Німеччина не погоджується на санкції проти Ізраїлю через ситуацію в Газі

Німеччина не підтримує пропозицію Єврокомісії щодо санкцій проти Ізраїлю за гуманітарну кризу в секторі Гази.

Про це заявив міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль, пише Spiegel.

За його словами, заплановане припинення співпраці в межах програми підтримки наукових досліджень Horizon Europe не матиме впливу ані на формування політичної волі, ані на військові дії Ізраїлю в секторі Гази. Тому, за його словами, ці пропозиції не є достатньо переконливими.

Вадефуль наголосив, що Німеччина натомість обмежує постачання зброї Ізраїлю.

Наприкінці липня Єврокомісія запропонувала частково призупинити участь Ізраїлю в програмі Horizon Europe. Це мало б посилити тиск на країну, щоб забезпечити кращу гуманітарну допомогу людям у секторі Гази, де Ізраїль веде бойові дії проти ісламістського руху ХАМАС. Ізраїльські компанії через цей штрафний захід могли б втратити доступ до багатомільйонних грантів.

Що відбувається в секторі Гази

Активні бойові дії між Ізраїлем і ХАМАС тривали з 7 жовтня 2023 року, відколи бойовики ісламістського угруповання провели масований ракетний обстріл південних і центральних районів Ізраїлю, вторглися на територію країни, убили сотні мирних жителів і захопили заручників.

У середині січня 2025 року Ізраїль і ХАМАС досягли домовленостей про припинення вогню в Газі та звільнення заручників. Уже 2 березня Ізраїль погодився тимчасово продовжити перемирʼя в секторі Гази.

Однак у ніч на 18 березня Ізраїль відновив бойові дії в секторі Гази після двох місяців припинення вогню. Відповідальність за відновлення бойових дій Ізраїль поклав на ХАМАС — нібито бойовики відкинули всі пропозиції про продовження перемирʼя. Тож надалі будь-які переговори з ХАМАС, якщо і будуть вестися, то тільки «під вогнем» — тобто Ізраїль відмовляється від припинення вогню як умови для початку нових переговорів.

На початку травня Нетаньягу заявив про план захопити весь сектор Гази. У країні скликали десятки тисяч резервістів, щоб розширити військову операцію. Уже 18 травня Армія оборони Ізраїлю почала «масштабні» наземні операції в секторі Гази.

Наприкінці травня США запропонували план 60-денного припинення вогню в секторі Гази. Він включає звільнення 28 ізраїльських заручників — живих і мертвих — в обмін на звільнення 1 236 палестинських в’язнів і передачу останків 180 загиблих палестинців. Тоді заявляли, що документ гарантований Трампом і посередниками — Єгиптом і Катаром. У Білому домі заявляли, що Ізраїль «схвалив і підтримав» угоду про припинення вогню з ХАМАС, але обговорення тривають.

Проте тоді сторони так і не домовились. The Times of Israel писав, що попри, по суті, позитивну відповідь бойовиків, Ізраїль розглядає її як «фактичну відмову».

Дональд Трамп 2 липня знову заявив, що Ізраїль погодився на умови 60-денного припинення вогню в Газі. WSJ з посиланням на джерела 5 липня написала, що ХАМАС погодився на основні пропозиції угоди.