Олімпійські медалі можна не тільки здобути, а й купити. Розповідаємо, чому спортсмени продають свої нагороди і скільки коштує найдорожча у світі медаль часів Олімпіади Гітлера
- Автори:
- Сергій Пивоваров, Євген Спірін
- Дата:
Getty Images
У Токіо завершилися Олімпійські ігри — 2020, на яких українці завоювали 19 нагород — одне золото, шість срібних і дванадцять бронзових медалей. Головні нагороди Ігор уже давно не виготовляють з чистого золота, але для атлетів вони безцінні — адже це одне з найвищих досягнень у професійному спорті. Однак олімпійські медалі іноді потрапляють на аукціони, де їх купують колекціонери спортивних артефактів. «Бабель» розповідає, з чого насправді виготовляються сучасні олімпійські медалі, як золото Олімпіади 1936 року, яку організував Адольф Гітлер, стало найдорожчим у світі, і чому дехто з олімпійців все-таки зважуються продати свої найголовніші в житті нагороди.
З чого зроблені і скільки коштують медалі Олімпійських ігор у Токіо
Уже понад сто років золоті олімпійські медалі не виготовляють повністю із золота. Нинішня Олімпіада не виняток. Золота медаль Ігор Токіо-2020 виготовлена з чистого срібла із золотим покриттям. У ній приблизно шість грамів золота із загальної ваги у 556 грамів. Срібна медаль зроблена з чистого срібла і важить близько 550 грамів. Бронзова медаль важить близько 450 грамів і насправді зроблена з 95 відсотків міді та пʼяти — цинку.
За сьогоднішніми цінами золота медаль коштуватиме близько 800 доларів, якщо її переплавити, срібна — близько 450 доларів, а бронзова — близько пʼяти доларів.
Показово, що вперше в історії у створенні олімпійських медалей брали участь усі жителі країни, яка приймала Ігри. Річ у тім, що при виробництві телефонів, ноутбуків та інших електронних пристроїв використовуються дорогоцінні метали: срібло і золото. До Олімпіади японців попросили пожертвувати застарілі гаджети, їх запропонували залишати у спеціальних коробках, встановлених у поштових відділеннях і на вулицях.
Акція зі збору сировини в рамках проєкту Tokyo 2020 Medal Project тривала з 1 квітня 2017 року до 31 березня 2019 року. У кампанії взяли участь 90 відсотків жителів міст і сіл Японії. За цей час зібрали майже 79 тонн різної побутової електроніки. Із зібраних старих гаджетів витягли 32 кілограми золота, 3,5 кілограма срібла і 2,2 кілограма бронзи. Цього вистачило, щоб виготовити приблизно пʼять тисяч золотих, срібних і бронзових медалей для Олімпіади.
Найбільш рідкісні і дорогі олімпійські медалі
Переможці Олімпійських ігор в Античній Греції, за легендою, отримували в нагороду вінок, сплетений з гілок олив, які росли у священному гаю в Олімпії. Традицію вручати медалі започаткували на перших сучасних Олімпійських іграх у 1896 році в Афінах. На цих Іграх переможці отримували срібні медалі, а ті, хто посів друге місце, — бронзові. Медаль переможця Олімпіади-1896 продали на аукціоні за 180 тисяч доларів.
Ігри в Стокгольмі 1912 року стали останніми, коли золоті медалі виготовлялися повністю із золота — вони були майже втричі менші за сучасні нагороди. Одну таку медаль аукціонний дім Baldwinʼs продав за 19 тисяч фунтів стерлінгів (приблизно 26 тисяч доларів), або близько 25 тисяч фунтів стерлінгів (приблизно 35 тисяч доларів) з урахуванням витрат покупця.
Однак на вартість олімпійської медалі впливає не тільки кількість золота в ній, а й історія її завоювання. На сьогоднішній день найдорожча в світі олімпійська медаль — золота нагорода американця Джессі Оуенса, чотириразового переможця Олімпіади 1936 року в Берліні, яку організував Адольф Гітлер. Ця медаль вважається однією з найважливіших в історії Олімпійських ігор — темношкірий атлет зіпсував заплановану Гітлером демонстрацію арійської переваги. На аукціоні в 2013 році її продали майже за півтора мільйона доларів.
Спортсмени продають свої олімпійські медалі з різних причин
Найчастіше олімпійські медалісти продають свої нагороди, щоб зібрати гроші на благодійність. Так польський дискобол, призер Олімпіади-2016 в Ріо Петр Малаховський продав на аукціоні свою срібну медаль, щоб допомогти хворій на рак дитині. Медаль пішла з аукціону за 126 тисяч доларів.
Американець Ентоні Ервін виграв золото на дистанції 50 метрів вільним стилем на Іграх в Сіднеї у 2000 році. У 2004 році він продав свою медаль за 17 тисяч доларів. Отримані гроші він віддав на благодійність — жертвам цунамі в Індійському океані.
Український боксер Володимир Кличко завоював золоту медаль на Олімпіаді в Атланті у 1996 році. У 2012 році він продав свою нагороду на аукціоні за мільйон доларів. Гроші пішли у Фонд братів Кличків, який допомагає юним спортсменам. Покупцем виявився анонімний меценат, який одразу ж повернув нагороду власнику.
Буває, що колишні олімпійські чемпіони продають медалі через фінансові труднощі, проблеми зі здоровʼям та з інших причин.
Євген Грішин був радянським ковзанярем і чотириразовим олімпійським чемпіоном. Після відходу з професійного спорту у Грішина почалися проблеми з алкоголем, через це він продав свої олімпійські медалі. Скільки Грішин отримав за чотири золоті медалі, невідомо. Згодом він зізнавався: «Я продав свої олімпійські медалі, щоб вижити, і мені було соромно до кінця життя».
Марк Веллс був форвардом знаменитої американської збірної з хокею, яка здійснила «диво на льоду» — розгромила олімпійську збірну СРСР з хокею під час зимових Олімпійських ігор у 1980 році. У 2010 році він продав свою золоту медаль за 310 тисяч доларів, щоб оплатити лікування, повʼязане з рідкісним генетичним захворюванням, яке пошкодило його спинний мозок.
Дворазовий олімпійський чемпіон 1976 року Микола Круглов продав свої медалі всього за пʼять тисяч доларів, щоб його син теж міг займатися біатлоном. Спортсмену на той момент бракувало грошей на навчання і екіпіровку для сина. Ставши срібним медалістом Олімпіади в Турині у 2006 році і отримавши призові гроші, Микола Круглов — молодший викупив олімпійські нагороди батька.
Радянська гімнастка, чотириразова олімпійська чемпіонка Ольга Корбут у 1991 році поїхала жити до США. А в 2017 році продала свої олімпійські медалі на загальну суму 230 тисяч доларів. Основною причиною вона назвала прагнення бути ближчою до шанувальників, дозволивши їм стати частиною історії: «Це — олімпійська історія, і я хочу поділитися нею з усім світом».
Ми намагаємося робити матеріали на вагу золота, тому підтримайте нас донатом.