Тексти

Російські шпигуни прикидаються бразильцями і вивчають Арктику, щоб збирати в Європі секретні дані та передавати в Кремль. Але це не працює, їх усе одно ловлять — за матеріалами The Washington Post

Автори:
Тетяна Логвиненко, Євген Спірін
Дата:

Катерина Бандус / «Бабель»

Росія мала мережу шпигунів у Європі ще до Холодної війни. Останніми роками Кремль посилював свій вплив ― люди проникали в посольства та дипломатичні установи, агенти їздили труїти колишніх російських опозиціонерів-емігрантів, а в деяких країнах шпигуни навіть намагалися підштовхувати частину суспільства до зміни влади. Але все змінив останній рік ― після повномасштабного вторгнення росії в Україну російських агентів почали затримувати в Німеччині, Норвегії, Австрії та інших країнах. З російських посольств видворили понад 400 підозрюваних. Агенти використовували бразильські паспорти, влаштовувалися в наукові інститути й міжнародні суди, навіть вивчали проблеми безпеки в Арктиці. Останню таку операцію провели спільно з ФБР у Мюнхені. Там затримали агента Артура Еллера, який передавав Кремлю надсекретні документи. «Бабель» переказує великий текст The Washington Post про те, чому і як посипалась російська шпигунська мережа.

Двадцять першого січня в аеропорту Мюнхену заарештували Артура Еллера. Його звинуватили в державній зраді: він допомагав росії завербувати «крота» у верхівці німецької розвідки та керувати ним. У літаку з Маямі разом із Еллером летів агент ФБР. Він мав стежити за підозрюваним і переконатися, що німецька влада взяла його під варту.

Арешт Еллера — частина великої операції проти шпигунської мережі росіян. Протягом останнього року, з початку повномасштабного вторгнення, західні уряди збільшували поставки зброї в Україну та посилювали економічні санкції проти Москви. Одночасно з цим спецслужби США та Європи вели цю кампанію, що стала найбільшою з часів Холодної війни. До того людей, що, імовірно, були російськими агентами, затримували в Нідерландах, Норвегії, Швеції, Австрії, Польщі та Словенії. Все це сталося після того, як з російських посольств по всій Європі за рік видворили понад 400 підозрюваних у шпигунстві.

Кампанія заскочила росію зненацька. Країна більше не могла так ефективно влаштовувати операції впливу в Європі, як і контактувати з інформаторами та отримувати дані — зокрема й про те, до якої межі Захід готовий озброювати Україну.

Росія намагалася врятувати становище: посилила кібершпигунство, шукала нових агентів серед біженців, навіть намагалася відправляти шпигунів, яких висилали з однієї європейської столиці, до іншої. Та жодна з відомих спроб успіху не мала.

Двадцять першого листопада 2022 року, за місяць до арешту Артура Еллера, німецька влада взяла під варту 52-річного Карстена Лінке. Він керував у BND підрозділом, що відповідав за внутрішню безпеку, тож мав доступ до особових справ співробітників. До того Лінке багато років працював у Баварії в установі, що займалася технічною стороною операцій зі збору даних у глобальних інформаційних мережах. Разом із дружньою західною спецслужбою, яку BND відмовилася називати, німецькі розвідники зʼясували, що Кремль отримав їхні секретні документи. Так почалося полювання на «кротів», у центрі якого швидко опинився Лінке.

Слідчі перевірили і його звʼязки з Еллером, що жив у тому самому регіоні Баварії, де Лінке працював більшу частину своєї карʼєри. Еллер часто подорожував по роботі: тільки за минулий рік він їздив у відрядження 110 разів, значна їх частина була до Москви. Його швидко почали вважати можливим співучасником змови.

У грудні 2022-го Еллер приїхав у справах до Німеччини з Флориди, де гостював разом із донькою та дружиною. Коли Лінке заарештували, Еллерові подзвонили з ФСБ, попередили про небезпеку і кликали до Москви. Та він полетів назад до Флориди святкувати Різдво. Там за ним почали стежити агенти ФБР, які знали про роботу своїх німецьких колег.

У січні, коли Еллер збирався сідати на літак до Мюнхену, агенти ФБР перехопили його. Він погодився поговорити, зізнався, що повʼязаний з BND і що перевіз до Москви їхні секретні документи й повернувся з конвертами, де, на його думку, були великі суми для Лінке. Еллер також повідомив, що спілкувався з офіцерами ФСБ. Доказів його серйозних злочинів у Америці не побачили і вирішили повернути до Німеччини, де звинувачення були потужніші. Тож 21 січня в Мюнхені на Еллера вже чекали.

Росія не тільки вербує агентів серед іноземців, але й відправляє своїх шпигунів на Захід. Серед них є так звані нелегали. Якщо деякі шпигуни їдуть за кордон як дипломати під захистом, то у випадках з «нелегалами» звʼязки з росією приховують. Один з популярних напрямків для прикриття — Бразилія.

Минулого року в аеропорту «Схіпхол» в Амстердамі затримали пасажира з бразильським паспортом, що нібито мав стати інтерном у Міжнародному кримінальному суді. Насправді це був російський офіцер Сергій Черкасов. Його понад десять років тому відправило за кордон Головне розвідувальне управління рф. Він жив у Бразилії з підробленими документами на імʼя Віктора Мюллера Ферейри, а перш ніж отримати запрошення стати інтерном у МКС, здобув ступені в дублінському «Триніті-коледжі» та вашингтонському Університеті Джонса Гопкінса. Нідерланди повернули Черкасова-Феррейру до Бразилії. Зараз він відбуває покарання за звинуваченнями, серед яких шахрайство з документами. Росія заперечила, що Черкасов є її шпигуном, але просила його видати, бо буцімто розшукує як наркозлочинця.

Бразильский паспорт мав іще один підозрюваний у шпигунстві. Його в жовтні минулого року заарештували в Норвегії. Чоловік стверджував, що він бразильський дослідник, займається питаннями безпеки в Арктиці в одному з університетів на півночі країни. Це відкривало йому доступ до європейських експертів та офіційних осіб. Норвезька влада каже, що насправді його імʼя Михайло Мікушин, він нелегал з росії, який жив за кордоном і роками розробляв складне прикриття, щоб виконувати завдання ГРУ.

Викриттів так багато й вони відбуваються так швидко, тому що європейські спецслужби почали працювати тісніше. Ще одна причина — війна в Україні. Спецслужби утримують росіян від того, щоб заповнювати шпигунами європейські посольства. Велика Британія з 2018 року відхилила понад 100 заявок на дипломатичні візи від росіян. Через такий тиск російські спецслужби змушені приймати рішення, на які не зважилися б раніше. А отже, агенти більше ризикують і їх частіше викривають. Розвідка США теж прагне скористатися слабкістю Москви. ЦРУ та ФБР передають розвідувальні дані спецслужбам по всій Європі, і це допомагає позбуватися російської агентури.

Та Кремль і далі втручається у справи Європи. Його хакери нещодавно влаштували в Литві хвилю онлайн-операцій проти біженців з України. Місцевим установам, некомерційним організаціям та навіть готелям від імені литовської міграційної служби надіслали листи з проханням повідомити імена й адреси знайомих українців. Відомство після того запевняло українців, що не стежить за ними.

Потім буцімто від українського посольства розіслали листи, що Литва допомагає шукати чоловіків призовного віку, аби відправити їх служити. Служба безпеки країни заявила, що атаку здійснив невідомий «російський кібердіяч». Дані про людей, що мусили переїхати, можна використати, щоб переслідувати їх або шантажувати родичів, які залишилися на окупованих територіях. Але високопоставлений литовський чиновник каже, що, найімовірніше, мета була іншою: посіяти недовіру між переселенцями й місцевою владою, а ще змусити українців не почуватися в безпеці.

Прикриття у нас немає і своїх намірів ми не приховуємо — хочемо, щоб ви читали якісні й цікаві тексти. Підтримайте «Бабель»: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: paypal@babel.ua.