Підрив Каховської ГЕС — це екоцид. Але в міжнародному кримінальному праві такого злочину немає. Як тоді змусити росіян заплатити? — Є кілька варіантів, але всі вони непрості

У ніч проти 6 червня 2023 року росія підірвала Каховську гідроелектростанцію. Це найбільша екологічна катастрофа в Україні з часів вибуху Чорнобильської АЕС. Екологи говорять про масову загибель флори та фауни. Нижче греблі — через підтоплення, вище — через схід води з Каховського водосховища. Міста, які раніше брали звідти воду, уже майже місяць не мають постійного джерела води. Міністерство економіки та Київська школа економіки підрахували можливі збитки — $2 мільярди, три чверті з яких — це саме шкода довкіллю. Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна добиватиметься, аби росія понесла відповідальність за екоцид. Для цього вже створили експертну групу, яка фіксує збитки для майбутніх компенсацій, а Офіс генпрокурора встановлює винних у катастрофі. Ідеться не лише про безпосередніх виконавців, які заклали вибухівку, але й про військове і політичне керівництво росії. Головна проблема в перспективі — у міжнародному праві ще не було розслідувань, судів і вироків щодо екоциду. В Україні таких справ уже кілька, повʼязані вони не лише з Каховською ГЕС. Кореспондентка «Бабеля» і юристка Оксана Коваленко поговорила з експерткою і дослідницею Женевської академії міжнародного гуманітарного права і прав людини Наталією Хендель та радником Генерального прокурора Максимом Поповим. Вони пояснили, що таке екоцид і як Україна може добитися справедливості, компенсацій та покарати росію в суді.

Що таке екоцид та його перші приклади

Заради перемог у війнах люди нищили природу з античних часів. У IV ст. до н. е. один із «семи мудреців» Стародавньої Греції Солон при облозі міста Кірра отруїв річку і залишив противників без води. Під час Першої світової війни німецькі війська активно використовували хімічну зброю ― вона вбивала не лише солдатів, але й довкілля. У роки Другої світової ті ж німці потягами вивозили з України чорнозем.

Сам термін «екоцид» виник під час війни у Вʼєтнамі. Тоді вʼєтнамські військові ефективно використовували джунглі, щоб маскувати свої табори й маршрути. Для американців, які вели розвідку з повітря, це стало проблемою. Щоб знищити мільйони гектарів лісу, вони використали гербіциди.

Також у Вʼєтнамі американці провели операцію «Попай». Вони розпилювали йодид срібла у хмарах, штучно створюючи дощі на маршрутах вʼєтнамців, щоб уповільнити їхній рух. У підсумку майже половина орних земель стала непридатною для землеробства, з вини американців зникли 2 мільйони гектарів лісів і 70% біологічних видів. У ґрунті досі залишаються отруйні речовини, особливо біля колишніх авіабаз США.

У 1970 році американський спеціаліст із біоетики Артур Гальстон запропонував термін «екоцид». А в 1972 році це слово вперше пролунало в ООН ― у промові премʼєр-міністра Швеції Улофа Пальме про наслідки війни у Вʼєтнамі.

Як цей злочин кваліфікують у світі

У міжнародному кримінальному праві такого терміну поки що немає. Однак деякі юристи-міжнародники, серед них Філіп Сендс, активно працюють, щоб екоцид визнали міжнародним злочином.

В українському законодавстві такий термін є ― це «масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів та інші дії, які можуть призвести до екологічної катастрофи». Так само екоцид вважається злочином у більшості колишніх радянських республік, у Франції, Еквадорі та Вʼєтнамі. В СРСР такої статті не було, але Наталія Хендель зазначає, що на пострадянські країни вплинула Чорнобильська катастрофа, тому в їхніх кримінальних кодексах вона зʼявилася.

Які справи про екоцид розслідує Україна

За словами радника генпрокурора Максима Попова, зараз у Спеціалізованій екологічній прокуратурі 14 таких кримінальних справ проти росіян. Умовно їх можна розділити на чотири групи.

Атаки на нафтосховища. Ідеться про всі наслідки від влучань російських ракет по нафтобазах ― забруднені повітря, ґрунтові води, озера і річки. За словами Попова, щоб очистити землю від шкідливих речовин, іноді потрібно знімати шари ґрунту.

Загибель дельфінів. Навесні та влітку 2022 року лише в Тузловських лиманах загинули до 5 тисяч дельфінів. Восени 2022 року експерти провели розтини, взяли зразки головного мозку та внутрішнього вуха дельфінів і відправили їх на дослідження в Італію і Німеччину. Результатів досі немає, зазвичай такі експертизи тривають довго, але вчені вважають, що дельфіни загинули через радіолокаційні системи російських підводних човнів. Їхні сонари та вибухи призводять до того, що дельфіни глухнуть, гинуть від акустичних травм і викидаються на берег.

Загроза обʼєктам атомної енергетики. Ідеться про раніше окуповану і звільнену Чорнобильську АЕС та про Запорізьку АЕС, яка досі перебуває під контролем росіян. За словами Попова, у таких серйозних випадках відповідальність за екоцид може наступати навіть тоді, коли наслідків для довкілля ще немає, але дії вже можуть призвести до екологічної катастрофи. «Саме це країна-агресор зараз робить з обʼєктами атомної енергетики, і ми кваліфікуємо це як екоцид», ― пояснює Попов.

Ще одна справа ― обстріли росіянами Інституту ядерних досліджень у Харкові. Там у сховищі зберігають ядерний матеріал для досліджень. Територію інституту росіяни обстрілювали близько ста разів, але у сховище не влучили.

Підрив Каховської греблі. Офіс Генпрокурора порушив справу не тільки за екоцид, але й за порушення законів ведення війни ― Женевські конвенції забороняють атаки на дамби, греблі, атомні електростанції, навіть якщо це військові обʼєкти.

Кого можуть судити за екоцид і хто буде це робити

Україна може судити безпосередніх підривників каховської ГЕС і людей, які запускали ракети по нафтобазах. Для цього правоохоронцям треба зібрати докази та встановити виконавців. В ідеалі треба заарештувати підозрюваних, але такі процеси можуть бути й заочними.

Міжнародний кримінальний суд розслідувати екоцид не може, проте в нього є інші можливості. Зараз існує рух міжнародних юристів, які намагаються внести екоцид до Римського статуту пʼятим міжнародним злочином ― поки що безуспішно. Однак у статуті в контексті воєнних злочинів згадується шкода природному середовищу. Тому МКС може розглядати підрив Каховської ГЕС як воєнний злочин.

Саме цим шляхом пішов український Офіс генпрокурора. За кілька днів після підриву ГЕС генпрокурор Андрій Костін разом із представниками Офісу прокурора МКС виїхали на місце катастрофи.

«Україна в особі Офісу генпрокурора відкрита і готова надати доступ до місця події представникам Міжнародного кримінального суду, надати докази, які ми зберемо в межах нашого національного розслідування», ― каже Попов. Чи розпочне МКС розслідування ― стане ясно згодом.

Чи може Україна звернутися до Міжнародного суду ООН

За словами Наталії Хендель, є кілька випадків, коли можна це робити. Перший ― якщо держави домовилися, що у разі спорів їх «миритиме» суд ООН. Наприклад, як було у спорі між Україною та Румунією щодо делімітації континентального шельфу. Суд ООН, до якого звернулися обидві країни, тоді знайшов компроміс. Цього разу такий сценарій малоймовірний через позицію росіян.

Ще один варіант — коли держави не укладали між собою договорів з цього приводу, але підписали одну й ту саму міжнародну конвенцію, яка передбачає, що спори будуть розглядати в конкретному суді або арбітражі. Є кілька конвенцій у сфері екології, які ратифікували і росія, і Україна, а спори щодо них має розглядати Міжнародний суд ООН. Тобто Україна може звернутися до суду, бо росія порушила свої зобовʼязання. Цим шляхом Україна вже йде в Міжнародному суді ООН, де доводить порушення росією двох не повʼязаних з екологією конвенцій ― про боротьбу з фінансуванням тероризму і про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, а також має спір з росією щодо Конвенції про запобігання геноциду.

Третій випадок ― Україна може ініціювати запит міжнародної організації або Генасамблеї ООН до Міжнародного суду ООН з проханням надати консультативний висновок щодо норм конвенції. Але це не буде розглядом справи по суті, лише офіційним тлумаченням, яке можна використати потім, щоб притягнути росію до відповідальності.

Чи розглядали міжнародні суди такі злочини раніше

Схожих злочинів Міжнародний кримінальний суд ще не розслідував. Але екології в контексті воєнних злочинів вже торкався. Ідеться про справу експрезидента Судану Омара аль Башира, якого судять за геноцид у Дарфурі. Одне зі звинувачень на його адресу ― навмисне забруднення його військовими колодязів і водяних помп, які були єдиними джерелами води для населення Дарфуру.

У Міжнародному суді ООН є прецеденти екологічних конфліктів між державами. У 2010 році Коста-Рика та Нікарагуа посварилися через спільний кордон по річці Сан-Хуан. Міжнародний суд ООН визнав, що Нікарагуа, яка хотіла будувати на річці канал, порушила суверенітет Коста-Рики та має компенсувати матеріальні збитки. Хоча компенсація вийшла невеликою ― присудили $379 тисяч, а Коста-Рика вимагала $6,7 мільйона.

Ще в суді ООН була справа про суперечку між Демократичною Республікою Конго й Угандою, вона стосувалась війни та окупації. Під час Другої конголезької війни Уганда окупувала східні регіони Конго. У 2022 році Міжнародний суд ООН зобовʼязав Уганду виплатити $325 мільйонів компенсацій, з яких $60 мільйонів ― за шкоду, завдану природним ресурсам. Ішлося про те, що Уганда несла повну відповідальність за захоплені території. Росії як країни-окупанта це правило теж стосується.

Чи є ще якісь суди, куди може піти Україна

Так. Наприклад, Європейський суд з прав людини. З осені 2022 року там є позов «Укргідроенерго проти росії». Україна вимагає компенсувати збитки за зруйновану гідротехнічну інфраструктуру. Після підриву Каховської ГЕС «Укргідроенерго» повідомила ЄСПЛ про це і попросила розглянути позов швидше, допоки росіяни не підірвали ще щось.

Злочини екоциду розслідують довго, бо потрібні докази й експертизи. Щоб ми весь цей час стежили за розвитком подій, підтримайте «Бабель»: у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: paypal@babel.ua