Під час обміну «1 000 на 1 000» звільнили бійців із 46 частин, з яких раніше не повертали нікого

Під час обміну «1 000 на 1 000», який провели протягом 23—25 травня, звільнили бійців із 46 частин, з яких раніше не повертали нікого.

Про це повідомили у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.

З різних причин російська сторона довгий час блокувала повернення військових із цих підрозділів — у Координаційному штабі не уточнили, про які саме йдеться.

Загалом серед звільнених були:

• 497 представників Сухопутних сил;
• 97 моряків Військово-морських сил;
• 95 бійців Територіальної оборони;
• 72 десантники;
• 21 представник Сил безпілотних систем;
• два представники Повітряних сил;
• два представники Сил підтримки;
• 56 прикордонників;
• 31 нацгвардієць;
• один представник Державної спеціальної служби транспорту.

Під час обміну повернули 175 захисників Маріупольського гарнізону, 81 із них потрапив у полон з «Азовсталі». Водночас у межах обміну українців немає жодного «азовця». У ГУР пояснювали: це тому, що цього разу Росія сама вирішувала, кого включати в список на обмін. Україна робила так само.

Кожен третій український військовослужбовець, звільнений під час цього обміну, пробув у полоні понад 3 роки. З 2022 року у російському полоні перебувало 311 нині звільнених бійців. З 2023 — 122. З 2024 — 150.

Усі визволені військовослужбовці — це солдати та сержанти, які тримали оборону на найгарячіших ділянках фронту.

• Протягом 23, 24 та 25 травня Україна та Росія провели три раунди обмінів полоненими. 23 травня в Україну повернулись 390 людей — 270 військових і 120 цивільних громадян. 24 травня на батьківщину повернулись 307 українців, серед яких 27 захисників Маріуполя, а 25 травня — ще 303. При цьому серед тисячі повернених в межах обміну українців немає жодного «азовця». У ГУР пояснювали: це тому, що цього разу Росія сама вирішувала, кого включати в список на обмін. Україна робила так само.