Тексти

Один день з головою митниці Павлом Рябікіним. За цей час він відмовив Миколі Тищенку, втратив заступника, а ми сполохали Юлію Тимошенко. Великий репортаж

Автори:
Марія Жартовська, Катерина Коберник
Дата:

Сергій Моргунов / «Бабель»

Голові Державної митної служби (ДМС) Павлу Рябікіну 56 років. Він встиг попрацювати в різних відомствах і сферах. За президента Віктора Ющенка був заступником міністра транспорту і послом у Данії. У 2014—2015 роках працював заступником голови Київської міськдержадміністрації Віталія Кличка. З 2017-го до листопада 2020-го керував державним аеропортом «Бориспіль». Очолити митницю Рябікіну, який раніше в цій системі не працював, запропонував президент. Подумавши над пропозицією тиждень, він став пʼятим керівником ДМС за Володимира Зеленського. Головний KPI Рябікіна — вчасно і згідно з планом наповнювати держбюджет. Із цим він поки що справляється. За пʼять місяців 2021 року митниця перевиконала план на вісім відсотків і переказала до бюджету 170,2 мільярда гривень. Гірше справи йдуть з корупцією і контрабандою. Другого квітня РНБО ввела санкції проти десяти найбільших контрабандистів. А третього червня в машині начальника одного з постів Волинської митниці Держбюро розслідувань виявило понад 700 тисяч доларів. На думку оперативників, митник був куратором контрабанди і частину грошей потім розподіляв між спільниками-силовиками. З главою ДМС кореспондент Марія Жартовська і фотограф Сергій Моргунов зустрілися за тиждень до цієї операції та провели один робочий день. Рябікін розповів, що заважає перемогти корупцію в ДМС, набрати чесних митників і провести тотальну диджиталізацію. А ще скасував зустріч із Юлією Тимошенко і відмовив другу глави Офісу президента нардепу Миколі Тищенку.

Сергій Моргунов / «Бабель»

Зустріч із Юлією Тимошенко, що не відбулася, запитання від Lego і труднощі Apple в Україні

У головний офіс Державної митної служби ми з фотографом приходимо о 10:30. Нас зустрічає одна зі співробітниць пресслужби і довгими темними коридорами веде до кабінету голови служби Павла Рябікіна. Вранці в нього була особиста зустріч із послами країн «Великої сімки» та представництва ЄС. Тема — реформа української митниці. Говорити в присутності журналіста посли відмовилися. Тому ми починаємо відразу після них.

Рябікін визирає з-за дверей і кивком запрошує увійти в кабінет. Той такий самий, як десятки інших кабінетів чиновників його рівня — занадто великий, зі шкіряними меблями, телефонами внутрішнього звʼязку з президентом і премʼєром. Книжкові шафи порожні. У цьому кабінеті Рябікін з 18 листопада 2020 року — він пʼятий глава митниці за два роки. Довше за нього за Зеленського протримався лише Максим Нефьодов — з липня 2019-го до квітня 2020-го.

– Тільки не знімайте документи на столі, я не готувався до вашого приходу, — одразу попереджає Рябікін і читає повідомлення в телефоні.

У цей момент йому дзвонить нардеп від «Батьківщини» Олександр Абдуллін. Його глава митниці знає особисто — в минулому вони обидва депутати Ради VII скликання. Абдуллін просить Рябікіна зустрітися з лідеркою «Батьківщини» Юлією Тимошенко. Зустріч призначають на сьогодні. Рябікін попереджає секретаря.

Я кажу, що ми боялися нудних робочих нарад, але, схоже, день буде веселим. Рябікін сміється і тут же запитує.

– Напевно, правильно попередити, що у нас журналісти?

– Сховайте нас у шафі, а ми послухаємо, про що мова, — пропоную я, але Рябікін вже дзвонить Абдулліну.

Почувши про журналістів, той переносить зустріч із Тимошенко на інший день, а потім зовсім скасовує.

Сергій Моргунов / «Бабель»

Я прошу розповісти про зустріч із послами «Великої сімки» — про що говорили, що запитували, обіцяли. Рябікін каже, що в такому форматі зустрічалися вперше. Посли запитували про антикорупційну політику, його плани, пропонували допомогу.

— Вони мене заспокоювали, що митницю не люблять скрізь.

З чуток, потрапити в ДМС Рябікіну допоміг віцепремʼєр і його друг Олексій Резніков. Він нібито запропонував його кандидатуру очільнику Офісу президента Андрію Єрмаку. Але Рябікін каже, що нічого про це не знає, а гадати, як його прізвище виникло в ОП, не хоче. Для людей у нинішній владі це стандартна відповідь. Радник Єрмака Михайло Подоляк і спікер Тристоронньої контактної групи Олексій Арестович у інтервʼю «Бабелю» про свою появу в команді влади говорили приблизно те саме.

— Я розмовляв безпосередньо з Володимиром Олександровичем [Зеленським], він дав тиждень на роздуми. За цей час я зустрівся з премʼєр-міністром [Денисом Шмигалем] і міністром фінансів [Сергієм Марченком], читав якусь інформацію про митну проблематику, — згадує Рябікін.

Пропозиція збіглася в часі з кризою в аеропорту «Бориспіль», яким він керував з 2017 до 2020 року. Через Covid-19 кількість рейсів там сильно впала. Якщо до пандемії було 300 вильотів літаків на день, то під час — 12. Рябікіну стало нудно.

— Вирішив, потрібно щось веселіше, і ось тепер у мене веселощі, безперервні.

На митниці у Рябікіна, за його словами, одна концептуальна проблема. З одного боку люди вважають митницю найбільш корумпованим держорганом. З іншого влада постійно вимагає наповнювати бюджет.

— І тут ти потрапляєш на шпагат: починаєш працювати з персоналом, оновлюючи і звільняючи, і відразу просідають платежі в бюджет.

За останнє критикували одного з попередників Рябікіна — Максима Нефьодова. Мінфін підрахував, що за 2019 рік і перший квартал 2020-го, коли той кермував митницею, вона недодала до держбюджету 76 млрд грн.

— І як показати результат, якщо глав митниці змінюють кожні кілька місяців? — запитую я.

— Тільки ідіоти можуть пропонувати тут швидкі рішення. Ми повинні чітко прописати дорожню карту і йти в цьому напрямку, не прагнучи показати швидкий результат.

У Рябікіна є чотири пріоритети.

Ми не встигаємо поговорити про ці пункти — у Рябікіна онлайн-зустріч із послом Данії в Україні Оле Егбергом Міккельсеном і представниками 27 данських компаній, які працюють в Україні.

Перед данцями Рябікін зустрічався з американцями — представниками Apple. Компанія планує відкрити пряме представництво в Києві вже цього року. У них багато митних питань. Про частину проблем Рябікін і сам не знав.

— Виявляється, є два типи телефонів: одні для продажу, інші для сервісних центрів — ці телефони дають замість зламаних. Але коли такий телефон перетинає кордон України, для нас він рівно такий же, як інші, хоча насправді — не такий.

У цей момент на звʼязку зʼявляються данці. Посол Данії представляє голову митниці — в минулому свого колегу. У 2009—2010 роках Рябікін був послом України в Данії.

Він ще раз розповідає бізнесменам про свої пріоритети, профільні законопроєкти і плани впроваджувати нові IT-технології.

Перше запитання ставить імпортер устриць — воно про те, як прискорити оформлення вантажів на кордоні.

— Це питання двосторонніх відносин між країнами. Ми б хотіли отримувати більш детальну інформацію щодо цін [мова про ціни на товар у митних деклараціях] при перетині кордону. Сьогодні ми зустрічалися з послами країн «Великої сімки». Питання про те, щоб перевести обмін митною інформацією на новий рівень, вже на порядку денному, — каже Рябікін.

Насправді, на порядку денному він вже давно, і хвилює не тільки іноземців, а кожного, хто має справу з українською митницею. Суть проблеми проста — коли товар перетинає кордон, його вартість визначає окремий митник. Він може її завищити — тоді бізнес платить невиправдано великі мита, або занизити і частину зекономлених імпортером грошей взяти собі в кишеню. Якби українська сторона отримувала митну інформацію з країни, звідки товар вивозять, корупцію можна було б зменшити. Такий двосторонній обмін потрібен на постійній основі і в режимі онлайн. Але поки тема тільки «на порядку денному».

Ще одне запитання данців стосується IT-реформи, а останнє, від представника Lego — про контрафакт. Статистика затримань контрафактної продукції в Україні зменшилася і бізнес цим стурбований.

– Статистика затримань зменшилася, тому що затримання на митниці — це погано. Але конфіскація контрафакту в фізичному обсязі зросла, і кількість вилученої продукції в цьому році збільшилась, — відповідає Рябікін.

Наприкінці годинного діалогу він просить Данію підтримати ідею обміну митною інформацією з іншими країнами на рівні Євросоюзу.

Рябікін під час зустрічі з послом Данії та 27 компаніями, що працюють в Україні.

Сергій Моргунов / «Бабель»

Розмитнення авто через «Дію», непростий Саакашвілі та труднощі диджиталізаціі

Відразу після данців у Рябікіна зустріч з приводу розмитнення автомобілів через додаток «Дія». Цю онлайн-послугу уряд і Офіс президента анонсували в березні цього року, але поки що далі анонсу справа не пішла. На зустріч приходить керівник одного з підрозділів IT-департаменту Олександр Івашкович. У нього не найвища посада, але на митниці його знають усі. Він — розробник внутрішньої системи митниці «Інспектор-2006». На ній тримається ДМС — система зберігає всю інформацію про вантажі та перевізників, визначає, які вантажі потрібно оглядати, а які ні. Колишній керівник митниці Максим Нефьодов каже, що система застаріла і відкриває лазівки для корупції. Щоб їх усунути, «Інспектора» потрібно вдосконалити і перезапустити. Оскільки техдокументації до системи немає, єдиний, хто може це зробити — Івашкович. (Детально про цю історію і конфлікт Івашковича з керівництвом ДМС — тут ).

Рябікін починає чергову нараду.

— Сьогодні в мене міжнародний день — спочатку зустріч із послами «Великої сімки», потім данці, і усі говорили про вас, як про надію країни! Про те, що потрібно розробляти і впроваджувати новий IT-продукт. Щоб у майбутньому клієнт митниці не контактував з людиною, — Рябікін робить паузу і філософськи продовжує. — Це найважливіший антикорупційний експеримент — географічне і фізичне знищення контакту між людиною і іншою людиною. Між людиною, спраглою дати, і людиною, спраглою взяти.

Івашкович відкриває блокнот, але нічого не пише, а відразу уточнює.

— Ми повинні розуміти, що в деяких випадках це можна зробити [прибрати контакти між людьми], а в деяких — ні. Наприклад, водій на кордоні не може не контактувати з людиною.

Рябікін веде далі про теорію і великі плани. Наприклад, що показники ваг на митниці буде аналізувати не людина, а «якийсь елемент штучного інтелекту».

— У європейців щось таке є? — знову, не дослухавши, запитує Івашкович. — Тому що якщо є, я відразу хочу поставити питання...

Рябікін відповідає, що дещо подібне є в аеропортах, і з цією практикою можна ознайомитися. З боку це діалог теоретика і практика, і останньому теорія не дуже близька.

Керівник одного з підрозділів IT-департаменту Олександр Івашкович.

Сергій Моргунов / «Бабель»

За кілька хвилин вони переходять до головного питання зустрічі — розмитнення автомобілів через «Дію». Цією темою у владі займаються відразу всі: «Офіс простих рішень та результатів», Міністерство цифрової трансформації, Мінфін, а контролює особисто премʼєр Денис Шмигаль. За підрахунками «Офісу простих рішень» щороку через українську митницю проходить близько 500 тисяч авто. Через маніпуляції з їхньою вартістю бюджет недоотримує до 400 мільйонів доларів на рік. Щоб вирішити проблему, уряд пропонує розробити прозору формулу розрахунку вартості авто, мінімізувати спілкування бізнесу з інспекторами на кордоні і перевести все в «Дію». В «Офісі простих рішень» прогнозують, що через пʼять років після того, як система запрацює, вартість розмитнення легкових автомобілів зменшиться на 30 відсотків. Доопрацювати цей проєкт премʼєр Денис Шмигаль доручив Мінфіну і Мінцифри. Так виглядає теорія. На практиці все складніше.

— [Щоб все запрацювало в «Дії» ] у нас повинні бути чіткі вводні, що має бути перевірено на кордоні і яким чином зафіксовано, — починає Івашкович.

— Чекай, — перебиває його Рябікін, — я правильно розумію, що всі необхідні нам дані є в паспорті машини?

— Ні, повинен бути документ про зняття автомобіля з обліку...

— Навіщо він? — запитує Рябікін.

— Так має бути. Перед тим, як розмитнити автомобіль, митниця зобовʼязана переконатися, що його зняли з обліку в країні попередньої реєстрації. Друга історія — посвідчення про реєстрацію, це паперовий документ. При митному оформленні автомобіля його видають всім фізособам. З ним вони йдуть у поліцію — це пережиток минулого, його потрібно скасовувати, — пояснює Івашкович.

— Воно видається як документ, який підтверджує що? — продовжує Рябікін. Він помітно втомився і тре очі.

— Проходження митного оформлення, оплату платежів і випуск у режим вільного обігу. Цю штуку треба скасовувати... — каже Івашкович.

Швидко стає зрозуміло, що поки різні органи вимагатимуть паперові документи, запустити розмитнення онлайн не вийде.

Рябікін просить Івашковича скласти список проблемних питань для Міністерства цифрової трансформації. Там по цій темі, скоріш за все, збиратимуть робочу групу. Але є нюанс — у Івашковича серйозний конфлікт із заступником Рябікіна з цифрової трансформації Євгенієм Єнтісом. Той вважає, що Івашкович незаконно приватизував «Інспектор-2006» та вимагає надати до неї доступ новій команді (про цей конфлікт теж читайте тут). Оскільки Єнтіс — фактично представник Мінцифри в ДМС, нести свої зауваження і пропозиції в це міністерство безпосередньо Івашкович не хоче. Він пропонує Рябікіну написати питання і знайти на митниці людину, яка озвучить їх замість нього.

Заступник Рябікіна з цифрової трансформації Євгеній Єнтіс.

Сергій Моргунов / «Бабель»

— Інакше я отримаю кулю в спину, — говорить Івашкович.

— Тобі хіба куль мало? — жартує Рябікін.

Із цим же питанням він дзвонить депутату від «Слуги народу», заступнику голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Олександру Ковальчуку. Той пояснює, що робоча група вже є, але не на базі очолюваного ним комітету, а від «Офісу простих рішень».

– Я запрошував туди представників Мінфіну, але ти знаєш відносини з Михеїлом Ніколозовичем [Саакашвілі]... — пояснює Ковальчук.

Рябікін пропонує ще один варіант — створити робочу групу під егідою Мінцифри або Мінфіну.

— Або щоб тебе, мене, [міністра фінансів] Сергія Марченка запросили до президента, тому що далі воно не полетить.

Ковальчук пропонує зробити інакше — не виносити все на робочу групу, а поговорити «з носіями ідеї», хто вони — не уточнює. Через кілька хвилин він передзвонює Рябікіну і обіцяє, що «на завтра у тебе буде група захоплення». Який фінальний план з «Дією» і що буде «захоплювати» ця група — незрозуміло. Зрозуміло тільки, що органи, які працюють над одним завданням, взаємодіють зі скрипом і все рухається повільно.

На цьому нарада з Івашковичем закінчується — обговорювати технічні питання до того як вирішать законодавчі, немає сенсу.

За день до виходу матеріалу Євгеній Єнтіс написав у Facebook, що йде з митниці. Його IT-реформи керівництво не прийняло, а йти на поступки він не готовий. Про те, що передувало його звільненню, детально читайте тут.

CETAM, пілотний проєкт Миколи Тищенка і кадри, яких не знайти і не вигнати

Далі у Рябікіна ще одна нарада, цього разу з керівником системи електронних торгів арештованим майном СЕТАМ Олександром Мамро. На зустріч приходить і Давид Макарʼян — колишній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і депутат від УДАРу. Рябікін каже, що забрав його з міністерства керівником одного з департаментів. Через кілька днів після цієї наради РНБО включила Макарʼяна в список людей, які повинні покинути держдачі.

Суть наради в тому, що СЕТАМ продає конфісковане, в тому числі митницею, майно, і, на думку ДМС, робить це погано. Наприклад, виконавча служба передала СЕТАМ майна на 236 мільйонів гривень, а продали тільки на 11 мільйонів. Все, що недопродав СЕТАМ — збитки митниці: гроші від реалізації йдуть їй, а система — просто торгівельний майданчик.

Керівник системи електронних торгів арештованим майном СЕТАМ (спиною) Олександр Мамро та керівник одного з департаментів митниці Давид Макарʼян (зліва).

Сергій Моргунов / «Бабель»

— Наше завдання — щоб ви ефективно реалізовували товар, а ефектності немає, — свариться Макарʼян.

Ще одна проблема — переповнені митні склади. Там лежить товар, який виконавча служба забрала ще в 2017 році, а СЕТАМ досі не забрав собі і не продав. Мамро довго і докладно розповідає, що конфіскат вони продають, а склади СЕТАМ під охороною і там усе в цілості.

— У нас теж всі склади запечатані. Тільки ввечері туди вивантажили брендові речі, а вранці там лежать труси, — злиться Рябікін, натякаючи, що і з закритих складів товари успішно крадуть.

— Ніколи! Так ми можемо з інспекцією поїхати! — захищається Мамро.

Рябікін його перебиває.

— Ніколи не кажіть ніколи. Якщо ви говорите, що відповідально відповідаєте за всі склади, то ви безвідповідальна людина, вибачте. У нас майстри на місцях однакові, у нас народ однаковий, і як при хазяїні зробити майно безхазяйним, знають краще за нас.

В кінці перепалки Рябікін пропонує провести на складах аудит.

Коли Мамро йде, Макарʼян кладе на стіл Рябікіна документи на підпис. По кожному він дає короткі коментарі. Один з документів стосується вакцинації від COVID-19 на митниці. Макарʼян каже, що зробити щеплення хочуть 8 700 осіб. Всього на митниці близько 12 000.

Макарʼян дає на підпис ще один документ. Він стосується відомого депутата від «Слуги народу» Миколи Тищенка. Тепер він голова Закарпатської обласної організації партії, а до цього очолював Київський осередок.

— Це ми підготували відповідь Миколі Тищенку. Він написав запит, що хоче встановити в Закарпатському регіоні електронні обмінники, як пілотний проєкт. Ми йому пишемо, що пілотні проєкти будемо запускати пізніше, — каже Макарʼян, стримуючи усмішку.

Коли він іде, у нас є трохи часу на запитання. Я питаю про криміналізацію контрабанди. Відповідний законопроєкт у парламент в квітні цього року вніс президент. Документ посилює відповідальність — контрабандистам загрожують штрафи до 2,4 мільйона гривень і до 11 років вʼязниці. Отримати тюремний термін і максимальний штраф можна буде і за недостовірне декларування.

— А хто буде визначати митну вартість товару — знову інспектор на свій розсуд? Практично нереформована митниця отримає в руки палицю? — питаю я.

Рябікін довго розповідає про шість способів визначення митної вартості, але чітко на питання не відповідає. Він пропонує поговорити з юристами, які писали законопроєкт і переходить до загального.

Сергій Моргунов / «Бабель»

— А коли ми вважатимемо, що митниця реформована? Хто оцінить її готовність взяти палицю? Ми ж спираємося на те, що протягом наступного року буде кадрова реформа, ми отримаємо якісний персонал. Щоб розгорнути правоохоронні підрозділи митної служби, знадобиться рік-півтора.

— В одному з інтервʼю ви розповідали про колишнього начальника митного поста, який після звільнення купив собі угіддя і облітав їх на вертольоті. А Нефьодов розповідав, що профспілка митниці на гроші, які збирали з зарплат звичайних митників, побудувала палаци для керівництва. Ви з цими людьми будете проводити зміни?

— Для цього є кадрова реформа. Вона починається з аналізу людського ресурсу.

Один з етапів реформи — масове тестування співробітників митниці. До нього ДМС готувалася пів року, а проводила місяць. Всього протестували близько девʼяти тисяч осіб. Тест — це три етапи: на першому визначали професійні знання, на другому — загальні здібності, на третьому — лояльність. Вісімнадцять відсотків тестованих перші два етапи не пройшли і до третього їх не допустили. З решти 80% до роботи рекомендували тільки 55%, тобто близько 45% всіх співробітників митниці.

— З чого я роблю висновок, що нам потрібно замінити близько 50 відсотків співробітників митниці, — каже Рябікін.

Нові кадри ДМС шукає по вузах і ветеранських організаціях АТО. Останні дали 2 500 анкет кандидатів. Після відбору залишилося 600. Тепер їх онлайн навчають в Центрі підвищення кваліфікації митниці.

У кадрової проблеми є інший бік — про неї Рябікін не говорить. На практиці корумповані митники з ДМС не йдуть навіть після звільнення. Вони його оскаржують і масово відновлюються на колишніх місцях. Нерідко звільнення з порушенням процедури — просто схема зберегти за корупціонером місце.

— Трудове законодавство досить сильно захищає інтереси працівника. Я не виключаю, що будуть спроби відновлення, — відповідає на це Рябікін. — Але ми пішли шляхом контрактів, де прописуємо згоду на проходження перевірок, а їх непроходження — підстава його розірвати.

Це не відповідь на моє запитання і не вирішення проблеми, але іншої відповіді немає. Ми йдемо обідати в їдальню. Там, як у багатьох відомчих закладах громадського харчування, їжа дивує дешевизною. Дві свинячі відбивні, гречка, скумбрія з овочами і два тістечка — 190 гривень. Після обіду Рябікін пропонує подивитися, як в онлайн-режимі проходить конкурс на керівників регіональних митниць. У конференц-залі на великому екрані кандидатка на Одеську митницю відповідає на запитання комісії.

Сергій Моргунов / «Бабель»

— Які є ідентифіковані корупційні ризики?

— Еммм... ну, що таке корупція? Корупція — зловживання владою або службовим становищем... — кандидатка замислюється.

— Дякую ! — перериває її член комісії.

— ...для неправомірної вигоди. Що може бути неправомірною вигодою... — не здається вона.

— Дякую. Ви позначили, що у вас є певний досвід в економічній сфері. Які ви будете ухвалювати управлінські рішення, спрямовані на повноту оподаткування товарів митного платежу? — запитує один із членів комісії. Він формулює так складно, що суть питання відразу не вловити.

— Еммм, провівши певний аналіз, можу сказати, що є резерви... Є резерви по наповненню бюджету, з викоріненням схем, є резерви для наповнення бюджету, — відповідає кандидатка, затинаючись.

На цих словах ми йдемо і прощаємося з Рябікіним. Він залишається в кабінеті підписувати документи. А конкурс на посаду глави Одеської митниці, скоріш за все, триває.

Сергій Моргунов / «Бабель»

«Бабель» не працює на митниці і не везе контрабанду – уся надія на ваш донат.