Медичні маски та флакони від дезінфекторів засмітили всю планету. Їх знаходять навіть на коралових рифах. Пандемія ковіду засипає нас пластиковим сміттям — схоже, далі буде гірше
- Автори:
- Самуїл Проскуряков, Дмитро Раєвський
- Дата:
Getty Images
Через пандемію коронавірусу і локдауни по всьому світу обсяг шкідливих викидів в атмосферу значно знизився. З іншого боку, саме пандемія може завдати планеті серйозної шкоди — сміттєві баки переповнені різною упаковкою від їжі, пляжі й вулиці захаращені одноразовими масками, рукавичками та порожніми флаконами з-під дезінфікувальних засобів. Багато заводів, що переробляють сміття, призупинили роботу через карантин і побоювання, що вірус може передаватися через поверхні, а багато кавʼярень та закусочних почали продавати напої тільки в одноразових стаканчиках. «Бабель» розповідає, як пандемія коронавірусу призвела до різкого збільшення обсягів пластикового сміття на планеті.
Засоби індивідуального захисту і одноразовий посуд рятують людей від поширення ковіду. З іншого боку, різко зросли обсяги пластикового сміття, яке потрапляє в річки, моря і океани.
Медичні одноразові маски забруднили коралові рифи на Філіппінах. Місцеві дайвери намагаються очистити океан, але сміття занадто багато. Активісти французької неурядової організації Operation Mer Propre, що займається збиранням сміття в районі Лазурного берега, теж зафіксували величезну кількість масок, рукавичок і пляшечок від засобів для дезінфекції, які плавають у морі. Природоохоронна організація OceansAsia скаржиться на різке збільшення кількості медичного сміття біля берегів островів Соко, недалеко від Гонконгу.
«Пандемія COVID-19 підкреслила залежність світу від одноразового пластику і крихкість системи управління відходами та скорочення використання пластику», — зазначає в своєму дослідженні команда вчених із Канади, Іспанії та Португалії.
Виробництво одноразових масок тільки у Китаї вже до лютого 2020 року зросло в дванадцять разів у порівнянні з періодом до пандемії — до 116 мільйонів штук на день. Рік тому, на піку спалаху ковіду в США, місцеві лікарні виробляли у шість разів більше медичних відходів, аніж до епідемії. І це при тому, що влада різних країн активно розробляла і приймала правила для боротьби із пластиковим сміттям.
Тепер щомісяця люди використовують 129 мільярдів масок і 65 мільярдів рукавичок. Більшість із цих захисних засобів зроблені з пластику, який не розкладається сотні років. При цьому термін експлуатації тієї ж одноразової маски обмежений лише двома-трьома годинами. У переробку її так просто не здати — багато країн класифікують маски як медичні відходи, які спочатку знезаражують, а вже потім переробляють.
Вірус залишається активним протягом чотирьох годин на міді, добу на картоні, а на пластику і нержавіючій сталі — до трьох днів. Оскільки у багатьох країнах індустрія вторинної переробки, як і раніше, покладається на ручне сортування, працівники бояться зараження через медичні відходи. Причому, до таких місцева влада може зараховувати не тільки маски і рукавички, а й пластикові пляшки, одноразові стаканчики і контейнери для їжі.
У вересні 2021 року на міському звалищі Кампали, столиці Уганди, працювало лише близько третини від звичайної кількості збирачів сміття. У минулому році деякі муніципалітети Німеччини припинили збір відходів через брак персоналу. По всій Бразилії переробні заводи перестали працювати на кілька місяців, хоча виробництво пластикових матеріалів зросло на 25 відсотків через сплеск онлайн-покупок.
Однак, страх захворіти внаслідок контакту людини з одноразовим посудом і масками занадто перебільшений. Фахівці зазначають, що найчастіше коронавірус передається повітряно-крапельним шляхом при чханні, кашлі або розмові, а не через поверхні.
«Але старих звичок важко позбутися, а офіційні особи все ще стурбовані боротьбою з новими спалахами вірусу», — пише журналіст New York Times Майкл Айвз.
Кафе і закусочні по всьому світу перейшли на одноразовий посуд. Якщо раніше багато кавʼярень стимулювали відвідувачів приносити свої багаторазові чашки, даючи у таких випадках знижку, то з початком пандемії мережа Starbucks, наприклад, оголосила, що буде наливати напої тільки в одноразові стаканчики. Утім, там не перестали приймати готівку, хоча гроші теж можуть передавати віруси.
Під час карантину ресторани і закусочні працюють виключно навинос і на доставку. Їжу упаковують у пластикові контейнери і обмотують харчовою плівкою, причому нерідко, задля більшої безпеки під час перевезення, у кілька шарів. Виходить, що ті люди, які раніше відвідували заклад і харчувалися там із багаторазового посуду, тепер замовляють страви додому або в офіс в одноразовій тарі з пластиковими приборами.
У США продажі найбільшого застосунку доставки їжі Uber Eats у першому кварталі виросли на 54 відсотки. Упаковані навинос страви і продукти із доставкою додому призвели до додаткових 1 400 тонн пластикових відходів під час восьмитижневої ізоляції у Сінгапурі.
У березні 2020 року кількість відвідувачів Amazon з усього світу зросла на 65 відсотків, до 2,5 мільярда людей. Вони замовляли речі, які сприяють активному відпочинку вдома, або покращують побут. Такі товари упаковують у плівку, яка також забруднює навколишнє середовище.
Якщо вірити прогнозам, обсяг світового ринку пластикової упаковки зросте з 909,2 мільярда доларів у 2019 році до 1012,6 мільярда уже в 2021-му при сукупному річному темпі зростання 5,5 відсотка.
Понад сто науковців, лікарів та активістів природоохоронних організацій опублікували заяву про те, що багаторазові контейнери не становлять загрози для населення під час пандемії. А багаторазові чашки, пляшки і банки можна використовувати, якщо вони ретельно вимиті. Також на ринку доступна упаковка, яку можна компостувати. Крім того, вірус може виявитися на будь-якій поверхні, з якою контактувала заражена людина — без різниці, одноразовій чи багаторазовій.
Є і менш очевидний приклад того, як ковід сприяє поширенню пластику. Падіння цін на нафту як основний компонент багатьох видів пластику призводить до здешевлення його виробництва, що робить пластикові товари ще більш привабливими для бізнесу. Великі нафтові компанії, чиї доходи впали від уповільнення економічного зростання під час пандемії, почали вкладатися у виробництво нових виробів із пластику. Такий крок майже вдвічі знизив ціни на пластик і зробив ще менш вигідною його переробку. Як зазначають у Reuters, пластик важко переробити, і багато заводів довгий час залежали від державної підтримки, яка значно скоротилася через пандемію.
Хочеш допомогти планеті — сортуй сміття. Хочеш допомогти журналістиці — закинь донат.