Тексти

Щоб ховатися від обстрілів, ізраїльтяни будують у своїх квартирах мамади — кімнати з армованими бетонними стінами. Розповідаємо, чому вони зручні для Ізраїлю та чи підійдуть Україні

Автори:
Дмитро Раєвський, Тетяна Логвиненко
Дата:

Adam Reynolds / Edition Lammerhuber

Двадцять девʼятого липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт № 7398. Тепер будь-яке нове житло в Україні мають проєктувати з власним бомбосховищем або зі швидким доступом до найближчого укриття. Те саме стосується і містобудування в принципі — будь-які проєкти на рівні міст та регіонів мають містити розділ про заходи цивільного захисту. Тепер укриття має бути у будь-якій будівлі, в якій від 50 людей перебувають постійно, або 100 людей — тимчасово. Повного переліку варіантів укриттів забудовники поки не мають. Зокрема, це можуть бути укріплені сховища в підвалах або в підземних паркінгах. Ще один теоретичний варіант — мамади. Так називаються поширені в Ізраїлі укріплені кімнати у квартирах — з посиленого бетону, з важкими запечатаними вікнами та стальними дверима, схожими на сейф. З 1993 року вони обовʼязково є в усіх житлових будинках Ізраїлю. «Бабель» розповідає, як і чому зʼявилися мамади, чому вони стали незамінними для захисту ізраїльтян від обстрілів та чи підходить цей досвід для України.

Як виглядає мамад?

Звичайний мамад — це кімната безпеки у квартирі. Не якась окрема, а подвійного призначення — увесь час до та після тривоги це звичайна житлова кімната. Переважно спальня, бо повітряні тривоги часто бувають уночі. У багатоповерховому будинку мамади будують один над одним і формують цілий стояк укріплених кімнат, який має витримати, якщо інша частина будівлі почне руйнуватися.

Wikipedia

Wikipedia

Усі мамади будують згідно з нормами та стандартами, які затверджує Командування тилу Армії оборони Ізраїлю. У них мають бути бетонні армовані стіни завтовшки 20—30 см, противибухові двері та вікна. Найчастіше двері подвійні — є звичайні кімнатні та два зварних сталевих корпуси, які зачиняють тільки в разі тривоги. Вікна також подвійні — у разі небезпеки на армованих підшипниках опускаються сталеві пластини. Вони мають бути ще й герметичними, щоб захищати не тільки від уламків, а й від отруйних речовин. На вікнах також має бути товсте ударостійке скло.

Для цього ж у мамаді є система вентиляції та фільтрації проти біологічної та хімічної зброї, а також проти радіаційного забруднення внаслідок ядерного удару. Мамад має бути спроєктований так, щоб там легко могла розміститися вся родина, загалом не менше шести людей. Тому площа такої кімнати має становити мінімум 9 кв. м, а висота стелі — не нижче 2,5 м. Вікна мають розташовуватися не нижче 1,5 м від підлоги.

Для будівель, які зʼявилися з 1980 по 1992 рік, діє урядова програма ТАМА-38. Приватний забудовник може добудувати мамади, укріпити фасад будівлі, додати ліфти та загалом відремонтувати дім. А за це йому дозволяють добудувати ще 1—2 поверхи з новими квартирами, які будуть у його власності. Для цього потрібна згода не менш як 75% мешканців будинку. Добудувати собі мамад може будь-який громадянин приватним порядком, але це досить дорого — близько 150 000 шекелів.

Будівництво укріплених приміщень Merhav Mugan Dirati у Сдероті як доповнення до існуючої будівлі, виконане проти ракет «Кассам».

Wikipedia

На початок 2022 року 40% квартир в Ізраїлі мають мамади. Окрім приватних, квартирних, в Ізраїлі також будують мамаки — сховища для офісної, промислової чи іншої громадської будівлі, які зазвичай займають цілий поверх.

Чому мамади — хороше рішення для Ізраїлю?

Основна небезпека ракетних обстрілів Ізраїлю в тому, що ракета прилітає дуже швидко. Наприклад, у серпні 2021 року ракети вдарили по північній частині Ізраїлю з півдня Лівану. Від міста Хайфа до ліванського кордону менше ніж 30 км. А на півдні, біля сектора Гази, від запуску ракети до її прильоту може минути менше хвилини.

Уламки автобуса та автомобіля в Холоні після ракетного обстрілу.

Wikipedia

«Коли звучить сирена повітряної тривоги, людина має до 60 секунд, залежно від відстані до території, з якої запустили ракети, щоб зайти в кімнату безпеки. Підвали не підходять для захисту цивільного населення в Ізраїлі, адже потрапити в безпечне місце людям потрібно надзвичайно швидко», — каже Равід Брош, голова міжнародного відділу компанії RB-Doors (Rav-Bariach group), яка виробляє в тому числі й кімнати безпеки.

А у південних містах Ізраїлю, наприклад у Сдероті, час підльоту ракети може бути не більше 15 секунд. Крім того, в Ізраїлі залишається високою загроза хімічних атак. Режим Башара Асада в Сирії з 2011 року застосовував хімічну зброю понад 200 разів. Не проти Ізраїлю, а проти внутрішньої опозиції. Але ізраїльтяни серйозно ставляться до такої загрози та готуються до атак. Сховище у підвалі в такому випадку не є надійним.

Ізраїльська родина у своїй кімнаті безпеки (мерхав муган) у протигазах під час тривоги.

Wikimedia

Двадцять першого червня 2013 року по передмістю Дамаска в районах, які контролювали повстанці проти режиму Асада, вдарили ракетами з зарином — бойовою отруйною речовиною. Такі ж атаки в Сирії повторювалися у 2018 році. Зарин опускається долу та розповсюджується по поверхні, тому підвали як раз можуть бути небезпечним місцем. А мамад може цілком захистити від такої атаки. Колись саме загроза застосування хімічної зброї з боку режиму Саддама Хусейна в Іраку стала одним із чинників, які призвели до появи мамадів.

В Ізраїлі залишається багато громадських бомбосховищ — міклатів, які країна будує з самого свого заснування у 1948 році. Але уряд Ізраїлю прямо рекомендує мати власну кімнату безпеки, навіть у старих будівлях, де за законом це не обовʼязково. Бо до бомбосховища можна просто не встигнути добігти. А в дні, коли повітряні тривоги бувають часто, деяким людям стає банально ліньки постійно бігати в підвали. Вийти в сусідню кімнату значно простіше.

До речі, ізраїльський досвід щодо укриттів вже поступово проникає в Україну. Наприкінці липня 2022 року мер Харкова Ігор Терехов заявив, що в місті збудуть 25 залізобетонних укриттів на зупинках громадського транспорту. Такі сховища захистять містян від осколків у разі обстрілу.

Telegram / Ігор Терехов

Чи підходять мамади в квартирах для України?

Це складне питання. Україну та Ізраїль обстрілюють дуже різною зброєю — потужність російських ракет значно більша, ніж тих, які терористи зазвичай запускають по Ізраїлю.

«Ізраїль найчастіше обстрілюють не «Іскандерами» чи Х-101, а значно примітивнішими речами. Це або саморобні ракети типу «Кассам», або взагалі снаряди з «Градів», тільки не залпом, а поодинокими пострілами. Від такої зброї мамад захищає добре. Навіть якщо «Кассам» десь пошкодить частину будівлі, то «свічка» мамадів вистоїть. Так само мамад захистить від пострілу з танка, наприклад. Але від крилатих ракет, які можуть зруйнувати всю будівлю, він захистити не може. Як у Кременчуці, де Х-22 прилетіла лише в край торговельного центру, а зруйнувала вщент усю будівлю», — розповідає «Бабелю» офіцер Армії оборони Ізраїлю, військовий аналітик Ігаль Левін.

Він вважає, що мамади дійсно могли б урятувати багато життів у прифронтових українських містах і там, де зараз ідуть бойові дії. Але будувати їх там — це задача на багато років, а починати треба було давно. Інші ж міста України росіяни обстрілюють надто потужною зброєю.

«З міст, де йдуть бойові дії, людей треба взагалі евакуювати, це найкращий захист. До речі, коли Ізраїль воював не проти терористів з кустарними «болванками», а проти Єгипту, який мав бомбардувальники Ту-16 з фугасними бомбами, то мамадів не будували. Будували підземні бомбосховища, на декілька поверхів, з водопостачанням та усім іншим. Вони й досі є, просто ними не користуються, бо коли по тобі стріляють «Кассамами», у великих бомбосховищах немає потреби», — каже Левін.

Крім того, Ігаль Левін вважає, що в цьому питанні є й економічна складова. Усім громадянам, які постраждали від обстрілів, та їхнім родинам Ізраїль виплачує великі компенсації та соціальну допомогу. Тому для держави виявилося дешевше захистити громадян мамадами, які коштують менше за великі бомбосховища і цілком захищають від снарядів терористів. А от Україні треба ретельно зважити усі варіанти захисту від обстрілів, враховуючи і російську зброю, і час підльоту ракет до різних міст, і економічний аспект.

«Будувати бомбосховища в Україні однозначно потрібно. Але треба й памʼятати, що повноцінне бомбосховище ніщо не замінить, окрім, власне, бомбосховища», — вважає Ігаль Левін.

Бомбосховище в гуртожитку Тель-авівського університету, Ізраїль.

Wikimedia

Сховища зберігають життя людей, а ваші донати зберігають «Бабелю» натхнення та дають відчуття підтримки: 🔸 у гривні,🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon,🔸 PayPal: paypal@babel.ua.