Росія викликала посла Молдови — скаржиться на «дискримінацію» її спостерігачів на виборах

МЗС Росії викликало посла Молдови Ліліана Дарія – йому висловили «рішучий протест» через нібито недружні та дискримінаційні дії Кишинева щодо російських спостерігачів на виборах.

Про це йдеться в повідомленні російського МЗС.

Російське відомство заявило, що перед першим туром голосування і конституційним референдумом про вступ до ЄС, які відбувалися 20 жовтня, молдовська влада «невмотивовано» відмовила в акредитації пʼятьом міжнародним спостерігачам від Росії.

А перед другим туром, що відбувся 3 листопада, в аеропорту Кишинева трьом російським членам місії БДІПЛ ОБСЄ відмовили у вʼїзді до Молдови.

У МЗС Росії такі дії вважають «грубим порушенням Кишиневом своїх міжнародних зобовʼязань».

А за день до цього, 6 листопада, прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Майя Санду, яка перемогла на виборах, «не є президентом своєї країни». Свої слова він пояснив тим, що більшість громадян Молдови начебто голосували не за неї.

На ці заяви зреагував прессекретар уряду Молдови Даніел Воде. На пресконференцію з журналістами він приніс дзеркало і, коментуючи заяви Кремля, запропонував російській владі подивитися на себе в дзеркало.

«Протягом багатьох років Росія активно втручалася і спрямовувала ресурси на дезінформацію і маніпуляцію громадською думкою в Молдові. Такі заяви лицемірні і є спробою дестабілізувати демократію в нашій країні на очах у всього світу», — заявив Воде.

Вибори в Молдові

Чинна президентка Майя Санду на виборах президента набрала 55,33% голосів. Її суперник, колишній генеральний прокурор Олександр Стояногло, якого підтримують проросійські опозиційні партії, — 44,67%. Перевага Санду над Стояногло становить 180 тисяч голосів.

Одночасно з президентськими виборами відбувся референдум про майбутнє країни в ЄС. У цілому громадяни підтримали євроінтеграцію, однак перевага була мінімальною — 50,35%. Голосів за було більше лише на 11 277 завдяки діаспорі. Після цього країна закріпила прагнення вступити до ЄС у Конституції.

Кишинів прагне приєднатися до ЄС до 2030 року. Країна розраховує на підтримку Заходу в боротьбі з російським втручанням. Мета Молдови стати частиною блоку до кінця десятиліття доволі амбітна. Країні доведеться подолати чимало викликів, зокрема корупцію в системі судочинства.

Під час другого туру президентських виборів 3 листопада Молдова попередила країни Євросоюзу, що Росія спробує перешкодити голосуванню емігрантів на виборчих дільницях за кордоном. Пізніше Кишинів почав розслідувати організоване підвезення виборців до дільниць у країні та за кордоном.

Проросійський політик уже очолював державу у 2016 році. Йдеться про Ігоря Додона, який у другому турі виборів залучився підтримкою 52% громадян. Майя Санду тоді набрала на 4% менше. У січні 2018 року Конституційний суд Молдови тимчасово припинив повноваження президента через відмову затвердити уряд.

У 2020 році Санду вдалося взяти реванш з майже 58% голосів. У травні 2022-го Генпрокуратура Молдови порушила щодо Додона кримінальну справу за підозрою в корупції.

Після 24 лютого 2022 року політик заявляв, начебто «всі сторони винні в конфлікті». На запитання, кому належать Донецька, Запорізька, Луганська та Херсонська області, експрезидент відповідав, що «за результатами мирних переговорів буде зрозуміло, де зупиниться війна».