Україна вводить санкції проти влади Грузії за розгін протестів

Президент Володимир Зеленський підписав указ № 816/2024, який вводить санкції проти тієї частини влади Грузії, яка відповідальна за проросійський курс країни та розгін проєвропейських протестувальників.

Про це президент повідомив у відеозверненні.

«Так буває в міжнародних справах: якщо вчасно не відреагувати або якщо відреагувати непринципово, то далі – втрачені десятиліття і країни, позбавлені свободи», — зазначив він.

І закликав США, ЄС і всіх у світі діяти так само.

Санкції стосуються, зокрема, олігарха й засновника партії «Грузинська мрія» Бідзіна Іванішвілі та 19 «його спільників», серед яких:

• Кобахідзе Іраклій — премʼєр-міністр Грузії;
• Гомелаурі Вахтанг — голова МВС Грузії;
• Лілуашвілі Грігол — очільник грузинської Служби безпеки;
• Каладзе Кахабер — мер Тбілісі;
• Мдінарадзе Мамука — виконавчий секретар «Грузинської мрії»;
• Парцхаладзе Отар — ексгенпрокурор Грузії.

Що передувало

У жовтні у Грузії пройшли парламентські вибори. За даними ЦВК, перемогу здобула провладна проросійська партія «Грузинська мрія — демократична Грузія», яка набрала 53,9% голосів. За грузинськими законами ця партія отримує право одноосібно сформувати уряд. Результати виборів не визнав Європарламент.

Барʼєр у 5% подолали ще чотири прозахідні опозиційні партії. Опозиція та президентка з результатами не погодились, почалися протести.

28 листопада 2024 року премʼєр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що Грузія відмовляється від перемовин про вступ до ЄС до 2028 року. Він пояснив, що 2028 рік нібито стане часом, коли Грузія буде економічно готова розпочати переговори про вступ. Після цього у країні почалися масштабні протести, їх розганяють силовики.

• На початку грудня Литва, Латвія та Естонія спільно ввели санкції проти представників керівної партії та високопосадовців Міністерства внутрішніх справ Грузії. Очільник естонського МЗС Маргус Тсахкна наголошував, що балтійські країни не вітають у себе «противників демократії» та «порушників прав людини».