Варіант коронавірусу «Дельта» вже в Україні. Що ж тепер буде? Він найнебезпечніший? Вакцина від нього допоможе? Пояснюємо без паніки разом з лікарем-вірусологом та імунологом

Новий варіант коронавірусу «Дельта» вперше з’явився в жовтні в Індії. Він уже поширився майже на 100 країн і поступово стає домінантним у світі. Найбільше випадків інфікування «індійським» варіантом фіксують у Великій Британії, Індії, Португалії та Росії. Днями «Дельта» дістався й України — його виявили у двох жінок, які повернулися з Росії. «Бабель» прочитав останні наукові дослідження, поговорив із завідувачкою відділу вірусних інфекцій Інституту епідеміології та інфекційних хвороб Аллою Мироненко та імунологом, членом Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики Федором Лапієм і розповідає найголовніше про варіант «Дельта»: як він виник, наскільки небезпечний, які симптоми викликає і чого взагалі чекати від нових штамів.

Скільки існує штамів коронавірусу?

Дуже багато. Віруси не стійкі та схильні до мутацій. Чим довше вірус перебуває в організмі, тим сильніше він мутує. Кожна окрема варіація вірусу називається штамом.

Однак, за словами Федора Лапія, потрібно розрізняти поняття штаму та варіанту: «Штам — це те, що виділяється від конкретної людини. Але те, що викликає занепокоєння, це варіант. [Він виникає] коли внаслідок певних значних мутацій зміни закріплюються».

Наразі ВООЗ спостерігає за 50 різними варіантами коронавірусу. Чотири з них назвали такими, що «викликають занепокоєння». Ось вони:

• «Альфа» (B.1.1.7) — «британський» варіант коронавірусу, який виявили у грудні минулого року.
• «Бета» (B.1.351) — «південноафриканський» варіант, який уперше зафіксували в жовтні 2020 року.
• «Гамма» (P.1) — «бразильський» варіант. Його виявили в середині січня цього року в подорожувальників, які відвідували бразильський штат Амазонас.
• «Дельта» (B.1.617.2) — «індійський» варіант. Його вперше зафіксували в одному з індійських штатів у жовтні 2020 року.

Усі пишуть про варіант «Дельта». Чим він відрізняється від інших?

Низкою мутацій, що стосуються структури шипоподібного білка коронавірусу. Учені їх ще вивчають, але припускають, що мутації дозволяють вірусу частково ухилятися від дії антитіл, отриманих після хвороби або вакцинації, і легше потрапляти всередину клітин, а ще — роблять його більш заразним. Останні дослідження доводять, що варіант «Дельта» передається на 60 відсотків легше, ніж «Альфа».

Чи правда, що варіант «Дельта» небезпечніший за інші?

Можливо. У медичному журналі The Lancet вийшла праця шотландських дослідників, яка свідчить про це. Автори проаналізували дані 377 пацієнтів, які потрапили до шотландських лікарень із ковідом у період з 1 квітня до 6 червня. Вони дійшли висновку, що ризик госпіталізації у людей, які підхопили варіант «Дельта», на 85 відсотків вищий, ніж у тих, хто хворіє на варіант «Альфа». Особливо, якщо вони мають п’ять і більше хронічних захворювань. Схожого висновку дійшли й англійські фахівці. Організація Public Health England проаналізувала дані понад 1 300 хворих на ковід, які потрапили до англійських лікарень з 7 до 13 червня, і теж помітила, що варіант «Дельта» збільшує ризик виникнення ускладнень. За даними дослідників, він у 2,26 раза частіше призводить до госпіталізації та в 1,45 раза частіше до реанімації. Утім, щоб однозначно говорити про більшу небезпеку варіанту «Дельта», цього недостатньо.

А вакцини проти нього працюють?

Працюють. Щоправда, гірше, ніж проти інших варіантів. Дослідження, проведене британським урядом у квітні — травні 2021 року, встановило, що ефективність вакцини Pfizer проти варіанту «Дельта» після другої дози становить 88 відсотків, AstraZeneca — 60. Це менше, ніж від варіанту «Альфа»: Pfizer захищає від нього на 92 відсотки, AstraZeneca — на 73, але все одно непогано.

Наскільки ефективна від варіанту «Дельта» однодозова вакцина Johnson & Johnson — поки незрозуміло. Недостатньо даних також і про вакцину Moderna і розробки китайських виробників, зокрема про препарат від Sinovac, яким вакцинують українців.

Проте Федір Лапій вважає, що наявні вакцини працюватимуть: «Навряд чи поява нових варіантів вплине на ефективність вакцин. Ми так само були занепокоєні щодо «бразильського», «британського» та «південноафриканського» варіантів. На сьогодні підтверджено, що вакцини в реальних умовах працюють [проти них]. Сподіваємося, що вакцини так само працюватимуть у реальних умовах і проти «індійського» варіанту».

Одна доза вакцини допоможе?

Так. Одна доза Pfizer чи AstraZeneca ефективна проти варіанту «Дельта» на 33 відсотки. Щодо інших вакцин даних поки немає. Проте, як зазначає вірусолог Алла Мироненко, одна доза вакцини — це точно краще ніж нічого та, найімовірніше, захистить від ускладнень і госпіталізації.

А що із симптомами? Вони такі самі?

Типові симптоми коронавірусу — це кашель, лихоманка, біль у м’язах, втрата смаку і нюху. За даними британського проєкту Zoe, учасники якого повідомляли про симптоми коронавірусу онлайн, відтоді як у країні почав ширитися варіант «Дельта», хворі на ковід почали частіше скаржитися на головний біль, біль у горлі, нежить і лихоманку. Британський епідеміолог та організатор проєкту Тім Спектор каже, що симптоми нового варіанту більше нагадують ознаки ГРВІ. Проте підтверджень цьому поки що немає.

На які країни вже поширився новий варіант?

За даними ВОЗ, варіант «Дельта» витісняє «Альфа» і поступово стає домінантним у світі. Його виявили в понад 90 країнах. Найбільше випадків інфікування новим варіантом — в Індії, Великій Британії, Португалії та Росії.

Проте насправді кількість країн, де циркулює цей варіант, може бути більшою. Геномне секвенування, за допомогою якого ідентифікують різні штами вірусу, проводять не всюди. І навіть ті країни, які мають потрібне для цього обладнання, проводять його в різних масштабах. Наприклад, Велика Британія за час пандемії секвенувала понад 500 тисяч різних геномів SARS-CoV-2. Німеччина — 130 000. Франція та Іспанія ще менше — 47 000 і 34 000. Це дорога процедура, яка потребує багато часу.

А Україна займається секвенуванням геному?

Зараз — ні. Алла Мироненко каже, що Україна направляє зразки до Німеччини або інших країн, де проводять подібні лабораторні дослідження, але доводиться довго чекати на результати.

То що, в Україні цей варіант уже є?

Так. Наразі відомо про два випадки інфікування варіантом «Дельта» в Україні. Його виявили у двох людей, які повернулися з Росії. Зразки аналізували в закордонних лабораторіях. Якою є реальна ситуація з варіантом «Дельта» в Україні — сказати важко.

Однак Федір Лапій вважає, що поки він не дуже поширений: «У нас є значні обмеження для подорожей, перетину кордону там, де вірус поширений. Насамперед йдеться про східні кордони. Якщо [новий варіант вірусу] є, його недостатня кількість, щоб він легко поширювався та інтенсивно передавався від людини до людини. Усе ж таки обмеження, пов’язані з карантинними заходами та військовою агресією Російської Федерації, грають нам на користь».

Чого чекати Україні? Четверта хвиля буде? Наскільки серйозна?

Найімовірніше, буде. Коли саме — спрогнозувати важко. Мироненко і Лапій припускають, що новий спалах можна очікувати восени, коли рівень респіраторних захворювань традиційно зростає.

Як саме вона пройде — залежатиме від того, який відсоток населення Україна встигне вакцинувати та скільки людей насправді матимуть антитіла до коронавірусу. «Наша статистика не відображає реального стану. Багато людей, які перехворіли в легкій формі, не потрапили до неї», — каже Мироненко. Якщо велика частина населення вже має якийсь імунітет до коронавірусу, спалах буде менш серйозним.

Але загроза нового варіанту вірусу все ж суттєва. «Якщо вірус буде поширюватися як «за поребриком», то нічого хорошого не буде, бо це сприятиме збільшенню кількості хворих на тяжку форму ковіду», — зазначає Лапій.

Чи будуть нові обмеження?

Не виключено. МЗС вже рекомендувало українцям не їздити у країни, де багато випадків інфікування варіантом «Дельта», зокрема в Індію, Велику Британію, Португалію та Росію. РНБО вирішила з 25 червня заборонити тим, хто був у цих країнах, перетинати український кордон без негативного результату експрес-тесту на ковід.

Як захиститися?

Вакцинуватися. Насамперед — тим, хто ще не стикався з коронавірусом і не має до нього антитіл. А ще дотримуватися соціальної дистанції, частіше бувати на відкритому повітрі, менше спілкуватися з людьми.

«Вірус контролюється вакцинацією. Він контролюється дотриманням тих правил і рекомендацій, які ми називаємо правилами інфекціоністики. Вони мають зберігатися протягом літа, зокрема й для вакцинованих. Адже основна мета вакцинації — це захистити тих, хто у групі ризику, від важкого перебігу ковіду», — каже Лапій.