Президент Зеленський вісім разів порушив Конституцію — він не підписує та не ветує важливі закони. «Бабель» розповідає, про що йдеться і чому банкіру Євгену Мецгеру насправді пощастило

Девʼятнадцятого квітня 2019 року тоді ще кандидат у президенти Володимир Зеленський сказав: «Якщо я колись порушу закон, я піду сам». Відтоді минуло два з половиною роки. За цей час президент Зеленський порушив Конституцію щонайменше вісім разів. Ідеться про законопроєкти, які за процедурою потрапили до нього після того, як їх ухвалив парламент. Згідно із законом у президента є 15 днів, щоб підписати документ або накласти на нього вето та зі своїми зауваженнями повернути до Ради. Цей 15-денний термін сплив уже у восьми законопроєктів, ухвалених при президенті Зеленському. Частина з них лежать у його Офісі майже рік. Зеленський не єдиний президент, який нехтує цією нормою. Наприклад, Петро Порошенко так і не підписав проєкт закону про захист вкладників націоналізованого при ньому ПриватБанку. Але у Порошенка та інших президентів були причини тягнути — у Раді вони не мали стійкої більшості, а рішення парламенту іноді суперечили їхній політиці. У Зеленського більшість є — усі вісім законопроєктів, які чекають на його реакцію, схвалила фракція «Слуги народу». Кореспондент «Бабеля» Оксана Коваленко зробила короткий розбір проєктів законів і заодно — памʼятку президенту.

Законопроєкт 0941 гарантує право на правосуддя українцям з тимчасово окупованих територій. Документ дістався нинішньому парламенту від попередників — у нього велика передісторія. Після окупації Донбасу і Криму Росією жителям цих територій дозволили звертатися до судів не за місцем проживання, а безпосередньо в київські. Назву цих судів виписали в окремому законі. Але внаслідок судової реформи частину судів перейменували. Наприклад, Київський апеляційний адмінсуд став Шостим апеляційним адмінсудом. У закон ці зміни не внесли — стався казус: українці з окупованих територій повинні звертатися в уже неіснуючі суди. Законопроєкт, який чекає на підпис президента, ці питання повинен вирішити.

Рада ухвалила законопроєкт 2 грудня 2020 року, 203 з 275 голосів дали «слуги». Президент мав прийняти рішення до 23 грудня 2020 року.

Законопроєкт 2260 стосується державної служби. Він узгоджує різні закони із законом про держслужбу і дозволяє подавати частину документів до держорганів в електронному вигляді.

Рада ухвалила законопроєкт 16 грудня 2019 року, 231 із 255 голосів дали «слуги». Президент мав прийняти рішення до 2 січня 2020 року.

Законопроєкт 2689 вводить у Кримінальний кодекс злочини проти людяності та детально описує всі можливі воєнні злочини. Він допоможе правильно кваліфікувати злочини Росії на окупованих територіях — зараз зробити це складно, а іноді неможливо. У результаті одні й ті ж дії бойовиків різні українські суди оцінюють по-різному. Якщо закон ухвалять, то, наприклад, знищення Росією культурних памʼяток у Криму буде таким же тяжким злочином, як убивство мирних громадян. У законопроєкті за це передбачено від 7 до 15 років. За нинішніми законами — це знищення памʼяток архітектури та позбавлення волі максимум до трьох років.

Рада ухвалила законопроєкт 20 травня 2021 року, 218 із 248 голосів дали «слуги». Президент мав прийняти рішення до 22 червня 2021 року.

Законопроєкт 3633 вносить зміни до Кримінального кодексу і посилює відповідальність за злочини проти журналістів. Документ збільшує штрафи за перешкоджання їхній роботі та посилює покарання за напад на журналістів організованою групою. Якби президент підписав законопроєкт вчасно — до 24 лютого 2021 року, уже колишньому голові Укрексімбанку Євгену Мецгеру за напад на знімальну групу програми «Схеми» загрожував би в десятки разів більший штраф.

Рада підтримала законопроєкт 2 лютого 2021 року, 218 із 341 голосу дали «слуги». Президент мав прийняти рішення до 24 лютого 2021 року.

Законопроєкт 3681 стосується тимчасових слідчих комісій Верховної Ради. Такі комісії на рівні парламенту займаються різними резонансними справами, наприклад, справою «вагнерівців». Нічого принципово важливого законопроєкт не пропонує: він скасовує секретаріат комісій і дозволяє залучати до забезпечення їхньої роботи співробітників апарату ВР та інших держорганів.

Рада ухвалила законопроєкт 2 вересня 2020 року, 214 із 281 голосу дали «слуги». Президент мав прийняти рішення до 23 вересня 2020 року.

Проєкт 4203 вносить зміни в закон про Нацполіцію і регулює роботу Державних університетів внутрішніх справ. Нові повноваження отримують ректори — вони можуть самі підбирати викладачів серед співробітників поліції та присвоювати їм спецзвання поліцейських — майор, підполковник тощо.

Рада ухвалила законопроєкт 4 лютого 2021 року, 219 із 331 голосу дали «слуги». Прийняти рішення президент мав до 25 лютого 2021 року.

Проєкт 4334 стосується процедури публікації рішень парламенту. Зараз щоб закон набув чинності, після схвалення президента його повинні опублікувати в парламентській газеті «Голос України», бюлетені «Відомості Верховної Ради України» та на сайті ВР. У новому законопроєкті «Відомості Верховної Ради» з цього списку виключили.

Рада ухвалила законопроєкт 16 грудня 2020 року, 212 із 246 голосів дали «слуги». Президент мав прийняти рішення до 4 січня 2021 року.

Проєкт 4414 стосується нумерації скликань місцевих рад. Плутанина з ними виникла у 2009 році, коли Конституційний суд скасував єдину нумерацію. Після цього дострокові вибори в окремих місцевих радах проблему посилили. Проєкт пропонує врегулювати питання і на рівні всієї країни вирішити, що на чергових виборах 25 жовтня 2020 року люди обрали місцеві ради восьмого скликання, а не сьомого, девʼятого або дванадцятого. Закон також пропонує рахувати скликання місцевих рад тільки за черговими виборами.

Рада ухвалила законопроєкт 28 січня 2021 року, 214 із 263 голосів дали «слуги». Президент мав прийняти рішення до 24 лютого 2021 року.

Ми не відкладаємо на завтра тексти, які можна написати сьогодні. А ви не зволікайте з донатом — підтримайте «Бабель».