На Тайвані проходять президентські та парламентські вибори. Чого чекати Україні

Сьогодні, 13 січня, на Тайвані розпочалися президентські та парламентські вибори. Їхні результати визначать відносини острова зі США і Китаєм на роки та вплинуть на регіональну безпеку. За підрахунками, битва за Тайвань обійдеться в 10% світового ВВП — це більше за збитки від пандемії COVID-19 і війни в Україні.

Про це пише Focus Taiwan.

За можливість створити уряд борються кілька місцевих партій. Найзапекліше змагання розгортається між двома найбільшими політсилами острова: Демократичною прогресивною партією (ДПП) та консервативною партією «Гоміндан», яка заснувала Республіку Китай після втечі у 1949-му на Тайвань від комуністів.

Чинна президентка Тайваню Цай Інвень, яка представляє нині правлячу Демократичну прогресивну партію, балотуватися на ці вибори вже не може — вона була президенткою максимальні два терміни, з 2016 року.

Президент — ключова фігура тайванської політичної системи, глава держави і головнокомандувач. Обирають президента (і віцепрезидента, що йде з ним у парі) прямим голосуванням в один тур, для перемоги потрібно набрати більшість голосів. На роль лідера країни є три основних кандидати:

• Лай Цінде — віцепрезидент Тайваню, представник Демократичної прогресивної партії, яка підтримує незалежність острова від Китаю і вважає його свободу запорукою безпеки;
• Хоу Юї — мер міста Нью-Тайбей, висуванець від опозиційної чинній владі Тайваню партії «Гоміндан», яка орієнтована на Китай та наполягає на відновленні контактів, співпраці та діалогу з КНР, а також на «тактиці стримування без провокацій»;
• Ке Веньчже — колишній мер міста Тайбей, висуванець від «третьої сили» — Тайванської народної партії, яка позиціонує себе як альтернативу традиційному багаторічному протистояню двох інших партій.

Під час предвиборчої кампанії Хоу Юї заявляв, що 13 січня тайванці прийдуть на вибори між миром і війною. Він упевнений, що запобігти повномасштабному вторгненню КНР може тільки активніша дипломатична й економічна взаємодія з Пекіном, і збирається розвивати її. Водночас Лай Цінде не бачить необхідності у формальному оголошенні незалежності від Китаю, адже «Тайвань уже є суверенною, незалежною країною під назвою Китайська Республіка». Ке Веньчже критикує позицію обох політичних опонентів і впевнений, що в разі своєї перемоги зможе знайти «золоту середину між мʼякістю «Гоміндана» до КНР і радикальністю Демократичної прогресивної партії».

Хто переможе на виборах 13 січня — поки що не ясно. На Тайвані 17 795 виборчих дільниць, які закрилися о 10:00 за київським часом. Наразі підрахували результати з понад половини дільниць — 9 214. Поки що вперед вирвався Лай Цінде з Демократичної прогресивної партії — у нього 2 570 331 (41,90%) голос. У Хоу Юї — 2 032 280 голосів (33,13%), а у Ке Веньчже — 1 532 497 (24,98%).

Що думає Китай

Напередодні виборів Китай посилював військову активність поблизу острова. Від початку року Пекін уже залучав до операцій навколо Тайваню майже 70 військових літаків і до 40 бойових кораблів, а також різко активізував використання повітряних куль, які щодня пролітають над островом. Їхнє призначення невідоме, оскільки тайванська ППО не намагається їх збивати чи приземлити в якийсь інший спосіб.

Правляча Комуністична партія Китаю розглядає Тайвань як частину своєї території. Пекін пообіцяв «воззʼєднати» острів з материковою частиною Китаю. Напруга довкола Тайваню помітно зросла у 2022 році. Президент Байден заявив, що США захищатимуть Тайвань у разі нападу Китаю.

20 грудня 2023 року NBC писало, що Сі Цзіньпін на саміті в Сан-Франциско прямо сказав Джо Байдену, що Китай планує приєднати Тайвань нібито мирним шляхом, а не силовим. Коли Байден попросив, щоб Китай поважав виборчий процес Тайваню, Сі відповів, що мир — це «все добре», але Китаю потрібно рухатися до врегулювання ситуації. У новорічному зверненні Сі Цзіньпін заявив, що «воззʼєднання» Китаю з Тайванем неминуче».

Як вибори на Тайвані вплинуть на Україну

Геополітична напруга в Східній Азії впливає на порядок денний США, а отже, і на реалії України. Насамперед ідеться про переорієнтацію фокусу уваги та ресурсів Вашингтону з Європи на інший регіон і про розподіл постачання озброєння США між кількома партнерами. Тобто в разі збройної агресії Китаю проти Тайваню США можуть стати на захист острова, а це ускладнить процес передачі допомоги Україні.