамп, однак, підтримав пропозицію Добріндта.

«Ми повинні мати змогу боротися з такими безпілотниками всіма технічними засобами, включно зі збиванням. [...] Занадто багато силових структур наразі відповідають за це: окрім Бундесверу, який відповідає за військове майно, це ще 16 земельних поліційних сил і Федеральна поліція, які не мають достатніх власних можливостей для протидії безпілотника», — сказав він газеті Rheinische Post.

Порушення Росією повітряного простору країн НАТО

Вночі 10 вересня повітряний простір Польщі порушили російські дрони під час атаки Росії на Україну. Це стало першим випадком, коли польська авіація збивала безпілотники над своєю територією.

Увечері 13 вересня російські дрони вкотре залетіли на територію Румунії. За словами президента України Володимира Зеленського, дрон заглибився на територію Румунії майже на 10 км і перебував у повітряному просторі країни НАТО приблизно 50 хвилин.

Уламки безпілотників також знаходили на пляжах Болгарії та Латвії.

Три російські винищувачі МіГ-31 19 вересня без дозволу ввійшли в повітряний простір Естонії над Фінською затокою і перебували там загалом 12 хвилин.

23 вересня головний аеропорт столиці Данії Копенгагену закривали на чотири години через дрони. Тоді поліціянти не збили невідомі БпЛА. Цей інцидент Данія назвала найсерйознішим нападом на її критично важливу інфраструктуру і повʼязала його із серією вторгнень російських безпілотників та іншими порушеннями по всій Європі. Тієї ж ночі дрони фіксували над головним аеропортом Норвегії.

У ніч проти 26 вересня невідомі дрони помітили над німецькою землею Шлезвіг-Гольштайн — вона межує з Данією. Тоді ж дрони фіксували неподалік від бази ВМС Швеції.

27 вересня Литва, Данія і Фінляндія повідомили про фіксування невідомих дронів у їхньому повітряному просторі. У Фінляндії невідомий запустив дрон над електростанцією Валаяскоскі в Рованіємі. У Данії дрони фіксували над кількома об’єктами Збройних сил. А в Литві три дрони літали біля аеропорту Вільнюсу.