Рік тому провідні медіа світу зробили свої прогнози стосовно планів Кремля на Україну. Хто передбачив війну, а хто переоцінив російську армію і народ — підбиваємо підсумки

Повномасштабне вторгнення росіян в Україну 24 лютого 2022 року не стало цілковитою несподіванкою. Про таку ймовірність попереджали західні політики, розвідки та журналісти. Протягом січня та лютого 2022 року найбільші медіа світу публікували свою аналітику та намагалися передбачити — нападе чи не нападе? А якщо нападе, то як це буде відбуватися? «Бабель» перечитав аналітичні тексти та колонки різних видань, які виходили на початку 2022 року, та розповідає, кому з них вдалося передбачити плани Кремля та в чому саме, а чиї прогнози виявилися сміттям.

Vox: «Чи може Росія відступити в Україні?», 22 січня 2022 року

Оглядачка Vox Джен Кірбі за місяць до початку вторгнення виходила з того, що вторгнення в Україну вкрай імовірне. І розмірковувала над можливостями врегулювати ситуацію дипломатично. У січні 2022 року заступниця держсекретаря США Ентоні Блінкена Венді Шерман зустрічалася з російськими дипломатами в Женеві. Шерман відома як досвідчений дипломат, яку посилають на складні важливі перемовини, але тоді вони не дали ніякого результату. Росія продовжувала наполягати на своїх вимогах — нейтральний статус України, виведення значної частини військ НАТО зі Східної та Центральної Європи.

Кірбі писала, що росія багато років намагалася відвернути Україну від ЄС та НАТО погрозами, економічними важелями, дестабілізацією взагалі, але цей план провалився, тому Кремль, скоріше за все, застосує силу.

Утім, вона вважала, що володимир путін сам заганяє себе в пастку, відмовляючись від предметних дипломатичних перемовин та поступок.

Al Jazeera: «Ні, Росія не вторгатиметься в Україну», 9 лютого 2022 року

Політичний аналітик Гарун Їлмаз вважав, що вторгнення росіян в Україну точно не буде. Його аргумент був простим — режим путіна раніше ніколи не починав великих війн. Грузію у 2008 році росіяни завойовувати не стали, хоча мали таку можливість, обмежились демонстрацією сили. У Сирії росіяни також виконували конкретні точкові задачі, та й в Україні у 2014 році обмежилися швидкою спецоперацією в Криму та локальною війною на Донбасі через проксі-сили.

Їлмаз робив висновок, що агресивні дії путіна завжди економічно ефективні та продумані з точки зору ризиків та чіткого розуміння ситуації. І зрештою головним питанням для Кремля буде питання рентабельності, а широкомасштабне вторгнення — це невигідно.

Гарун Їлмаз помилився в усіх своїх тезах.

The Infographics Show: «Що насправді станеться, якщо Росія вторгнеться в Україну», 10 лютого 2022 року

YouТube-канал The Infographics Show, яким керує словенський програміст та дизайнер Андрей Престон, відомий як Слончек, випустив 21-хвилинне відео про те, як може розвиватися російське вторгнення в Україну.

Автори відео передбачили перший етап вторгнення доволі точно — тактику ЗСУ, важливість протитанкової зброї, проблеми росіян з логістикою та військово-морськими операціями, перехід до ядерного шантажу. Хоча команда Слончека дещо переоцінила російську армію.

Bloomberg: «Якщо Росія вторгнеться в Україну, США точно програють», 11 лютого 2022 року

Колумніст та експерт з міжнародної політики Гел Брандс в цілому схилявся до того, що вторгнення буде. Він виходив з того, що путін цілком може вважати, що економічні та політичні витрати у разі вторгнення будуть меншими, аніж якщо Україна поступово дрейфуватиме на Захід, приєднавшись до ЄС і НАТО. Брандс побачив і готовність Заходу допомагати Україні усіма засобами, активну участь США та негайні масштабні санкції.

Але автор вважав, що такий сценарій стане руйнівним для самих США та Заходу. Тому що, на його думку, росія має серйозні важелі впливу — кібератаки, енергетичний шантаж, агресивне втручання у вибори та внутрішню політику різних країн. Через рік після вторгнення можна сказати, що все поки що набагато краще. Масштабних і успішних кібератак не було, енергетичний шантаж провалився, а вплив росії на інші країни виявився не таким вже й серйозним. Спроби дестабілізації поки призвели лише до того, що по всьому світу ловлять російських шпигунів та агентів впливу.

The Hill: «Якщо Росія вторгнеться в Україну, що буде далі?», 13 лютого 2022 року

Директор Центру розвідки та глобальних відносин Майка Роджерса Джошуа Гумінскі розмірковував над тим, до чого може звестися протистояння Заходу та росії на фоні вторгнення. Він передбачив ключові санкції — проти російських банків, оборонної промисловості та технологічних компаній.

Росія, на думку Гумінскі, відповість газовим шантажем, і автор вважав це серйозною економічною зброєю. Кремль і справді спробував розіграти цю карту, але через рік після вторгнення вже зрозуміло, що цей план провалився. Європа успішно відмовляється від російських енергоносіїв, і навіть Німеччина, яка купувала багато газу, вже від них майже не залежить.

Ще одна загроза, яку бачив Гумінскі в лютому 2022 року — російські кібератаки проти України та Заходу. Він спирався на попередження ФБР про активність росії у цій сфері та прогнозував, що Кремль спробує розпочати масштабні хакерські атаки проти США. За рік цього так і не сталося, навіть якщо такі спроби російських хакерів були, їх успішно відбили.

The Spectator: «Що насправді станеться, якщо Росія вторгнеться в Україну?», 14 лютого 2022 року

Прогнози професора політичних наук з Університету Чикаго Чарльза Ліпсона, які він зробив для видання The Spectator, переважно справдилися. Ліпсон писав, що Захід одразу введе санкції, які відріжуть росію від західних ринків та інвестицій. І вона буде змушена продавати газ у Китай за пів ціни. Так і сталося — Європа відмовляється від російського газу. Китай його купує, але за дуже низькими цінами. Також він вважав, що через «газову війну» ціни на газ злетять до рекордних показників. Улітку 2022 року це і справді сталося, але зараз ціни вже впали до звичних.

Ліпсон передбачив поведінку Німеччини, написавши, що Олаф Шольц буде мовчати до останнього і не захоче давати Україні летальну зброю. Але у США достатньо важелів впливу, щоб розірвати звʼязки Заходу, зокрема Німеччини, з росією у разі вторгнення. Втім, на думку Ліпсона, Німеччина все одно уникатиме самостійних рішень і буде озиратися на дії партнерів. Це саме те, що й відбувається, наприклад, з поставками Україні танків. Загалом автор прогнозував, що вторгнення лише посилить НАТО, до якого захочуть приєднатися Швеція та Фінляндія.

Ліпсон припустився лише двох великих помилок. Він писав, що російська армія, скоріше за все, швидко переможе українську. А проблеми в окупантів почнуться вже потім, коли після встановлення маріонеткового режиму почне діяти масовий рух опору. А ще він сподівався, що численні мішки з трупами можуть змінити думку російського суспільства.

Foreign Affairs: «А якщо Росія переможе? Україна, контрольована Кремлем, змінить Європу», 18 лютого 2022 року

Ліана Фікс та Майкл Кіммейдж були впевнені у воєнній перемозі росіян. «Росія може випатрати Україну на полі бою», — писали вони за тиждень до вторгнення. Як приклад вони наводили дії росії в Сирії, де завдяки допомозі російських військ втримався режим Башара Асада.

Автори описували, як перемога росії в Україні змінить баланс сил у світі. Політичні та економічні, невійськові інституції відійдуть на другий план, НАТО буде змушене замислитися над захистом своїх членів, країни збільшать видатки на оборону. Китай і Туреччина будуть змушені вирішувати, на чиєму вони боці.

Утім, одна цікава думка, яка не втратила актуальності за рік війни, в тексті є. Фікс та Кіммейдж писали, що перемога росії в Україні — це не тільки захоплення Києва та встановлення свого режиму. Росії вигідна будь-яка дестабілізація або криза. У тому числі й гіпотетичне розділення України, відчуження захоплених територій, знищення економіки та інфраструктури, внутрішня українська політична криза. Автори помилились в очікуваннях, але перемога України і зараз можлива лише за умови нищівної поразки росії на окупованих територіях.

The Guardian: «Аналіз: Що буде, якщо росія почне вторгнення?», 19 лютого 2022 року

Політичний оглядач The Guardian Саймон Тісдалл за кілька днів до вторгнення відповів на основні запитання про його можливі наслідки. Він стверджував, що росія почне вторгнення з Криму, сходу та півночі, а її головна ціль — капітуляція українського уряду в Києві та «нейтралізація» його обраних лідерів. Тісдалл очікував, що в разі перемоги путін поставить на чолі Києва промосковських політиків і фізично усуне опонентів. Інші цілі росії — Маріуполь, Одеса та сухопутний шлях до Криму.

Перспективи ЗСУ — оптимістичні, автор стверджував, що українську армію не перемогти так просто, як багато хто вважає. Крім того, до опору долучаться цивільні. А захід не буде втручатися напряму, але буде давати зброю, введе санкції та заморозить «Північний потік — 2». З боку російської армії Тісдалл очікував звірств та можливого застосування хімічної зброї.

Не вгадав він лише одне — думав, що у разі затягування війни російська громадська думка може обернутися проти путіна. За цілий рік цього не сталося.

The Economist: «Незалежно від того, вторгнеться путін в Україну чи відступить, він нашкодить Росії», 19 лютого 2022 року

Редакційна стаття The Economist, опублікована в журналі за кілька днів до вторгнення, виходила з того, що путін вже програв за багатьма напрямками. Хоча на той момент його становище виглядало тактичною перемогою — путін опинився в центрі уваги всього світу, довівши, що росія знову має значення, дестабілізував Україну, мав шанси домогтися поступок від НАТО. А всередині росії — відвернув увагу від економічних труднощів та репресій щодо опозиціонерів.

Але, писав The Economist, це лише ілюзія перемоги. Насправді агресивний шантаж від росії призвів до консолідації Заходу на чолі з Джо Байденом, який не забув, що Кремль втручався у вибори президента США. Питання оборони та безпеки повернулося на перший план в Європі. Погрози запевнили українців у тому, що їхнє майбутнє — із Заходом, а не з росією.

Найбільшою поразкою путіна ще до вторгнення The Economist вважав економічну ситуацію. Путін багато років будував закриту економіку-фортецю і виводив з росії іноземний капітал. Але в сучасному світі це неможливо, росія залишається залежною від західної та китайської економік і вразливою для санкцій. Тому, якщо Захід відмовиться від співпраці з росією, їй доведеться надягти на себе китайське ярмо.

В результаті путін отримає консолідований Захід, війну в Україні, яка буде ще довго потребувати ресурсів та людей, і стане вигнанцем. Так і сталося.

Ми не даємо прогнозів на майбутнє, але віримо в перемогу і в ЗСУ. Підтримайте «Бабель»: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: paypal@babel.ua.