Країни Балтії домовилися ввести санкції проти відповідальних за розгін активістів у Грузії

Латвія, Литва та Естонія анонсували санкції у відповідь на насильство проти мирних мітингувальників у Грузії.

Про це повідомляє міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна.

Посадовець заявив, що балтійські країни не вітають у себе «противників демократії» та «порушників прав людини». Таку ж думку висловив очільник литовського МЗС Габріелюс Ландсбергіс.

За даними грузинського мовника Pirveli, під обмеження Латвії, Литви та Естонії потрапив, зокрема, очільник МВС Грузії Вахтанг Гомелаурі. Джерело телеканалу розповіло, що під санкціями балтійських держав опинилися «всі відповідальні за розгін акцій протесту [посадовці]». Обмежувальні заходи передбачають, серед іншого, заборону на в’їзд на територію Латвії, Литви та Естонії.

• Напередодні щонайменше п’ятеро послів Грузії у різних країнах заявили, що йдуть у відставку. Частина з них виступила проти відтермінування перемовин про вступ в ЄС до 2028 року та засудила насильство проти мітингувальників.

Що передувало

У жовтні у Грузії пройшли парламентські вибори. За даними ЦВК, перемогу здобула провладна проросійська партія «Грузинська мрія — Демократична Грузія», яка набрала 53,9% голосів. За грузинськими законами ця партія отримує право одноосібно сформувати уряд.

Барʼєр у 5% подолали ще чотири прозахідні опозиційні партії. Опозиція та президентка з результатами не погодились, почались протести.

28 листопада 2024 року премʼєр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що Грузія відмовляється від перемовин про вступ до ЄС до 2028 року. Він пояснив, що 2028 рік нібито стане часом, коли Грузія буде економічно готова розпочати переговори про вступ. Після цього в країні почалися нові протести, які розганяють силовики.