Росіяни влаштували в Угорщині шпигунське кубло під виглядом банку. Акціонери не можуть забрати гроші, безпека Європи під загрозою, а Будапешту, здається, так нормально. За матеріалом BalkanInsight

У 1970-х роках Радянський Союз заснував Раду економічної взаємодопомоги. Вона обʼєднувала країни соцтабору і мала сприяти взаємодопомозі та інтеграції торгівлі. Після розпаду СРСР організація занепала, а за два десятиліття перетворилася на Міжнародний інвестиційний банк (МІБ) під керівництвом росії. Про нього говорять як про шпигунське кубло, а Будапешт дозволив йому збудувати штаб-квартиру в самісінькому центрі столиці. У лютому стався масштабний витік даних із банку, і документи свідчать, що в нього великі проблеми саме через звʼязки з росією. Угорщина залишилася єдиним великим європейським акціонером банку, і це розхитує і без того слабку позицію країни, яка намагається балансувати між рф з одного боку та ЄС і НАТО з іншого. Однак Будапешт не поспішає позбутися МІБ. Переказуємо матеріал BalkanInsight.

Сімнадцятого лютого банк заявив про хакерську атаку, внаслідок якої від посадовців Міжнародного інвестиційного банку розіслали фейкові листи. У відповідь на запити журналістів 25 лютого Гергель Гуляш, керівник апарату премʼєр міністра Віктора Орбана, сказав, що банк у дуже складній ситуації та невідомо, чи можна його врятувати. За два дні, 27 лютого, угорське інформагентство Hvg.hu з посиланням на внутрішні документи банку повідомило, що в середині грудня один з керівників попереджав інших про можливе банкрутство найближчим часом. Дефіцит у першому кварталі року був настільки серйозним, що його не перекрив би навіть продаж кредитного портфелю.

Документи з витоку свідчать, що банк уже попросив про допомогу. Міністр економічного розвитку Угорщини, який входить до правління МІБ, лобіював міністра фінансів Бельгії на розмороження активів банку. Їх бельгійська фінансова компанія Euroclear заморозила після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Та Бельгія відмовила, бо вважається, що члени правління банку повʼязані з урядом росії, тож на них діють європейські санкції.

МІБ наполягає, що витік інформації — фейк. Але є й факт: майже відразу після повномасштабного вторгнення росії в Україну в банку почалися проблеми, і це добре задокументовано.

«Російський шпигунський банк» — так МІБ часто називають у західних медіа. Він повʼязаний з колишніми та теперішніми розвідниками. Зокрема, правління банку очолює Микола Косов, син радянської шпигунки Олени Косової.

МІБ створили на початку 1970-х як радянську Раду економічної взаємодопомоги. Вона мала сприяти торгівлі та розвитку. Після 1990-го банк на два десятиліття впав у сплячку, а у 2010-х його реанімував путін. Можливо, тоді, коли Кіпр перестав бути надійним місцем, де росіяни могли ховати гроші.

Статутний капітал МІБ — €2 мільярди, що небагато для банку. Але його активи не перевіряються, і скільки грошей він насправді обробляє — невідомо. «Він працює з готівкою, а отже, може відмивати гроші у великих масштабах, — каже Андраш Рац, експерт з росії та непостійний член Німецької ради з міжнародних відносин. — Штаб-квартира банку в Угорщині має дуже широкий імунітет. Вона може запрошувати необмежену кількість людей, і вони можуть вільно пересуватися Шенгенською зоною».

Коли росія почала повномасштабне вторгнення, ЄС заморозив активи МІБ, а рейтингові агентства Fitch і Moody’s знизили його рейтинг до «сміттєвого» рівня. Чехія, Словаччина, Румунія та Болгарія оголосили, що виходять з банку, з країн ЄС у ньому залишилася Угорщина. Тепер найбільшим акціонером МІБ є росія — вона має 45,5%. Угорщина тримає 25,2%, ще 5% контролюють Куба, Монголія та Вʼєтнам. Цього року, коли Румунія та Болгарія покинуть банк, росія може стати його мажоритарним акціонером. МІБ вважатиметься російським і потрапить під санкції Євросоюзу.

У січні 2023 року, після зборів правління, банк повідомив, що домовився з росією про зниження її частки в капіталі. Тобто частки інших країн-учасниць збільшаться, а нові держави зможуть приєднатися до МІБ.

Виглядало б логічним, якби доєдналася Сербія. У 2021 році уряд країни підписав із банком меморандум, щоб стати його акціонером. Та про купівлю акцій нічого невідомо. BalkanInsight запитав про це у МІБ та сербського уряду, але відповіді не отримав. Інсайдер, близький до уряду, сказав виданню, що Белград не поспішає приєднуватися до банку, щоб не відштовхнути європейські країни під час переговорів із Косовим. Членство в МІБ зашкодить репутації Сербії.

Однак, як каже Рац, навіть якби Сербія стала акціонером банку, це б його не врятувало. Країна не має коштів, щоб купити достатню кількість акцій, а також не є членом ЄС, тому не посилить присутності МІБ у Євросоюзі.

Угорщина могла б збільшити свій пакет акцій. Та Міністерство фінансів країни не коментує цього публічно. Бюджет Угорщини в поганому стані, а чиновники розуміють, що вкладати гроші в МІБ небезпечно. Коментарі Гульяша можна сприймати як спосіб для уряду відгородитися від долі банку. Хоча невідомо, що чекає на €200 мільйонів, які Угорщина вже в нього вклала.

Країни, що вже вийшли з банку, готуються прощатися зі своїми грішми. Документи з витоку свідчать, що керівництво банку не збиралося віддавати їх чотирьом членам Євросоюзу, які покинули установу. Міністерство фінансів Словаччини повідомило про проблеми з поверненням коштів — це може тривати до 10 років. Чеський Мінфін каже, що МІБ ставиться до нього вороже, і не виключає, що може звернутися до суду. Рац згадує про Польщу, яка вийшла з банку після переходу до демократії, — вона не отримала жодної копійки. «У нормативних актах банку просто немає гарантії окупності», — каже він.

Уряд Угорщини за першого головування Орбана виходив з МІБ через «брак прозорості». Це сталося 2000 року. Чому 2015-го він повернувся — невідомо. У 2018 році Орбан дозволив побудувати нову штаб-квартиру банку в Будапешті. Спочатку росіяни хотіли звести її навпроти посольства США. Вашингтон був дуже проти, й угорський уряд запропонував банку будівлю на іншому березі Дунаю.

Керівництво МІБ рішуче заперечує чутки про шпигунство банку. Косов навіть коментував це на пресконференції в Будапешті у 2019 році. «У банку немає шпигунів, — казав він. — Нас тут 110, ми всі одне одного добре знаємо. У банку представлені девʼять націй. Тут немає шпигунів — ані російських, ані з інших країн».

Угорщина впускала шпигунів за програмою «золотих віз», нагадує Агнеш Вадаї, депутатка і заступниця голови опозиційної партії «Демократична коаліція». Цілком можливо, що під егідою МІБ створили новий шпигунський центр. Російські працівники МІБ мають дипломатичний імунітет. Вони вільно їздять не лише Угорщиною, але й Євросоюзом.

Дозвіл розмістити штаб-квартиру МІБ у Будапешті зашкодив репутації Угорщини серед партнерів по ЄС та НАТО. Імідж країни як центру російського шпигунства в Європі посилюється. А тепер і гроші можуть пропасти.

Позбутися банку непросто, навіть якби на це була політична воля. Угорщина схвалила закон про МІБ, за яким країна не має влади над банком. Над ним не можна здійснювати будь-який нагляд чи контроль, він не має застосовувати стандарти бухгалтерського обліку, а його власність й активи мають імунітет від будь-яких судових процесів. Приміщення теж захищене: закон забороняє угорській владі заходити туди для виконання службових обовʼязків.

Виглядає так, що позбутися МІБ угорці зможуть лише тоді, коли росіяни самі вирішать піти. Та Вадаї каже, що все простіше: угоду про штаб-квартиру міг би скасувати закон, який парламент може ухвалити за день. Однак, схоже, верхівка правлячої партії «Фідес» має власний інтерес у тому, щоб підтримувати банк.

Ми не підозрілий банк. Вкладайтеся в якісну журналістику — підтримайте «Бабель»:🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: paypal@babel.ua