На Гаїті застрелили президента. Гаїті? Це де? Що там взагалі відбувається? Останні 200 років нічого хорошого — військові перевороти, диктатури, убивства, землетруси й епідемії

У ніч проти 7 липня президента Гаїті Жовенеля Моїза застрелили в його резиденції у столиці Порт-о-Пренсі. Після цього у країні запровадили стан облоги — закрили кордони та надали військовим і поліцейським розширені повноваження. Наступного дня поліція знайшла підозрюваних, чотирьох убили під час затримання, а двох заарештували. Останніми роками у країні тривала політична криза: президент Моїз розпустив парламент і спробував змінити конституцію, щоб отримати більше влади. Опозиціонерів стали заарештовувати за звинуваченням у спробі держперевороту. На тлі політичного хаосу різко зросла злочинність, банди почали захоплювати цілі регіони країни. До цього додалася ще й пандемія коронавірусу. У схожій ситуації Республіка Гаїті вже неодноразово опинялася за понад 200 років своєї незалежності. Сьогодні це одна з найбідніших і найнестабільніших країн світу, яка постійно потерпає як не від військових переворотів і диктаторів, то від землетрусів, ураганів чи епідемій. «Бабель» коротко розповідає, як Гаїті переживала зміни режимів, іноземні вторгнення і стихійні лиха. А також про те, чому останній президент був не ліпший за своїх попередників і чому його вбивство може погіршити ситуацію у країні.

Гаїті потерпає від держпереворотів, диктатур, корупції, стихійних лих і епідемій

Острівна держава у Карибському басейні, Гаїті пережила близько двох століть іспанського і понад сто років французького колоніального правління. У 1804 році внаслідок повстання Гаїті стала другою після США незалежною державою в Америці і першою у світі республікою з темношкірим урядом.

Відтоді Гаїті майже весь час перебуває в політичному хаосі. У 1915 році після вбивства гаїтянського президента війська США майже на 20 років окупували країну. У середині ХХ століття владу в Гаїті мало не на 30 років захопила сімʼя диктатора Франсуа Дювальє. Правління Дювальє супроводжувалося терором, тортурами і стратами. Тоді загинули майже 50 тисяч людей, а приблизно 300 тисяч були змушені втекти з країни.

У 1990 році, після низки повстань і військових переворотів, у країні відбулися перші відносно вільні та мирні вибори президента. На них переміг колишній священник Жан-Бертран Арістід. Але вже наступного року військові влаштували переворот. У 1994-му на Гаїті висадилися 20 тисяч американських солдатів, з їхньою допомогою Арістід повернувся на посаду президента. У 2004 році йому знову довелося тікати з країни, а на Гаїті вирушили миротворці ООН.

На тлі політичної нестабільності останніми роками на Гаїті різко зросла злочинність. Під контролем банд опинилися кілька регіонів країни і навіть частина столиці Порт-о-Пренсу. Свої збройні угруповання створюють і поліцейські. Члени одного з таких, Fantom 509, наприкінці червня цього року влаштували стрілянину в центрі столиці. У ній загинули 15 мирних жителів, зокрема журналіст і політична активістка. Дійшло до того, що єдиний сухопутний сусід Гаїті — Домініканська Республіка — планує побудувати стіну на кордоні між двома країнами.

Гаїті часто потерпає від стихійних лих. У липні 2004 року понад півтори тисячі людей загинули внаслідок зсувів після сильних злив, а у вересні близько двох тисяч стали жертвами ураганів. Землетрус 2010 року зруйнував велику частину країни, загинули понад двісті тисяч людей. У тому ж році у країні почалася епідемія холери, через яку померли приблизно 10 тисяч гаїтян.

Кризу у країні посилила й пандемія коронавірусу. Сьогодні Гаїті — одна з небагатьох країн-учасниць програми COVAX, яка не змогла розгорнути програму вакцинації — її жителі не отримали жодного щеплення.

Останній президент Гаїті був не ліпший за своїх попередників

Останніми десятиліттями який би президент не приходив до влади на Гаїті, його неодмінно звинувачували в корупції, звʼязках із бандами, тиску на опозицію і спробах узурпувати владу. За рік після руйнівного землетрусу 2010-го президентом став відомий гаїтянський музикант Мішель Мартеї. Наприкінці терміну його звинуватили у привласненні грошей, призначених на відновлення країни, звʼязках із наркоторговцями і тиску на суддів, які вели кримінальні процеси проти близьких до президента людей.

Останній президент Гаїті Жовенель Моїз виріс у сімʼї фермера і згодом став одним з найбільших у країні експортером бананів. Його прихід до влади почався зі скандалу. На президентських виборах 2015 року Моїза вважали маріонетковим кандидатом його попередника — Мішеля Мартеї. Опозиція не визнала перемогу Моїза, і після довгих суперечок влада вирішила провести повторні вибори восени 2016 року. На них знову переміг Моїз, щоправда, за рекордно низької явки виборців — трохи понад 20 відсотків. Зрештою він фактично вступив на посаду тільки у 2017 році.

З 2020 року у країні триває політична криза. Торік мали відбутися парламентські вибори, але їх перенесли. Зрештою Моїз в односторонньому порядку розпустив парламент і почав правити країною одноосібно. На початку лютого 2021 року опозиція вимагала відставки Моїза, заявивши, що його пʼятирічний президентський термін сплив. Однак Моїз відмовився йти та заявив, що його повноваження закінчуються на початку 2022-го, оскільки на посаду він вступив де-факто у 2017 році. Щоб зміцнити свою владу, Моїз хотів провести конституційний референдум, який розширив би президентські повноваження, але завадила пандемія. Усе завершилося арештами опозиціонерів, яких звинуватили у спробі держперевороту.

Спочатку Моїз справді хотів домогтися змін для Гаїті, вважає гаїтянський бізнесмен Пʼєр Реджинальд Булос. Він допомагав Моїзу під час його президентської кампанії, а потім вони посварилися і стали заклятими ворогами. Булос каже, що прийшовши до влади, Моїз намагався боротися з місцевими корумпованими олігархами, але зрештою став одним з них.

Торік Моїза звинуватили у причетності до схем, за допомогою яких вкрали кілька мільярдів доларів венесуельських нафтових позик. Також його підозрюють у махінаціях на держпідряди. Наприклад, дві фірми отримали фінансування на будівництво однієї і тієї ж дороги — обидві належать президенту і насправді торгують бананами.

За час свого правління Моїз нажив чимало ворогів і серед опозиції, і серед місцевих бізнес-еліт. На нього вже кілька разів здійснювали замахи. На запитання, хто міг убити президента, Булос відповідає, що «це буде довгий список, в якому, напевно, згадають і моє імʼя».

Після вбивства президента ситуація на Гаїті не покращиться

Після смерті Жовенеля Моїза у країні не лишилося ані президента, ані парламенту, ані легітимного уряду. Більшість головних суддів або заарештовані, або втекли з країни.

За два дні до вбивства, 5 липня, Моїз призначив нового премʼєра. Але той ще не встиг скласти присягу і вступити на посаду. Країною наразі керує тимчасовий виконувач обовʼязків премʼєр-міністра Клод Жозеф, термін повноважень якого закінчився саме 5 липня. І, схоже, ділитися владою Жозеф ні з ким не збирається. Він уже запровадив на Гаїті стан облоги, при якому кордони країни закривають, військові та поліція тимчасово отримують розширені повноваження, а дія конституційних гарантій припиняється.

Політичний хаос може зіграти на руку злочинним угрупованням. Минулого місяця лідер однієї з найбільших банд Гаїті Джиммі Черизьє публічно оголосив війну уряду і бізнесменам. Гаїтян він закликав грабувати банки, магазини, супермаркети та торгові центри: «Це ваші гроші, підіть і візьміть те, що за правом належить вам».

Ми не знаємо, як допомогти Гаїті, але для стабільності «Бабеля» найкращий засіб — ваші донати!